Украина прекрасно подходит для выращивания страусов

28-дек-2019

За последние десятилетия в Украине появилось много небольших страусиных ферм. Выращивать этих птиц выгодно, ведь на реализацию идет все - кожа, перья, яйца, мясо и субпродукты.

Хотя страусы родом из Африки, они совсем не боятся холода, редко болеют и не требуют слишком тщательного ухода, уверяет ветеринар из Днепропетровщины Руслан Кравченко, который работает на предприятии, где поголовье страусов составляет 730 голов.

«Вырастить страуса в Украине несложно. Птица неприхотлива даже к корму, ест сенаж, силос с применением концентрированных кормов. Отличительная особенность страусов - это хорошее здоровье, они ничем не болеют, имеют очень стойкий иммунитет ко всем болезням. Интересно, что страусята рождаются с внутренним желтком, в котором есть все необходимые питательные вещества для их жизни. В течение 2-3 недель он рассасывается, и они могут находиться около 6 дней без воды и корма», - говорит господин Кравченко.

Вакцинируют страусят только от одной болезни - Ньюкасла, добавляет ветеринар. Вакцину от этого заболевания птицы государство предоставляет бесплатно.

Meat-Inform

Читайте также:
USDA знизило прогноз експорту зерна з України ще на 5,5 млн т
11-апр-2022

Міністерство сільського господарства США (USDA) знову понизило прогноз обсягів експорту пшениці та кукурудзи з України в 2021/22 МР.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Згідно з оновленими оцінками, в 2021/22 МР показники України щодо виробництва пшениці та кукурудзи залишаються сталими — 33 млн т і 41,9 млн т відповідно. А от експортні показники суттєво скоротилися: пшениці — на 1 млн т (до 19 млн т), кукурудзи — на 4,5 млн т (до 23 млн т). 

«Основна причина — практично повна відсутність українського експорту через війну та блокування портів російською армією», — пояснюють в УКАБ.

Щодо світових показників по пшениці, то тут очікується збільшення обсягів виробництва, споживання, зниження обсягів торгівлі та кінцевих запасів. 

Світове виробництво пшениці очікується на 0,3 млн т більше (до 778,8 млн т) завдяки зростанню обсягів виробництва в Пакистані та Аргентині з одночасним скороченням у ЄС. Прогнозне світове споживання на 2021/2022 МР збільшується на 3,8 млн т — до 791,1 млн т, насамперед завдяки вищому харчовому, насіннєвому та промисловому використанню в Індії. 

Прогнозований обсяг світової торгівлі пшеницею у 2021/22 МР знизиться на 3 млн т — до 200,1 млн т через зниження експорту країнами ЄС (-3,5 млн т — до 34 млн т), Україною (-1 млн т — до 19 млн т), США (-0,4 млн т — до 21,4 млн т) та Казахстан (-0,4 млн т — до 7 млн т). Це скорочення не вдасться повністю компенсувати більшими обсягами експорту росією (+1 млн т — до 33 млн т), Бразилією (+0,8 млн т — до 2,5 млн т) та Аргентиною (+0,5 млн т — до 14,5 млн т). 

«Прогнозовані кінцеві запаси пшениці скоротилися на 3,1 млн т — до 278,4 млн т. Найбільші темпи скорочення запасів припадають на Індію, які лише частково компенсуються зростанням запасів країнами ЄС. Таким чином, кінцеві світові запаси прогнозуються на 5-річному мінімумі», — зазначається у повідомленні. 

Крім того, світові прогнозні показники по кукурудзі змінюються наступним чином: зростає виробництво та споживання, зменшуються обсяги торгівлі та зростають кінцеві запаси. 

USDA прогнозує збільшення світового виробництва кукурудзи на 4,3 млн т — до 1210,5 млн т завдяки зростанню в Бразилії, Індонезії, Пакистані та країнах ЄС. Найбільше збільшення виробництва кукурудзи передбачаються в Бразилії, де прогнози змінилися на 2 млн т — до 116 млн т за рахунок збільшення площ посівів. 

Прогнозовані обсяги світової торгівлі кукурудзою зменшені на 2,9 млн т — до 197 млн т через скорочення обсягів експорту Україною (-4,5 млн т — до 23 млн т), а також Сербією та Парагваєм. Частково це компенсується зростанням експортних поставок Бразилією, Канадою та Індією. 

«Кінцеві світові запаси кукурудзи зросли на 4,5 млн т — до 305,5 млн т переважно за рахунок неможливості наростити експортні відвантаження кукурудзи Україною», — підсумували експерти.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Подорожание удобрений приведет к сокращению посевных площадей кукурузы и пшеницы
18-окт-2021

Подорожание агрохимикатов может привести к сокращению посевов кукурузы и пшеницы в странах Северного полушария, которые будут проведены в следующем 2022/23 году, и повлиять на ценообразование. Зерновые будут заменены другими культурами с меньшей потребностью в азоте, такими как соевые бобы. Такие прогнозы делают компании Cargill, ED & F Man, а также издания Bloomberg.

Высокие производственные издержки из-за роста цен на удобрения для сельскохозяйственных культур по всему миру, вызванные энергетическими кризисами в Европе и Китае могут привести к тому, что фермеры перейдут из пшеницы на менее интенсивные культуры.

Согласно этим источникам, стоимость основных ресурсов, таких как удобрения, находится на самом высоком уровне с 2008 г. и составляет почти 900 долл./ т.

Напомним, из-за роста цен на минеральные удобрения аграрии будут вынуждены либо уменьшать посевные площади, либо вносить меньше удобрений. Такая ситуация может привести к сокращению объемов производства и росту цен на социально значимые продукты.

kurkul.com

Узнать подробнее
Аграрії закликають урядовців затвердити перелік постраждалих територій України для належного оподаткування сільгоспвиробників
03-мая-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» звернулися до Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з приводу деяких аспектів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників на постраждалих від російських військ територіях України.

«Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди», — йдеться у зверенні.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України. «Однак реалізація на практиці цієї норми неможлива через те, що Кабінетом Міністрів України до цього часу не затверджено переліку відповідних територій», — пояснюють асоціації.

Разом з тим, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.

Однак вказаний Перелік не може бути застосований для цілей підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки перелік територій затверджений відповідним Міністерством, а не Кабінетом Міністрів України, як цього потребує Податковий кодекс. Крім того, наказом визначено лише перелік територій, на яких станом на дату затвердження наказу ведуться бойові дії та не визначено перелік територій, на яких раніше велися бойові дії, як це передбачено згаданим вище підпунктом ПКУ.

Внаслідок цього, змушені сплачувати податки як ті платники, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, так і ті платники податків — сільськогосподарські товаровиробники, які знаходяться на підконтрольній території України, але господарства яких знищені, зруйновані або пошкоджені внаслідок нещодавнього ведення бойових дій на цій території.

Враховуючи вищезазначене, аграрна спільнота закликає якнайшвидше затвердити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями росії для належного оподаткування с/г товаровиробників на цих територіях.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Кабмин предлагает освобождать от НДС аграриев, лишившихся урожая или поголовья
16-сен-2020

Кабинет министров Украины 14 сентября 2020 г. утвердил изменения в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законы Украины в части обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений.

Об этом говориться на сайте Правительственного портала

Проект закона разработан с целью увеличения поступлений в Государственный бюджет в 2021, говорится в сообщении правительственного портала.

Предложенные Министерством финансов изменения в НКУ содержат ресурсные нормы, нормы по улучшению условий ведения бизнеса и повышения уровня администрирования.

В частности, в части улучшения условий ведения бизнеса предусматривается:

для с/х производителей не будет начисляться обязательство по НДС в случаях форс-мажорных обстоятельств (потеря урожая, падеж поголовья);

исключение из состава доходов плательщиков единого налога средств государственной поддержки от Фонда развития предпринимательства и Фонда развития инноваций;

исключение из состава доходов физических лиц-предпринимателей и граждан сумм средств, полученных от Фонда развития инноваций;

исправление несогласований законодательства по маркировке жидкостей для электронных сигарет;

устранение несогласованности законодательства о лицензировании обращения топлива с законодательством о труде;

пролонгация срока списания задолженности по ЕСВ так называемым «спящим» ФЛП на 2 месяца.

Для повышения уровня администрирования изменениями в кодекс предусмотрено отменить мораторий на проведение документальных и фактических проверок, списать суммы финансовых санкций (штрафов и пени), при условии полного погашения сумм налогового долга в течение 6 месяцев, на который начислены такие финансовые санкции.

Очередные нововведения в этой сфере предлагают установить разрешение взимать налоговый долг, возникший в результате неуплаты денежного обязательства и/или пени, определенных самостоятельно налогоплательщиком в налоговой декларации или уточняющем расчете, за счет наличности и/или средств со счетов в банках такого должника по решению контролирующего органа без обращения в суд.

Отмечается, что сейчас Минфин вместе с ГНС, с привлечением представителей бизнеса, ведет работу по обсуждению проблем, возникающих при остановке регистрации налоговых накладных/расчетов корректировки в Едином реестре налоговых накладных.

«Указанный законопроект дополняет НКУ нормами, которые предоставляют возможность налогоплательщику оспаривать решение комиссии контролирующего органа о соответствии/несоответствии плательщика налога на добавленную стоимость критериям рискованности налогоплательщика, которое предоставляется плательщику в случае соответствия его критериям рискованности, определенных постановлением Кабинета министров Украины от 11.12.2019 № 1165», — уточнили в правительсве.

Реализация норм законопроекта позволит увеличить поступления налогов и сборов в:

государственного бюджета — на 2,7 млрд грн;

местных бюджетов — на 0,5 млрд грн.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок