УЗА: Ліцензування експорту пшениці необхідно скасувати

06-апр-2022

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua

Читайте также:
рф намагається знищити продовольчу стабільність України, руйнуючи агросектор, — Андрій Дикун
16-нояб-2022

росія загрожує продовольчій безпеці світу та України, для чого цілеспрямовано знищує аграрні підприємства. Про це заявив очільник ВАР Андрій Дикун в ефірі телеканалу Київ.

«Ми є досить сильним гравцем у світі, тому росія намагається вистіснити Україну і зайняти нашу позицію. На окупованих територія, агропідприємства в край складній ситуації. Окупанти рейдерять підприємства, призначають нових власників. Тварин розстрілюють, забирають на м’ясо. Вщент знищують тваринні комплекси. Зернові вивозять в Крим. Відновитися за такий короткий проміжок часу буде складно, щоб почати сіятися навесні», — сказав очільник ВАР.

За його словами, українські аграрії цієї осені посіяли на 50% менше пшениці, ніж раніше. Але Україна споживає лише третину від того, що збирає. Тому, для власного споживанння вистачить, але світ не доотримає близько 3 млн тонн пшениці і ячменю. Для деяких країн це може бути катастрофою.

Відновити агросектор Україна буде непросто, але аграрії готові працювати. Ми сподіваємося на підтримку міжнародних партнерів та компенсації завданих збитків.

«Сьогодні всі говорять про „План Маршала“ та відновлення України. Всеукраїнська Аграрна Рада активно працює в цьому напрямку з міжнародними партнерами. Зі Швейцарським урядом допомагаємо молочним фермам з деокупованих територій, надаючи фінансову підтримку. З Програма USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО ми запустили проєкт оцінки збитків. Розробили інтерактивну мапу руйнувань агросектору, на якій можемо побачити втрати підприємств. А також передали першу партію рукавів для зберігання зерна та пакувальну техніку», — розповів Андрій Дикун.

milkua.info

Узнать подробнее
Госпродпотребслужба приглашает профессиональное сообщество к обсуждению законопроекта о ветеринарной медицине
10-янв-2019

Госпродпотребслужба совместно с проектом ЕС «Совершенствование системы контроля безопасности пищевых продуктов в Украине» разработала проект Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно ветеринарной медицины».

Законопроект определяет правовые и организационные основы осуществления деятельности в сферах обеспечения защиты здоровья и благополучия животных, ветеринарной практики, производства и оборота ветеринарных препаратов, побочных продуктов животного происхождения.

Проект акта будет регулировать общественные отношения в сферах обеспечения здоровья животных, обеспечения благополучия животных, ветеринарной практики, производства и оборота ветеринарных препаратов, субстанций, лечебных кормов и премиксов для таких кормов, а также веществ с анаболическими, противомикробными, противопаразитарными, противовоспалительными, гормональными или психотропными свойствами, которые могут использоваться в качестве ветеринарных препаратов.

Вместе с тем проектом закона предусматривается внесение изменений в ряд законов Украины в сфере осуществления государственного контроля в области ветеринарной медицины, в том числе при импортно-экспортных операциях.

С целью общественного обсуждения проект Закона Украины опубликован на официальном сайте Госпродпотребслужбы в рубрике «Обсуждение проектов документов».

consumer

Узнать подробнее
Госпродпотребслужба надеется на дополнительное финансирование противоэпизоотических мероприятий
10-мая-2017

В Государственном бюджете 2017 года на финансирование Госпродпотребслужбы предусмотрено 1,7 млрд грн, что на 70% больше, чем в 2016 году. Большая часть этих средств идет на выплату зарплат, однако острым вопросом остается финансирование противоэпизоотических мероприятий. Об этом заявил председатель Государственной службы Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей Владимир Лапа в одном из интервью.

«Минимально мы оценивали наши потребности для борьбы с заболеваниями животных в 190 млн грн. Однако необходимый объем средств составляет 360 млн грн », - подчеркнул Председатель Госпродпотребслужбы.

По словам Владимира Лапы, сейчас ведется работа над возможным перераспределением средств и увеличение финансирования именно противоэпизоотических мероприятий.

«Есть понимание и сотрудничество по этому вопросу с Министерством аграрной политики и продовольствия и Министерством финансов, чтобы такое финансирование увеличить. Рассчитываем на дополнительное выделение коробов на сумму ориентировочно 100 млн грн », - отметил Председатель Госпродпотребслужбы.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Узнать подробнее
Китайская Yili стала самым дорогим молочным брендом в мире
11-сен-2020

Brand Finance представила ежегодный отчет о самых дорогих брендах в секторе еды и напитков. В 2020 году китайская Yili обогнала Danone и стала самым дорогим молочным брендом мира, передает The DairyNews.

За последний год стоимость бренда Yili выросла на 13%, аналитики Brand Finance отмечают, что разрыв между китайским брендом и прежним лидером рейтинга — Danone вероятнее всего будет увеличиваться. На третьем месте рейтинга самых дорогих молочных брендов — также китайская компания — Mengniu. На четвертом голландская Frisco, пятое место у бренда Arla, шестое у Amul. На седьмом месте бренд Anlene, на восьмом — Anchor. Девятое место в рейтинге самых дорогих молочных брендов занимает японский Yakult, десятое у Almarai. К слову, несмотря на снижение в рейтинге индийского бренда Amul (в прошлом году он был пятым), аналитики Brand Finance говорят, что в молочном секторе Amul является одним из самых быстрорастущих в этом году. Стоимость бренда выросла на 25% до 3,1 млрд.  долл. Сама компания объясняет это развивающейся инфраструктурой в сельской местности.

Лидер рейтинга китайская Yili сегодня вкладывает все средства в достижение цели — охват 2 млрд. потребителей к концу 2020 года. Внутри страны Yili инвестировала более 4,5 млрд. долл. в строительство площадки по производству высококачественной органической молочной продукции. За пределами КНР компания развивается в Новой Зеландии, где приобрела второго по величине производителя молочной продукции — Westland Milk Products. Во втором квартале Yili удалось полностью компенсировать потери периода пандемии.

Кроме того компания находится на 5 месте рейтинга самых дорогих портфелей молочных брендов.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок