Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

У такому бізнесі, як виробництво молока, щоб залишатись конкурентоспроможним, потрібно бути трішки кращим, ніж твої колеги.

Стів Бодарт, провідний консультант з агробізнесу компанії Compeer Financial, називає шість критеріїв порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), які забезпечують конкурентоспроможність. Ці критерії базуються на основі аналізу 90 змінних, проаналізованих з 425 кінцевих фінансових звітів молочних ферм у штатах Айова, Мічіган, Міннесота, Огайо, Південна Дакота та Вісконсін. Розмір стада коливався від 500 до 4700 корів, дійних корів було в середньому — 1071. Дослідження розпочалося у 2006 році.

Результати дослідження свідчили, що є ферми, які постійно мали кращий менеджмент та вищий чистий прибуток, ніж їхні колеги-молочарі. Статисти виявили шість основних факторів, які сприяли 85% змін прибутковості впродовж року.

Кількість соматичних клітин (КСК). Різниця в надоях між 25% найкращих стад і 25% найгірших становила 2,36 кг. В грошовому вираженні різниця між двома групами дорівнює 142 дол. США на корову. Сервіс-період та смертність у стадах з нижчим показником КСК також були меншими.

Молоко базової жирності. Якщо говорити про прибутковість, то в цьому випадку мається на увазі не валовий надій, а кількість молочного жиру та протеїну. Голштинські корови мають давати щоденно щонайменше 2,72 кг комбінованого жиру та протеїну, а джерсейські корови — 2,38 кг.

Чиста вартість ремонту стада (Net Herd Replacement Cost (NHRC)). Це складна формула, яка включає вартість кількості вибракуваного, мертвого чи проданого ремонтного молодняка мінус реалізаційна вартість вибракуваних корів та проданого молока, поділена на кількість молока базової жирності, отриманого за певний період. Якщо NHRC зростає, то прибутковість падає.

Різниця між найкращими стадами та найгіршими в плані чистої вартості ремонту стада становить 44 центи/100 кг молока. Головна умова зниження NHRC — доїти молодих тварин якнайдовше, щоб вони стали коровами другої, третьої та четвертої лактацій. Тому що тварини другої лактації виробляють на 15% більше молока, ніж корови першої, а корови третьої лактації — на 10% більше, ніж корови другої.

Падіж. Середній рівень падежу у досліджуваних стадах становив 6,2%. Найбільш прибуткова група мала рівень падежу 4%, а найменш прибуткова — 10%. У грошовому вираженні ця різниця становила 185 дол. США на дійну корову.

Рівень тільності. Найкращі стада мали середній показник рівня тільності 26%, а найгірші — менше 19%. Коли гормони росту були ще не заборонені, деякі господарства не турбувались за рівень тільності. У таких господарствах було 15−18% корів, які мали 300 днів лактації і більше.

Рівень виживання телиць. Різниця між найкращими та найгіршими стадами була незначна, лише 2% — 95% проти 93%, відповідно. Але, якщо є різниця у виживанні, то є і різниця у стані здоров’я телиць. Наприклад, у випадку респіраторних захворювань, телиці зі стад з меншим показником виживання матимуть нижчу продуктивність.

dairyherd

Закупівельні ціни на живих свиней забійних кондицій продовжили пониження. Зокрема, середньоринкова позначка опустилася на 8,7% порівняно з попереднім тижнем — до 40,6  грн/кг. Такі підсумки моніторингу цін на живець свиней озвучують аналітики Асоціації «Свинарі України».

З початком третьої декади травня діапазон цін на свинину живою вагою понизився до 38-41 грн/кг. Попередні торги завершилися відчутнішим просіданням котирувань ніж оператори очікували: у кінці минулого тижня виробники планували закріпити ціну закупівлі на рівні 40-43 грн/кг, однак не втрималися на бажаному рівні. Так, млява торгівля після свят негативно сказалася на настроях переробників, що посилило їх тиск на ціни. У наслідок постачальники живця цього тижня реалізували товарні партії на 3-5 грн дешевше ніж попереднього.

Представники м’ясопереробної галузі нарікають на мляву споживчу активність після травневих вихідних, а також незадовільну реалізацію протягом святкового періоду. Останнє пов’язують як з несприятливими для пікніків погодними умовами, так і зміненими цінниками, що змусили споживача переглянути обсяги споживаної свинини.

З іншого боку, частина переробників вважає, що досягнутий рівень цін лише шкодить ринку м’яса: споживчий попит практично втратив свою еластичність відносно ціни, а повернення закупівельних цін до рівня окупності виробників свинини може спричинити нову хвилю панічних настроїв серед операторів.

Вищенаведене натякає на те, що відновлення цін закупівлі наступного тижня маловірогідне. Так, учасники Асоціації «М’ясної галузі» вважають, що у кінці травня кілограм свинини живою вагою коштуватиме 39-40 грн/кг. Понад дві третини закупівельників очікує стабілізації цін в межах цьоготижневого діапазону, окремі з них висловлюють очікування поступового відновлення з початку літа.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Незважаючи на складнощі з логістикою, статистика експорту молокопродуктів виглядає відмінно. 

За три квартали вкрай складного 2022 року продажі сухого знежиреного молока зросли на 65%, масла на 37%,  казеїну на 48%. Навіть продажі сиру збільшились на 39%. І це все завдяки відкриттю ринку ЄС для України.

Поточні продажі також непогані. Вересневий експорт СЗМ та казеїну став рекордним за дуже тривалий період, продовжують збільшуватись продажі сиру.

Імпортна статистика також радує вітчизняних виробників. Нарешті суттєво знизилось постачання європейських сирів. Схоже, в категорії напівтвердих сирів Україна вже знову стає нетто-експортером. Закупки свіжих молочних продуктів знижуються, масло Україна не закуповує.

infagro.com.ua

Превалює думка, що одним із основних джерел поширення африканської чуми свиней (АЧС) є дикий кабан. У зв’язку з цим все частіше постає питання максимально допустимого зниження поголів’я чи повної депопуляції кабанів у певних регіонах. Наскільки доцільні такі заходи розбиралися у Асоціації «Свинарі України».

Варто зазначити, що нині до поширення АЧС кабан має мало відношення. Статистика свідчить, що в Україні упродовж останніх 5 років частка випадків захворювання, виявлених у дикій фауні від загальної кількості спалахів сягала максимум 27%. Крім того, якщо подивитися на загальну ситуацію в світі, то АЧС «перестрибує» не тільки регіони, а й з’являється за тисячі кілометрів від найближчого випадку. Відповідно, у такий спосіб поширювати вірус може тільки людина. Водночас, часто в дику природу АЧС потрапляє з неутилізованими трупами інфікованих домашніх свиней, при транспортуванні контамінованих тварин, м’яса чи кормів, з харчовими відходами і т.д. А далі «рознощиками» вірусу можуть бути не тільки дикі кабани, а й людина, яка прогулялася лісом.

У результаті, виникає як загроза спалахів вірусу у дикій природі, так і можливість зворотного поширення вірусу — з природи у присадибні господарства та на свиноферми. Однак,  дикі кабани дуже рідко заходять у населені пункти, а потрапляння їх на захищені заходами біобезпеки свинокомплекси — взагалі малоймовірне чи неможливе.

Відповідно, кабани скоріше «жертва ситуації», ніж  резервент чи «злісний рознощик» вірусу АЧС, якого необхідно знищувати. Водночас, за словами Олександра Ревнівцева, експерта із комунікацій із громадами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у питанні відстрілу диких кабанів необхідно враховувати величину популяції тварин на певній території:

«Популяція дикого кабана в Україні на сьогоднішній день дуже низька. Практично всі випадки «африканки» більше пов’язані не з природною міграцією дикого кабана, а безпосередньо з діяльністю людини: діями мисливців, фермерів, або тих самих єгерів, які тримають вдома свиней. І якщо популяція кабанів в Європі складає близько 18 голів на 1 км² лісових угідь, то у нас — біля 0,4 голови на 1 км². Вона й так нижче за всі рекомендовані норми в світі».

Водночас, експерт зазначив, що у разі необхідності проведення відстрілу, робити це треба дотримуючись певної процедури: встановити на певний період заборону на полювання на диких кабанів, постійно підгодовувати тварин, визначити їх кількість на даній території, після цього можна проводити відстріл, але не загінними методами, а точково, снайперами.

Крім того, Олександр Ревнівцев зазначив, що необхідно забезпечити дотримання заходів біобезпеки мисливцями як під час полювання, так і у роботі зі впольованою здобиччю: проходження дезбар’єру перед заходом у мисливські господарства та на виході з них, розроблення туші кабанів тільки на спеціально обладнаних майданчиках, знищення відходів у утилізаційних ямах.

PigUA.info