Шість орієнтирів, щоб залишатись успішним виробником

За результатами семи місяців роботи попередньої оціночної місії ЄС у Мінекономіки представлено заключний звіт щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА, так званого «промислового безвізу».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Захід відбувся 5 травня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки та за участю експертів попередньої оціночної місії ЄС, представників Європейської Комісії та Представництва Європейського Союзу в Україні.

«Експертна робоча група провела, загалом, 18 онлайн засідань, за результатами яких надано низку рекомендацій. Йдеться про необхідність розширення переліку документів ЄС для оцінки з метою укладання Угоди ACAA, новий формат Таблиць відповідності законодавства України актам законодавства ЄС та удосконалення перекладів. Разом з тим, європейські експерти зазначили, що за останні 10 років Україна досягла значних результатів у впровадженні актів законодавства ЄС в пріоритетних секторах», — прокоментував Тарас Качка.

Зокрема, оціночна робота велася у напрямі відповідності горизонтального та вертикального законодавства України з питань технічного регулювання, стандартизації, метрології, оцінки відповідності, акредитації, ринкового нагляду та захисту прав споживачів актам законодавства ЄС.

Європейська сторона, в свою чергу, відмітила конструктивний та високопрофесійний діалог з українськими фахівцями, який розпочався у жовтні 2020 року в рамках роботи попередньої оціночної місії ЄС. Також було наголошено на важливості реалізації проектів технічної допомоги в розбудові інфраструктури якості України. Найближчим часом відбудуться додаткові зустрічі щодо подальших кроків із залучення технічної допомоги.

За результатами сьогоднішньої зустрічі від європейської сторони очікується офіційне завершення роботи попередньої оціночної місії ЄС. Наступним кроком буде початок роботи з отримання Мандату на проведення переговорів щодо укладення Угоди АСАА.

Довідково: Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає створення «промислового безвізу», тобто продукція, вироблена в Україні та охоплена Угодою АСАА, відповідним чином маркуватиметься, а відповідні сертифікати на таку продукцію визнаватимуться в країнах Європейського Союзу без додаткових випробувань.

Першими пріоритетними секторами промислової продукції для «промислового безвізу» визначено: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини.

Програма державної підтримки аграріїв ледве дихає. Як і минулого року, фермери почали отримувати дотації із запізненням, та й не всі. За 6 місяців 2018 р. програма виконана лише на 10—15%, а за другу половину року решту освоїти не вдасться.

Такою думкою поділився генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

У 2018 р. на підтримку АПК у бюджеті передбачено 6,3 млрд грн дотації і ще понад 20 млрд грн — пільги з ПДВ для зернотрейдерів. Сума 6,3 млрд грн. розподіляється за 5 напрямками: 4 млрд грн — розвиток тваринництва, 1 млрд — на фермерство, 1 млрд — компенсація за придбання с/г техніки вітчизняного виробництва, 300 млн грн — садівництво, 117,9 млн грн — інші інструменти підтримки.

Особливо актуальна програма підтримки фермерства. Мінагрополітики вважає, що 1 млрд грн може бути цілком достатньо для збільшення кількості фермерських господарств і їхніх кооперативів, а дотації на підтримку тваринництва стануть запорукою збільшення поголів'я ВРХ та зростання обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції.

Станом на 1 травня 2018 р. за програмою часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграрії придбали 953 од. техніки на загальну вартість (з ПДВ) 354,6 млн грн. Дотації на утримання корів отримали 1198 суб'єктів господарювання на суму 259 159,5 тис. грн, написав Максим Мартинюк.

Екс-президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич вважає, що фінансове забезпечення фермерства поліпшилося останнім часом, та 1 млрд — мізерна сума.

«Так, фінансування загалом краще, але яка це частка від майже 30 млрд грн, котрі йдуть на підтримку АПК, припадає селянським фермерським господарствам і кооперативам?», — запитує Іван Томич.

Такий розподіл вельми неефективний, каже Іван Томич, оскільки саме фермерські та особисті селянські господарства забезпечують 60% продукції тоді як середні та великі агрохолдинги — 40%.

agropolit

Роботу над відкриттям нових ринків збуту Держпродспоживслужба проводить у першу чергу з урахуванням запиту бізнесу. Тому активна позиція суб’єктів господарювання щодо формування чітких пріоритетів дозволить більш ефективно і цілеспрямовано будувати політику держави у питаннях експорту української продукції на міжнародні ринки.

На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа.

За його словами, у поточному році завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу відбулося розширення географії експортних поставок продукції тваринного походження. Також він наголосив, що кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

У тому числі за ‎2016 2017 роки було відкрито та відновлено експорт до країн ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїлю (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об'єднаних Арабських Еміратів (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівства Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипту (яловичина), Гонконгу (столове яйце), Чорногорії (м'ясо птиці, мед), Сербії (м'ясо птиці), Боснії та Герцеговина (м'ясо птиці), Лівану і Танзанії (м'ясо птиці та продукти з нього).

На даний час Україна може здійснювати експорт продукції до країн-членів ЄС з 281 українського підприємства. Із цієї кількості 100 підприємств — виробники харчової продукції (молоко та молочні продукти -16, м'ясо птиці — 7, продукти з м'яса птиці — 2, риба та рибопродукти — 20, яйця та яйцепродукти — 2, мед бджолиний — 52, кишкова сировина та коллаген — по 1).  

«Це досить прийнятні результати, і ми прагнемо їх постійно покращувати. І у цьому процесі нам потрібен зворотний зв'язок з бізнесом і бізнес-асоціаціями: адже саме ви задаєте тональність нашій роботі у цьому напрямку. Тому просив би чіткіше вибудовувати свої пріоритети як в розрізі товарної лінійки, так і в розрізі країни-призначення, щоб ми могли ці комунікації відстоювати з розумінням пріоритетів бізнесу», — наголосив Володимир Лапа.

milkua.info за матеріалами Прес-служба Держпродспоживслужби

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський. 

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org