АЧС: нові випадки у Черкаській та Одеській областях

Вересневий УМІ ледве не зробив сенсацію — до цього 9 років поспіль він зростав досить впевнено, а в 2020 році зріс лише на піввідсотка (в середньому за останні 9 років він зростав на понад 12% в вересні).

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Вкотре вже констатуємо високий рівень стабільності УМІ влітку цього року і мінімальну поки що сезонність», — зауважує він.

На умовну прибутковість виробництва молока в професійних господарствах України у вересні вплинули:

1. Ціни на молоко (закупівельні) — вони зросли у вересні на 4,3%.
2. Ціни концентрованого кормового міксу — вони теж зросли на 3,7%, обмежуючи відповідно зростання прибутковості молочного виробництва.

«В 2019 році у вересні ціни на молоко зросли менш різко — лише на 3,7%, але прибутковість різко зросла, бо кормовий мікс подешевшав відразу на 12,6%. Враховуючи це, умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за минулорічну в цей же місяць, і вперше цього року нижчою, ніж середня за останні 5 років для цього місяця на 4%», — розповідає експерт.

Як зазначає Андрій Ярмак, кумулятивно за перші три квартали 2020 року виробники молока отримали на 5% менше прибутків, ніж протягом того же періоду 2019 року, але все ще на 15% більше, ніж середній показник прибутковості протягом п’яти останніх сезонів. Не зважаючи на те, що Україна фактично перестала бути експортером молока, слабкість місцевого ринку не дозволяє підвищити прибутковість виробництва, щоб стимулювати інвестиції в комерційне виробництво якісної сировини.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, залежно від змін у рівнях ефективності в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — говорить він.

За словами експерта, аналіз минулих років показує, що УМІ жодного разу не знизився в жовтні. Середнє жовтневе зростання індексу перевищувало 11%, а минулого року в жовтні УМІ зріс майже на 10%.

«Це не означає, що він гарантовано зросте. Але передумови для зростання є, бо глобальні ціни укріплюються на більшість біржових товарів, крім масла, ціни на яке продовжують зближуватися з цінами на молочний білок (про імовірність такого розвитку подій я говорив ще на самому початку пандемії). Тому, можливо, цей рік стане не гіршим за минулий, який був досить прибутковим для ефективних комерційних виробників якісного молока», — підкреслює Андрій Ярмак.

milkua.info

14 грудня 2019 року набрали чинності положення Регламенту ЄС 2017/625 («Регламент офіційного контролю»), які скасовують Регламенти (ЄС) № 854/2004 та 882/2004.

Новий Регламент встановлює правила щодо офіційного контролю та дотриманням правил ланцюга поставок харчових продуктів, зокрема законодавства про харчові продукти та корм, а також стосовно правил охорони здоров’я тварин та рослин.

Регламент гармонізує контроль за виконанням вимог щодо всього агропродовольчого ланцюга. Положення Регламенту також застосовується до інших сфер контролю, таких як контроль захворювань тварин, засобів захисту рослин та виробництва органічних продуктів.

Запровадження оцінки ризиків. Згідно з Регламентом, органи влади повинні враховувати ризик для здоров’я людей, тварин або рослин та навколишнього середовища; ризик введення споживачів в оману; відповідність та надійність власних перевірок операторів тощо. Нові правила вимагають від органів влади також враховувати ймовірність шахрайства та оманливих дій.

Зобов’язання операторів та обов’язкові збори за контроль. Уточняється, що офіційний контроль може здійснюватися всіма операторами на всіх етапах виробництва, переробки, розповсюдження та використання тварин, товарів, речовин, матеріалів або предметів, на які поширюються правила агропродовольчого ланцюга. Тому оператори зобов’язані співпрацювати з органами влади та надавати доступ до їх обладнання, транспортних засобів, приміщень, комп’ютерів, документів та іншої необхідної інформації, а також тварин та товарів, що знаходяться під їх контролем.

Органи влади зобов’язані вести реєстр усіх операторів, що підлягають офіційному контролю. У свою чергу, оператори повинні надавати інформацію про свою діяльність, включаючи теле — та інтернет-продажі, а також приміщення/об'єкти, що знаходяться під їхнім контролем.

Для операторів вводяться обов’язкові збори за контроль, який здійснюється на заводах з переробки м’ясної продукції, виробництва молока, заводах рибного господарства; контроль у пунктах прикордонного контролю; контроль щодо тварин та рослин, продуктів тваринного та рослинного походження; певних товарів третіх країн тощо.

Крім того, нові правила прозорості вимагають від держав-членів ЄС публікувати детальну інформацію про методи та дані, що використовуються для обчислення зборів для кожної окремої категорії операторів та органів управління.

Прикордонний контроль за тваринами та товарами, що імпортуються до ЄС. Регламент встановлює загальні правила для контролю на кордонах за імпортом тварин/рослин, продуктів тваринного походження, інших продуктів/ товарів, які підлягають контролю під час в'їзду до ЄС. Система контролю за імпортом базуватиметься на оцінці ризику. Виконання зазначених функцій здійснюватиметься у пунктах прикордонного контролю.

agronews.ua

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа підписав Меморандум про взаєморозуміння між Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо співробітництва та сприяння взаємній торгівлі м’ясом птиці між Україною та Китаєм.

Підписання Меморандуму відбулося 7 червня 2018 року у м. Нінбо у рамках перебування Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи у КНР та участі  у ІІІ Діалозі між Китаєм та країнами ЦСЄ зі співробітництва з питань нагляду за якістю, інспекції та карантину, які організовані компетентною службою Китаю.

Як наголосив Володимир Лапа, підписання Меморандуму про взаєморозуміння сприятиме розвитку та зміцненню співробітництва та розширенню двосторонньої торгівлі між Україною та КНР, збільшенню видів імпортних та експортних товарів.

«Даний Меморандум відкриє нові можливості щодо диверсифікації ринку збуту українського м’яса птиці, підвищення конкурентоздатності українських харчових продуктів на світових ринках, що позитивно вплине на імідж України як надійного торговельного партнера та сприятиме розвитку економіки нашої держави», - відзначив Голова Держпродспоживслужби.

Підписання Меморандуму про взаєморозуміння забезпечить взаємний обмін інформацією, документацією, результатами досягнень з питань профілактики та боротьби з грипом птиці та іншими хворобами птиці; проведення оцінки ризиків та переговорів щодо інспектування та санітарних вимог, необхідних для торгівлі м’ясом птиці.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Верховна Рада України 30 березня під час позачергового засідання прийняла за основу проект закону № 5197−2 «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік“ щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України».

Про це повідомляє Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.

«Законопроектом пропонується внести зміни до додатків № 3 „Розподіл видатків державного бюджету України на 2021 рік“ та № 4 „Повернення кредитів до державного бюджету України та розподіл надання кредитів з державного бюджету України в 2021 році“, затверджених Законом України „Про державний бюджет України на 2021 рік“», — йдеться в повідомленні.

Відповідно до законопроекту затверджено видатки Міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом перерозподілу видатків, які затверджено Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, згідно документу планується перенаправити понад 6,8 млрд грн на повноцінне відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України.