ФАО: Світова торгівля зерном впаде до трирічного мінімуму

07-июня-2022

Світове виробництво зернових у 2022 р. становитиме 2784 млн т, що на 16 млн т менше торішнього рекорду. Це перше скорочення показника за останні 4 роки.

Про це говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначається, найбільше зниження передбачається для кукурудзи, за нею йдуть пшениця та рис, тоді як обсяги виробництва ячменю та сорго, ймовірно, зростуть. 

«Прогнози базуються на умовах посівів, які вже знаходяться в землі, і тих, які ще планують посіяти», — уточнили в ФАО.

Прогнозується також незначне зниження світового споживання зернових у 2022/23 р., приблизно на 0,1% — до 2 788 млн т, що стане першим скороченням за 20 років. Зниження в основному пов’язане з передбачуваним зниженням використання кормів пшениці, грубого зерна та рису, тоді як глобальне споживання зернових продуктів харчування, як очікується, зростатиме разом із кількістю населення Землі. 

Прогнозується, що світова торгівля зерновими скоротиться на 2,6% — до 463 млн т, що є трирічним мінімумом, навіть якщо перспективи міжнародної торгівлі рисом залишаються позитивними.

Крім того, нові прогнози вказують на зниження запасів, внаслідок чого співвідношення світових запасів зернових до використання впаде до 29,6% у 2022/23 р. (30,5% у 2021/22 МР). 

«Цей новий рівень буде найнижчим за дев’ять років, але все ще значно перевищує 21,4-відсотковий мінімум, зареєстрований у 2007/08 р. Очікується, що запаси кукурудзи знизяться, тоді як запаси пшениці зростуть», — прогнозують експерти.

agroportal.ua

Читайте также:
Влияние транспортировки и климата на бройлеров
02-сен-2020

Ученые из Федерального института Бразилии исследовали влияние транспортировки цыплят-бройлеров на расстоянии от 15 до 90 км. В частности, оценивалась температура, относительная влажность и индекс комфортности на птиц летом и зимой (дождевой и сухой сезон в Бразилии). Исследовалось влияние всех вышеуказанных факторов на снижение массы, смертность кур и распространенность синяков.

Длительное лишение воды и корма, а также такие факторы, как вибрация, удары и шум являются существенными источниками стресса, приводящие к уменьшению эффективности производства. Кроме того, изменение климатических условий при транспортировке, такие как изменение температуры, относительной влажности и расход воздуха внутри грузового отсека, являются дополнительным стрессом для бройлеров.

Сезон дождей оказался наиболее критическими для перевозки кур.

Ученые отмечают, что смягчить влияние транспортировки может выбор наиболее удобного времени, учитывая биологические часы птицы и погодные условия. Также следует применять системы охлаждения или увлажнения - хотя бы сбрызгивать кур незначительным количеством воды. Кроме этого, исследователи рекомендуют оставлять больше пространства для бройлеров - уменьшить количество птиц на один контейнер. Это поможет избежать падежа птицы во время перевозок и уменьшить уровень травмирования.

Meat-Inform

Узнать подробнее
ЕС потребовал от южноамериканских птицеводов соблюдать стандарты благополучия кур-несушек
27-авг-2021

Торговое соглашение между Европейским Союзом и странами МЕРКОСУР будет включать в себя стандарты благосостояния кур-несушек.

Об этом свидетельствуют сопроводительные документы, опубликованные Генеральным директоратом по торговле Комиссии в Брюсселе.

Это означает, что для беспошлинного ввоза яиц из Южной Америки на территорию ЕС, яйца должны соответствовать минимальным требованиям по защите благополучия кур, установленным Европейским союзом.

Комиссия заявила, что для других продуктов не будет подобных правил, поскольку страны Южной Америки не приняли эти условия, а Европейский Союз не может предложить беспошлинный доступ на свой рынок для такой продукции.

 Однако Брюссель будет стремиться тем или иным путем навязать свою политику по защите благополучия животных странам МЕРКОСУР. Представитель Комиссии сказал, что в рамках диалога будет создана рабочая группа для дальнейшего развития договора, поощряющего южноамериканских фермеров соблюдать европейские требования в долгосрочной перспективе.

Условия благополучия кур, принятые МЕРКОСУР, первыми нашли свое место в торговом соглашении, заключенном с ЕС.

На сегодняшний день импорт яиц в ЕС из третьих стран практически отсутствует, так как в Европейском Союзе действуют импортные пошлины и применяются особые требования к маркировке, качеству и маркетингу. Таким образом Евросоюз защищает себя от импорта дешевых товаров, произведенных в менее гуманных условиях.

 ptichki.net

Узнать подробнее
Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів
28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Катар снял запрет на ввоз продукции птицеводства из Украины
16-июня-2017

Катар снял ограничения на ввоз продукции птицеводства из Украины.

Об этом сообщает УНН со ссылкой на пресс-службу Госпродпотребслужбы.

По информации пресс-службы, информация о снятии запрета на ввоз продукции птицеводства поступила на адрес Госпродпотребслужбы от Посольства Украины в Государстве Катар.

Напомним, в январе-мае текущего года Украина экспортировала 123,9 тыс. тонн мяса и съедобных субпродуктов птицы на $ 161,5 млн.

poultryukraine.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок