Свинина: объемы промышленной переработки «просели» на 3%

Світове виробництво зернових у 2022 р. становитиме 2784 млн т, що на 16 млн т менше торішнього рекорду. Це перше скорочення показника за останні 4 роки.

Про це говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначається, найбільше зниження передбачається для кукурудзи, за нею йдуть пшениця та рис, тоді як обсяги виробництва ячменю та сорго, ймовірно, зростуть. 

«Прогнози базуються на умовах посівів, які вже знаходяться в землі, і тих, які ще планують посіяти», — уточнили в ФАО.

Прогнозується також незначне зниження світового споживання зернових у 2022/23 р., приблизно на 0,1% — до 2 788 млн т, що стане першим скороченням за 20 років. Зниження в основному пов’язане з передбачуваним зниженням використання кормів пшениці, грубого зерна та рису, тоді як глобальне споживання зернових продуктів харчування, як очікується, зростатиме разом із кількістю населення Землі. 

Прогнозується, що світова торгівля зерновими скоротиться на 2,6% — до 463 млн т, що є трирічним мінімумом, навіть якщо перспективи міжнародної торгівлі рисом залишаються позитивними.

Крім того, нові прогнози вказують на зниження запасів, внаслідок чого співвідношення світових запасів зернових до використання впаде до 29,6% у 2022/23 р. (30,5% у 2021/22 МР). 

«Цей новий рівень буде найнижчим за дев’ять років, але все ще значно перевищує 21,4-відсотковий мінімум, зареєстрований у 2007/08 р. Очікується, що запаси кукурудзи знизяться, тоді як запаси пшениці зростуть», — прогнозують експерти.

agroportal.ua

Глобальное потепление можно затормозить или даже частично приостановить, если перевести весь крупный рогатый скот с растительного корма на белковую биомассу, вырабатываемую микробами из метана, заявляют ученые в статье, опубликованной в журнале Environmental Science&Technology.

«Это значительно уменьшит объем парниковых газов, вырабатываемых животными, но он не ликвидирует их полностью. Нам следует задуматься о полном исключении этого звена из процесса производства еды. В будущем, белок микробов, «космическая еда» холодной войны, станет частью нашего рациона», — заявил Александр Попп (Alexander Popp) из Института климатологических исследований в Потсдаме (Германия).

Помимо выбросов промышленных предприятий и выхлопов автомобилей, огромную роль в развитии глобального потепления играет сельское хозяйство и связанные с ним отрасли экономики. Рисовые поля вырабатывают огромные количества метана и окиси азота, а коровы и другой крупный рогатый скот производят еще больше этих газов.

По текущим оценкам ученых, многомиллиардная армия коров, овец и прочих жвачных домашних животных съедает примерно половину растительной продукции мира и вырабатывает больше парниковых газов, чем машины и промышленность, выделяя в атмосферу 120 миллионов тонн метана каждый год. Экологи и климатологи давно думают над тем, как можно уменьшить объем этих выбросов, не лишая человечества мяса и молока.

Попп и его коллеги предложили оригинальный способ решить эту проблему, не отказываясь от мяса и молока и при этом уменьшив объемы выбрасываемого метана почти до нуля, опираясь на опыт советской микробиологической промышленности.

Еще в 1960 годах советские ученые показали, что дрожжи и другие микробы вырабатывают примерно в 100 тысяч раз больше белка, чем корова или любое другое животное аналогичной массы. Это убедило функционеров КПСС создать мощную промышленную отрасль, занятую производством бактериального белка, а также витаминов и аминокислот.

Микробы, созданные в советских лабораториях и их западные аналоги, как отмечает Попп, довольно долго считались одним из потенциальных источников пищи для участников многолетних экспедиций в дальний космос. Ученые из Европы и Австралии нашли им вполне «земное» применение — их можно использовать в качестве корма для скота.

«Современные технологии позволяют нам выращивать микробов в промышленных масштабах, используя энергию света и используя неорганические соединения азота и метан. Наши расчеты показывают, что переход на такие корма не только сократит выбросы парниковых газов, но и будет выгоден для самих фермеров», — добавил Беньямин Бодирски (Benjamin Bodirsky), коллега Поппа.

Как показывают расчеты климатологов, к середине текущего столетия «бактериальная жижа» сможет заменить примерно 10−19% биомассы, потребляемой скотом, что резко снизит количество выбрасываемого метана, сократит площадь распаханных полей и уменьшит общий объем вырабатываемых парниковых газов на 6−9%.

Ученые надеются, что подобные климатические доводы, вкупе с выгодностью производства и потребления бактериальных белков, заставят правительства всех стран мира и предпринимателей обратить внимание на эту забытую, но интересную технологию времен холодной войны.

milkua.info по материалам pubs.acs         

Імпорт свинини свіжої, охолодженої та мороженої у жовтні поточного року становив 4,3 тис. т, що на 49% більше, ніж у вересні.

Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», загалом за 10 місяців 2022 р. імпорт зріс на 41% у фізичному обсязі та на 56% у вартісному, що становить 45,1 тис. т і $92,7 млн відповідно. 

«Від початку повномасштабного вторгнення до 1 липня, порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт свинини зріс у 2,5 раза, але з моменту повернення мит і податків на імпорт обсяги постачання дещо скоротились — від липня до жовтня обсяги імпортного м’яса зменшились на 28% порівняно з липнем-жовтнем 2021 р. Основними країнами, з яких імпортували свинину, були Польща, Нідерланди, Данія, Іспанія», — уточнили експерти.

Водночас в Україні спостерігається тенденція до зменшення поголів’я свиней: станом на 1 жовтня 2022 р. налічується 5,2 млн голів, що на 12,9% менше, ніж у 2021 р. Загальна чисельність свиней, що вирощується на підприємствах, становить 3,2 млн голів — 61,4% від загального поголів’я.

За словами аналітика УКАБ Максима Гопки, скорочення поголів’я відбулося через бойові дії та окупацію українських територій, як наслідок — зменшення забійної маси свиней на 11,2%, яка за 9 місяців 2022 р. склала 479,6 тис. т.

agroportal.ua

Аграрные ассоциации Украины предлагают вообще отказаться от начисления агродотаций из госбюджета.

Об этом во время Всеукраинского аграрного виче заявил глава Всеукраинской Аграрной Рады (ВАР) Андрей Дыкун.

Глава ВАР также отметил, что вместо этого аграрии будут просить снизить НДС на продукты питания с 20% до 7%.

Напомним, Всеукраинская аграрная рада сообщала, что предложит своим коллегам из других аграрных ассоциаций отказаться от дотаций из бюджета в рамках квазиакомуляции НДС, которая будет действовать до 1 января 2018 года, а также от ручного распределения дотаций, что предусматриваются после 1 января 2018.

PigUA.info по материалам agravery.com