Стало відомо, які агрокомпанії сплатили найбільше податків до держбюджету

02-вер-2019

Державна фіскальна служба України оприлюднила рейтинг найбільших платників податків у І півріччі 2019 року. За сумою сплачених податків аграрна галузь посідає одинадцяте місце.

Лідером серед аграрних підприємств стало ПрАТ «АПК-Інвест» (інформація про сума податку відсутня).

До п’ятірки найбільших платників податків увійшли ТОВ «Монсанто насіння» — сума сплаченого податку 136 млн грн, ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» (підприємство «Астарти») — 132 млн грн, ПрАТ «Зернопродукт МХП» — 123,59 млн грн, ТОВ «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 119,8 млн грн.

Серед лідерів також СТОВ «Хмільницьке» («Астарта»), ТОВ «Дружба-Нова» («Кернел»), ТОВ «Волочиськ-Агро» («Астарта»), ТОВ «Лебединська аграрна компанія», ПСП «Агрофірма «Світанок», ТОВ «Енселко Агро» («Кернел»), ТОВ «Гудвеллі Україна», ТОВ «Придніпровський край» («Кернел»), ТОВ «ПК «Зоря Поділля» («Укрпромінвест-Агро»), ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» (МХП), ТОВ «Нива Переяславщини» (українсько-британське підприємство), ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» («Астарта»), ТОВ «Пономар», ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (МХП).

Усього ці 20 компаній сплатили податків до держбюджету на суму 1,8 млрд грн.

У топ-100 платників податків України не увійшло жодне аграрне підприємство.

agrotimes.ua

Більше новин
Мартинюк підвів підсумки аграрного року
02-січ-2019

У 2018 році українські аграрії зібрали рекордний урожай - 70,1 млн т. Про це у своєму блозі написав виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, передає УНН.

"Максимум за історію спостережень і на 5 млн т більше попереднього рекорду, зафіксованого в 2016-м", - зазначив він.

Урожай поточного року становить 12% від ВВП, продовжив Мартинюк. Або ж - понад 80% золотовалютних резервів. У грошовому вираженні 70,1 млн т - це майже 15 млрд дол.

"І, нарешті, це близько 40% в експортній виручці, і це стабільність курсу національної валюти", - підкреслив він.

Серед іншого, 2018 рік знаменний мільярдної держпідтримкою сфери АПК. Річні інвестиції з боку держави склали 4 млрд дол., розповів в.о. міністра.

Але парадокс в тому, що не всі гроші були затребувані сільгоспвиробниками, каже Мартинюк.

Зокрема, не сповна спрацювала програма компенсації вартості сільгосптехніки. Також, не спрацювали банківські кредити. І це попри те, що одна з програм передбачала гідний відсоток компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, уточнює він.

"Такі рішення не приймаються з вечора на ранок, а сам підготовчий етап, пов'язаний з оформленням всіх дозволів на такий проект, досить тривалий.

Тому ряд бізнесменів, які планують такі інвестиції, просто не встигли скористатися програмою, так як або прораховували доцільність такого проекту і його складових, або застрягли на етапі паперового оформлення ", - пояснив Мартинюк, спрогнозувавши, що програма запрацює за умови її стабільності.

У той же час, спрацювали "на ура" дотації на утримання молодняка великої рогатої худоби, каже заступник міністра. Умовляти оформляти дотації не довелося нікого, пише Мартинюк.

"В результаті близько 145 млн грн було спрямовано майже 104 тис. громадян за утримання 176 тис. 765 телят. Більше півмільярда гривень направлено на здешевлення утримання корів для 105 тис. Суб'єктів господарювання, в тому числі кільком сотням фермерських господарств", - підкреслив він. 

Мартинюк нагадав, що на початку року мало хто був задоволений системою розподілу державної підтримки.

"... зате за підсумками року ми фіксуємо тенденцію детінізації в галузі, зростання продуктивності в молочному господарстві, закладку нових садів і виноградників і поява нових фермерських господарств. That was worth it", - резюмував він.

Раніше УНН повідомляв, які комплекси для тварин відбудували "годувальники країни" в цьому році.

Джерело: УНН

Детальніше
Нову технологію вирощування курей презентували в США
13-черв-2019

Нова американська компанія Cooks Venture обіцяє вивести на ринок курятину, вирощування якої, за словами представників фірми, змінить світ. Курей на підприємствах компанії годуватимуть лише кормами, вирощеними за технологіями регенеративного сільського господарства.

Cooks Venture – це група фермерів, кухарів і професіоналів харчової промисловості, яких не задовольняє нинішня система харчування, забруднення ґрунтів, надмірне використання лікарських препаратів у м’ясній промисловості та ін. У господарствах компанії самостійно вирощують екологічно чисті та кліматично нейтральні корми для птахів. Технологія на основі використання фотосинтезу і здорової ґрунтової мікробіології, дозволяє зменшити виділення парникових газів.

Фірма співпрацює з ученими, які вимірюють рівень вуглецю у ґрунті та враховують інші біологічні фактори на фермі в Арканзасі, де вирощують корми для “екокурей”.

Нова компанія планує виробляти 200 тис. курчат на тиждень, або 10 млн. щорічно. У Cooks Venture повідомляють, що прагнуть створити таке виробництво, яке б дозволяло людям не відмовлятися від м’яса і при цьому рятувати світ від глобального потепління.

Cooks Venture також планує купувати корм у регіональних виробників, які дотримуються регенеративних методів ведення сільського господарства, тобто, застосовують органічні добрива, використовують сівозміни, підвищують біорізноманіття шляхом відновлення водно-болотних угідь і посадки дерев і зменшують використання пестицидів завдяки практиці комплексної боротьби зі шкідниками.

Meat-Inform

Детальніше
Вже 287 українських підприємств мають право експорту до країн ЄС
22-вер-2017

Ще одне українське підприємство з виробництва молокопродуктів отримало право експорту продукції на ринок Європейського Союзу.

Тепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 287 українських підприємств, у тому числі 107 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Як COVID-19 впливає на глобальний ринок свинини?
14-квіт-2020

Криза, спричинена поширенням COVID-19, вплинула і на галузь свинарства у світі. Компанії, які працюють в секторі зазнають великих змін у своїй діяльності. Ціни на свинину знижуються через зменшення попиту з боку м’ясопереробних компаній, які «страждають» через дефіцит робочої сили та проблеми з доступом до зовнішніх ринків. Незважаючи на активний попит на експорт до третіх країн, ці нові фактори поки що стримують ріст цін на свинину.

Корми для тварин: «стрибки» ціни на сировину

Після спалаху коронавірусу в Китаї спостерігається мінливість цін на зерно, олійні та шроти. Поширення епідемії на райони основного товарного виробництва та експорту (США, Південна Америка, Чорне море) посилило коливання цін.

Карантинні заходи у різних країнах спричинили різке зростання споживчого попиту на продукти на основі пшениці (борошно, макарони, хліб). Основні імпортери (Алжир) розміщували нові замовлення для забезпечення своїх стратегічних запасів. В результаті ціни різко відновилися: +12% упродовж середини-кінця березня (Euronext).

Крім того, ситуація змінюється з кожним днем, і багато країн поступово вживають заходів для обмеження інфляції щодо продуктів першої необхідності. Наприклад, Росія, найбільший у світі експортер пшениці, ввела квоти на експорт зерна до наступного врожаю. Збільшення таких політичних рішень у світі призведе до зростання волатильності ринку в найближчі тижні та місяці.

Щодо цін на кукурудзу, то тут тенденції протилежні ціновій ситуації на ринку пшениці. У Сполучених Штатах більше третини ринку кукурудзи припадає на сектор виробництва етанолу. Падіння цін на нафту разом із зниженням внутрішнього попиту на паливо призвело до падіння активності американських заводів, завдяки чому збільшилися обсяги експорту та виробництва кормів для тварин.

На додаток до зернових, коронавірус вплинув на глобальну логістику для сої та соєвого шроту. На обсяги експорту з Бразилії та Аргентини вплинули логістичні обмеження, спричинені карантинними заходами. У зв’язку з цими труднощами, ціни на соєвий шріт на французькому ринку зросли (+ 11,3% за два тижні на ринку Montoir).

У той же час падіння попиту на рослинну олію з боку виробників біодизелю може призвести до зниження активності переробних підприємств Франції та Європи, а отже, до скорочення пропозиції ріпакового та соняшникового шроту. Поки що на ціни на цю сировину ніякого впливу немає.

Так само, як люди «запасалися» предметами та продуктами першої необхідності, серед європейських тваринників також спостерігали різке пожвавлення попиту на корми для тварин. Водночас, незважаючи на деякі проблеми з логістикою, перебоїв поставок кормів там поки не спостерігають. Однак наявність соєвого шроту на ринку залежатиме від подальшої політики країн Південної Америки.

Ринок свинини: ріст цін призупинився, компанії стикаються з обмеженнями

У той час, коли пропозиція в Європі стабілізується, а попит з боку країн Азії зростає, ключові змінні ринку свинини сприяють високим цінам. Однак, логістичні труднощі щодо доступу до закордонних ринків та дефіцит робочої сили у м’ясопереробних компаній гальмують попит.

Після значного зростання упродовж січня-лютого, у березні ціни на свинину у країнах-членах ЄС різко впали, особливо в Німеччині та Нідерландах. Німецькі та голландські ціни втратили 19 та 15 центів/кг відповідно між першим та останнім тижнем березня.

Європейські бійні та м’ясопереробники намагаються не припиняти роботу. Однак організувати робочі зміни стає все складніше. Через нестачу персоналу та деякі обмеження руху, компаніям не вистачає робочої сили. Німеччина та Нідерланди особливо страждають від цього дефіциту, оскільки багато заробітчан ще не повернутися на свої робочі місця після введення обмежень. Це також сприяло падінню цін на свинину.

З іншого боку Атлантики, криза, спричинена COVID-19, також серйозно вплинула на ринок свиней. Американські бійні починають стикатися з тими ж проблемами з персоналом, що і в Європі, але кращі умови доступу до китайського ринку разом із достатньою пропозицією спонукають США до подальшого нарощення виробництва. Однак компанії все ще залежні від робочої сили з Мексики, яка може бути «під питанням» через скасування віз.

Епідемія COVID-19 також вплинула на торгівлю м'ясом та живими тваринами в Європі. Відсутність водіїв вантажівок збільшує логістичні витрати. Крім того, терміни очікування на кордонах задовгі через необхідність додаткових перевірок.

На експортному ринку після частих перебоїв на початку року, портова активність поступово «набирає обертів» як в Європі, так і в Азії. Головною проблемою залишається брак контейнерів та значне збільшення вантажних витрат. Крім того, великі світові експортери, США та Бразилія, активізували відвантаження до Китаю в очікуванні потенційного припинення діяльності через коронавірус.

Тимчасові перерви з тривалими наслідками?

У найближчі місяці на ринок свинини впливатимуть, з одного боку, пропозиція та попит на глобальному ринку, а з іншого – пандемія COVID-19, яка все ще доволі непередбачувано порушує звичну поведінку споживачів, доступ до зовнішніх ринків та міжнародну конкуренцію.

У першій половині 2020 року європейська пропозиція свинини залишатиметься стабільною або навіть трохи більшою через збільшення забійної ваги. У той же час звички, набуті європейцями під час карантину, можуть виявитися вигідними для підтримки споживання свинини, оскільки страви зі свинини міцно закріпилися у «домашньому меню».

Що стосується експорту, то в найближчі тижні очікують перебої, пов'язані з COVID-19, але Китай поступово відновлює активність, тож надалі попит тільки збільшуватиметься. Таким чином, Китай збільшуватиме обсяги імпорту, однак зростання конкуренції між ЄС, США та Бразилією стримуватиме ціни.

Проблемою на шляху нарощення обсягів експорту свинини з країн ЄС до Китаю може стати поширення африканської чуми свиней (АЧС) на заході Польщі. Кількість зареєстрованих там упродовж березня випадків сягнула 209, що майже на 50% більше порівняно з лютим. 23-го березня підтвердили перший спалах на промисловій фермі, де утримували майже 24 тис. свиней. Окрім того, вперше випадок АЧС зафіксували так близько до кордону з Німеччиною (10 км).

У довгостроковій перспективі, криза може призвести до деяких змін у споживчих звичках.

З одного боку, нові звички, поступово набуті споживачами упродовж карантину, можуть стати постійними (покупки в Інтернеті, доставка їжі додому). Це вплине на методи збуту за рахунок торгових точок та продажу готових страв та перероблених продуктів на відміну від свіжого м'яса.

З іншого боку, економічна криза вплине на купівельну спроможність споживачів. У цьому разі ключову роль у закупівлях відіграватиме ціна, зокрема зниження цін у фірмових магазинах та торгових мережах. 

За матеріалами pig333.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок