Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:
- РОБОТА В ОКУПАЦІЇ
Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».
Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.
- ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.
А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.
Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.
Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.
Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.
Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;
- ЗРОШЕННЯ.
Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».
Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.
- ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.
Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.
Головні норми документу:
- деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
- наближають законодавство України до законодавства ЄС,
- приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
- посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
- ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО
Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.
- ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ
Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.
ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.
- ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ
Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.
Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
