Експорт свіжої яловичини скоротився на 25%

30-трав-2018

Згідно з даними Державної митної служби, загальна вартість експортних поставок яловичини свіжої або охолодженої за січень-квітень поточного року становила $10,5 млн.

Про це йдеться в огляді Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Головним покупцем цього сегменту м’яса і в поточному році залишилась Білорусь — 99,12% від усього обсягу експорту із загальною вартістю $10,5 млн.

У квітні експорт яловичини свіжої або охолодженої становив 0,782 тис. т — зниження на 25%, якщо порівнювати з обсягом експорту в квітні 2017 року (1,044 тис. т).

Згідно з даними Державної митної служби, експортні поставки яловичини мороженої у січні-квітні 2018 року в грошовому еквіваленті становили $22,3 млн, що на 13,6% нижче за показник аналогічного періоду минулого року ($25,8 млн). Головними покупцями виступали такі країни: Казахстан — 30,8%, або $7,178 млн, Азербайджан — 20,49%, або $4,775 млн, Білорусь — 18,15%, або $4,228 млн, частка інших країн склала 30,56%, або $7,120 млн.

Загалом у квітні експортні поставки цього сегменту м’яса становили 2,242 тис. т — найвищий показник від початку 2018 року.

Згідно з даними Державної митної служби, за січень-квітень 2018 року до України було поставлено яловичини свіжої або охолодженої на загальну вартість $381 тис. Основними постачальниками виступали минулорічні країни-експортери: США — 67,19%, Австралія — 14,7%, Нідерланди — 9,71%, частка поставок інших країн становила 8,4%. А загальна вартість поставок яловичини мороженої становила 1,6 млн USD, головними країнами-експортерами у цей період виступали Литва (47,6% — $752 тис.), Польща (23,7% — $374 тис.) та Білорусь (14,7% — $231 тис.).

У квітні 2018 року до України було імпортовано 0,162 тис. т, що є найвищим показником за два останні роки.

milkua.info

Більше новин
Чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?
11-лип-2018

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

Детальніше
XV МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА АГРОФОРУМ 2018
30-бер-2018

XV МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА АГРОФОРУМ 2018

6-8 листопада 2018 року

Міжнародний виставковий центр, Броварський проспект, 15, м. Київ, Україна

Організатор: 
ТОВ "Міжнародний виставковий центр"

Щорічно, починаючи з 2004 року, на території Міжнародного виставкового центру - найбільшому в Україні виставковому майданчику, що забезпечує найсучасніший рівень та сервіс учасникам та відвідувачам, проводиться Міжнародна агропромислова виставка "АГРОФОРУМ".

Основні тематичні розділи виставки - нова та комісійна сільгосптехніка, техніка для транспортування продукції; засоби механізації для дачних ділянок; комплектуючі і запасні частини до техніки, супутниковий моніторинг транспорту; технології, техніка та обладнання для зрошення, системи крапельного зрошення; органічне землеробство; обладнання для переробки сільськогосподарської продукції; тепличне господарство, швидкомонтовані будівлі, склади та їх обладнання; вагове обладнання, контрольно‑вимірювальні прилади; пакування сільгосппродукції; технології, обладнання та матеріали для пакування; генетика, органічне тваринництво та птахівництво; машини та обладнання для утримання тварин та птахів; обладнання для виробництва кормів, раціони годування тварин і птахів; ветеринарна медицина; насіння, система насінництва, садівництво; засоби захисту рослин, добрива; органічні продукти харчування, органічна нехарчова продукція; агроекологія, енерго- і ресурсозберігаючі технології; аграрна наука та освіта.

Основна задача міжнародної агропромислової виставки "АГРОФОРУМ 2018" - сприяння розвитку ринкових відносин в агропромисловому комплексі України, подальшій інтеграції АПК України у міжнародні ринкові структури, забезпечення адекватної інфраструктури ринку, залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій до економіки країни, розгляд передових технологій, які забезпечують екологічно чисті продукти харчування.

Враховуючи важливість питань, які розглядаються, агровиставка привертає професійну аудиторію відвідувачів, більшість яких – це керівники сільськогосподарських підприємств і організацій, фахівці (агрономи, ветеринари, зоотехніки, механізатори) та інші зацікавлені особи.

Участь у XV Міжнародній агропромисловій виставці "АГРОФОРУМ - 2018" - це демонстрація потенціалу підприємства та сталості його позицій на ринку України, практична реалізація маркетингових завдань по розширенню сфери діяльності підприємств з виходом на міжнародне співробітництво, підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечення оптимізації та стабільності ведення бізнесу.

В рамках ділової програми відбудеться Міжнародна науково‑практична конференція «Інженерія систем природокористування». Тематична спрямованість доповідей буде присвячена актуальним питанням розвитку вітчизняної агроінженерної системи, проблемам сучасного технічного забезпечення агропромислового виробництва, підвищенню рівня надійності та конкурентоспроможності складної сільськогосподарської техніки, підвищенню ефективності використання елементів точного землеробства, технологіям виробництва дизпалива з рослинних олій, забезпечення необхідних показників надійності робочих органів обладнання для післяжнивної обробки зерна, зменшенню собівартості та управлінню витратами тощо.

Запрошуємо Ваше підприємство взяти активну участь у роботі виставки та науково‑практичних конференцій!

Місце проведення:
Україна, м. Київ, Міжнародний виставковий центр,
Броварський проспект, 15, станція метро "Лівобережна"

Контакти:
тел.: (044) 201-11-68, 206-87-82
e-mail: a.nenko@iec-expo.com.ua

Детальніше
На ринку живця «спокійно»
20-лип-2018

Ситуація на ринку живця залишається відносно спокійною: попит з боку переробників практично незмінний, ціна закупівлі — теж. Про це зазначали виробники свинини в ході моніторингу цін на живець свиней забійних кондицій, який щотижня здійснює Асоціація «Свинарі України».

Оператори зауважують, що нині передумов для підвищення цін на свинину живою вагою немає. Переробники в свою чергу підкреслюють, що причин для підйому цін не спостерігають.

Хоча у середньому по країнах ЄС ціни на свинину також втримуються на досягнутому рівні, цьоготижневі торги в Данії, Нідерландах та Німеччині завершилися «просіданням» котирувань на 3 євроценти/кг. З огляду на те, що послаблення цін торкнулося саме основних країн-постачальниць свинини до України, бар'єрна ціна входу імпортної свинини зазнала відповідних змін — опустилася до позначки 42 грн/кг.

Тим не менш, понад дві третини закупівельників очікують, що ціни наступного тижня коливатимуться в межах 44,5−45 грн/кг. Втім, чверть операторів вважає, що нижня позначка цінового діапазону може опуститися до 44 грн/кг.

З іншого боку, м'ясопереробники зауважують, що у разі закріплення низхідного цінового тренду в провідних країнах ЄС, на внутрішній ринок України заходитиме не тільки свіже, охолоджене та морожене м'ясо свиней. Так, оператори не виключають можливості покриття дефіциту внутрішнього ринку за рахунок завезення живих свиней забійних кондицій як декаду тому.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Обсяг неякісних добрив в Україні зріс утричі
16-трав-2022

Кількість випадків виявлення мінеральних добрив, які не відповідають ДСТУ та ТУ, зросла майже у три рази.

Про це йдеться у повідомленні ДУ «Інститут охорони ґрунтів України».

«За інформацією однієї з філій ДУ «Держґрунтохорона», за результатами лабораторних досліджень встановлено факти невідповідності досліджених зразків мінеральних добрив «Державним стандартам України» (далі — ДСТУ) та «Технічним умовам» (далі — ТУ). Це ставить під ризик продовольчу безпеку держави», — говориться у повідомленні. 

Зазначається, що у 2021 р. 4,8% від загальної кількості досліджуваних зразків не відповідали ДСТУ та ТУ, у той час як за чотири місяці поточного року цей показник зріс до 13,6% від загальної кількості зразків.

«Зважаючи на вищевикладене та з метою запобігання придбання неякісних мінеральних добрив, сільгосптоваровиробники повинні бути вкрай обачливими при укладанні відповідних договорів купівлі», — додають у відомстві. 

Уточнюється, що більшість філій ДУ «Держґрунтохорона» працюють у штатному режимі. Замовлення на всі види досліджень виконуються безперервно.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок