Обсяг неякісних добрив в Україні зріс утричі

Мінагрополітики представило Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики комплексні зміни до низки законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Депутати підтримали пропозицію винести цю ініціативу на розгляд Верховної Ради.

Мета вказаних змін — покращити умови для виробництва та обігу безпечних і якісних харчових продуктів та кормів для тварин, вдосконалити систему забезпечення благополуччя тварин. Для цього необхідно буде внести зміни до 11 Законів України, які регулюють ці сфери.

Запропоновані зміни матимуть позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави, а саме:

• для суб'єктів господарювання — узгодження інтересів бізнесу та держави, спрощення умов ведення бізнесу для відповідних виробників харчових продуктів без підвищення ризиків для споживачів харчових продуктів;
• для держави — підвищення результативності державного контролю за виконанням вимог законодавства;
• для споживачів — зменшення ризиків, пов’язаних з виробництвом та обігом небезпечних харчових продуктів/кормів.

Комплексний підхід удосконаленого регулювання в цих сферах, також дозволить виконати міжнародні зобов’язання України, передбачені Угодою про Асоціацію, та продовжити процес створення в Україні спільних (єдиних) з країнами-членами ЄС правил функціонування ринку харчових продуктів та благополуччя тварин, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а також загалом покращити інвестиційну привабливість галузі національного виробництва харчових продуктів та кормів.

Завантажити презентацію (.pdf, 4.05 Мб)

minagro.gov.ua

Перші понад 3 тис. осіб, які вже подали документи для отримання дотації на вирощування молодняка ВРХ, отримають гроші вже зовсім скоро. Така фінансова підтримка власників підсобних господарств стала результатом плідної роботи Асоціації тваринників України разом із Мінагрополітики та Урядом.

Саме Асоціація тваринників України ще минулоріч обґрунтувала важливість держпідтримки селян у свої програмі «Реформа українського села через розвиток кооперативного руху в Україні на базі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів», яку було презентовано на розгляд Уряду. Таким чином, перший крок у реалізації програми, розробленої фахівцями АТУ, втілено в життя. 

Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства України зазначили, що для вирощування молодняку великої рогатої худоби вже перераховано 6,7 млн грн до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Так, дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят, зазначають у Мінагрополітики. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

– до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

– до 9-місячного віку – 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

– до 13-місячного віку – 3 317,5 тис. грн за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

«Асоціація тваринників України дуже активно любіювала держпідтримку на відгодівлю молодняку ВРХ. Ми розробили програму, де пояснили необхідність та важливість такої допомоги, і представляли її на розгляд на засіданнях Мінагрополітики, в Уряді, - зазначила голова АТУ Ірина Паламар. - І ми можемо говорити про чергову нашу важливу перемогу: адже основний зміст представленої нами програми був врахований та відображений в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» від 07 лютого 2018 р. № 107. Адже сьогодні питання відгодівлі молодняку ВРХ стоїть вкрай гостро. Селяни здають телят на забій зовсім маленькими, бо не мають коштів на їх відгодівлю. Саме тому в країні виникає дефіцит яловичини, яка є дуже бажаним продуктом для експорту до країн Близького Сходу, Туреччини. Тваринникам просто ніде брати молодняк для вирощування, оскільки його забивають у зовсім молодому віці. А між тим, саме завдяки нарощенню експорту ВРХ ми могли б дати поштовх до потужного розвитку галузі та зміцнити економіку країни, адже це живі валютні надходження.

Тому дуже хочеться вірити, що ці кошти стимулюватимуть селян утримувати молодняк ВРХ, і загальне поголів’я ВРХ нарешті почне зростати, а не падати, як це ми спостерігаємо протягом останніх років.

Але це лише перший крок із нашої програми, який було реалізовано за нашою ініціативою. Залишається ще багато не втілених у життя важливих аспектів. Так, окрім дотації на відгодівлі ВРХ, нашою програмою було передбачено і такі питання як: дотації на розбудову інфраструктури (будівництво забійних цехів, відгодівельних ферм; на кредитування придбання корови членам с/г кооперативів; на вирощування нетеля та подальшу передачу його за програмою «Корова в кредит»; на оплату банківських відсотків за програмою «Корова в кредит» або (продаж кооперативного нетеля члену кооперативу за рахунок кредитних коштів Ощадбанку, з оплатою відсотків по його обслуговуванню за рахунок бюджетних коштів) та низка інших питань. Якби всі наші пропозиції були враховані та втілені в життя, то за підрахунками фахівців АТУ, держава б отримала 270 млн  грн. експортного мита.

Також залишається невирішеним питання із субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг. Люди бояться реєструвати тварин, оскільки не хочуть, аби дохід від тварин позбавив їх права отримувати субсидії. А на не зареєстрованих тварин отримати держдотацію неможливо. Тому ми вже неодноразово зверталися до уряду із проханням, аби на законодавчому рівні дохід селян від утримання підсобного господарства не враховувався до їх загального сукупного доходу. Бо чому, наприклад, дохід від депозитів не входить до загального доходу, а від виробництва сільськогосподарської продукції – враховується? Невже отримання коштів від депозитних вкладів – це більш «благородний» дохід, ніж гроші, виручені за власноруч вироблену продукцію? Ми й надалі апелюватимемо до уряду, аби це питання зрушилося з місця, і до податкового законодавства були внесені необхідні зміни.

Отож я впевнена, що наша чергова перемога не буде останньою, і Уряд у своїх наступних законодавчих ініціативах враховуватиме і втілюватиме в життя й інші наші пропозиції, які є вкрай важливими для розвитку тваринництва в державі і підтримки села».

Асоціація тваринників України

За прогнозами Департаменту сільського господарства США (USDA), до кінця 2019 року забій свиней у країнах Європейського Союзу знизиться до 2,5 млн голів. Двома важливими факторами, що впливатимуть на ринок свинини стануть імпортний попит з боку Китаю та спалахи африканської чуми свиней.

Упродовж 2018 року виробництво свинини в ЄС збільшилось на 640 тис. тонн, а обсяг експорту зріс лише на 140 тис. тонн, що вказує на збільшення комерційних запасів.

У 2019 році поголів’я свиней в країнах Європейського Союзу зменшиться, але через більшу вагу тварин, що йдуть на забій, обсяги виробництва несуттєво будуть відрізнятись від рекордних показників минулого року. Очікують, що нові обсяг виробництва разом з запасами з минулого року підтримуватимуть експорт на рівні, близькому до рекорду, досягнутого в 2016 році. Скорочення виробництва очікується в Німеччині та Польщі.

Хоча свинарі ЄС намагалися диверсифікувати свій експорт, Китай як і раніше вважається основним ринком, де попит зростає. Експорт ЄС до Китаю, за прогнозами, збільшиться у відповідь на спалахи АЧС, що фіксують в КНР. Крім того, китайські імпортні тарифи на свинину з США розглядаються як конкурентна перевага для європейських виробників.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Понад 1100 пільгових кредитів на загальну суму 4,02 млрд грн видано за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.

Усього з моменту старту програми суб'єкти підприємництва станом на 16 травня 2022 р. отримали від уповноважених банків 40 486 кредитів на загальну суму 110,1 млрд грн.

З них:

• 58,16 млрд грн підприємці отримали у якості антикризових кредитів;
• 25,35 млрд грн були видані як рефінансування попередньо отриманих кредитів;
• 13,71 млрд грн — кредити для сільгоспвиробників, передусім, на інвестиційні цілі;
• 10,25 млрд грн — на інвестиційні цілі;
• 2,61 млрд грн — антивоєнні кредити.

У міністерстві нагадали, що для підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності у період дії воєнного стану уряд вніс низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5−7-9%». Змінами передбачено суттєві спрощення для кредитування, зокрема можливість отримання пільгових кредитів під 0% річних із гарантією від уряду України на рівні 80%.