Виробництво молока у світі може помірно відновитись у найближчі квартали — Максим Фастєєв

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua

Бета-глюкан, полученный из водорослей, может улучшать состояние кишечника и иммунной системы поросят, что позволит их организму лучше противостоять потенциальным угрозам со стороны бактерий, таких как кишечная палочка. К такому выводу пришли ученые из Университета Дэвиса в США.

Так, ученые отметили, что в ходе исследования при наличии кишечной палочки в комбикормах, добавление больших доз бета-глюкана снижало вероятность развития диареи у животных. По сравнению с контрольной группой у поросят, получавших бета-глюкан, также снижался уровень выработки лейкоцитов, нейтрофилов и кортизола в крови. Таким образом, их организм значительно лучше противостоял инфекции, утверждают ученые.

По материалам Feed Navigator

Доля энергоемких ресурсов в структуре урожая 2022 г. может достичь 40%, если цены на электроэнергию и природный газ в дальнейшем не «охладятся».

Такое мнение высказал советник по стратегическому развитию президента ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса» Владимир Лапа в комментарии UBR.ua.

«Несмотря на то, что в 2020 году в среднем у отечественных сельхозпредприятий расходы непосредственно на закупку э/э и газа составляли лишь 11-12% от себестоимости продукции, общая доля энергоносителей в себестоимости достигала 30%», — отметил он.

Владимир Лапа объяснил, что по итогам 2020 года еще 20% в общей цене производства приходилось на минеральные удобрения, где цены «напрямую коррелируют со стоимостью газа», который занимает львиную долю в производстве минудобрений.

Поэтому, по словам эксперта, в 2021 году общая доля энергозатрат агрокомпаний может возрасти с 30% до 35%. Относительно невысокую оценку роста можно объяснить тем, что часть объемов энергоресурсов предприятия закупали еще до существенного увеличения их цен этой осенью.

Владимир Лапа напоминает, что согласно данным Госстата, цены на продукты в сентябре этого года оказались выше показателей прошлого сентября на 14,3%.

При этом основным фактором роста для наиболее подорожавших групп товаров — сахара (88%) и подсолнечного масла (72%) — стала конъюнктура внешних рынков. Значительно, на 61%, выросли в цене и яйца, однако здесь сыграло роль вынужденное сокращение их внутреннего выпуска в 2020 году из-за убыточности производства.

Приводя в пример эти данные Владимир Лапа поясняет, что ключевыми факторами, влияющими на изменение цены большинства продуктов в Украине, помимо энергоносителей, также являются:

— стоимость аналогичных товаров за рубежом, так как «цены в Украине фактически «привязаны» к мировым из-за значительных объемов экспорта и импорта»;

— насыщенность внутреннего рынка Украины.

9 ноября, между Министерством аграрной политики и продовольствия Украины и Министерством сельского хозяйства и развития села Республики Польша подписано Соглашение по выполнению программы борьбы с бешенством на территории Украины в 2018 году.

От украинской стороны документ подписал первый заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк, от польской — Чрезвычайный и Полномочный Посол Республики Польша в Украине Ян Пекло. Также в мероприятии приняли участие представители Минагрополитики, Госпродпотребслужбы, Посольства Республики Польша в Украине.

«Подписание данного Соглашения проводится не впервые и является последовательным продолжением нашей совместной работы для эпизоотического и эпидемиологического благополучия как Украины и Польши, так и стран Европейского Союза», — отметил первый заместитель Министра Максим Мартынюк.
Он добавил, что в последние годы Украина и Польша активно развивают двустороннее сотрудничество в сфере сельского хозяйства, в частности, в вопросах обеспечения здоровья и благополучия животных, научно-технического сотрудничества и органического производства.

В свою очередь Чрезвычайный и Полномочный Посол Республики Польша в Украине поблагодарил за многолетнее партнерство и выразил надежду на его системное продолжение и расширение.

Справка:

Целью подписания Соглашения является обеспечение двустороннего сотрудничества между Украиной и Республикой Польша в сфере борьбы с бешенством в буферной зоне, ограничение распространения вируса бешенства на территории буферной зоны в областях, граничащих с Республикой Польша.

В рамках выполнения настоящего Соглашения предусматривается проведение пероральной иммунизации диких плотоядных животных на территории областей Украины.

Пресс-служба Минагрополитики