Ученые предлагают кормить коров «бактериальной жижей» вместо сена

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

На время жевания жвачки коровами влияет ряд факторов: доступ к корму, потребление нейтрально детергентной клетчатки из грубых кормов и средний размер частиц рациона.

Это одна из характеристик жевания жвачки, описанная в журнале Dairy Science. Авторы составили комплексное представление об управленческих, животных и факторах кормления, влияющих на потребление корма и руминацию дойных коров. В этом же журнале был представлен обзор физиологической важности жевания жвачки с ударением на последние исследования и практические последствия для кормления и управления дойной коровой в современных условиях содержания.

Дойные коровы изменились

Ранние исследования заложили основы понимания механизма жевания жвачки, его физиологическую роль для коровы и о том, как характеристики рациона влияют на этот механизм. Однако, за последние десятилетия дойные коровы изменились, так же как и типы скармливаемых рационов и используемые системы производства. Разнообразие современной литературы предлагает новые взгляды на пищевое поведение и жевание жвачки коровами.

Дойные коровы тратят примерно 4,5 часа в сутки потребляя корм (диапазон 2,4−8,5 ч/день) и 7 часов в сутки на жевание жвачки (диапазон 2,5−10,5 ч/день), общее максимальное время жевания — 16 часов в сутки. Авторы отмечают, что на процесс жевания жвачки влияет ряд факторов: доступ к корму, потребление нейтрально детергентной клетчатки из грубых кормов и средний размер частиц рациона.

Ограничения в доступе к корму и длинные доли (≥19 мм) больше влияют на время поедания, а потребление НДК грубых кормов и средние доли (4−19 мм) влияют на жевание жвачки. В литературе отмечается, что содействие жеванию жвачки увеличивает секрецию слюны у коров, уменьшает риск возникновения ацидоза. Однако, совокупное влияние от изменения времени жевания жвачки на рубец незначительное. Итак, стратегии профилактики ацидоза должны быть шире.

Использование сенсорных технологий (датчиков)

Сокращение рубца увеличивается при потреблении корма и жевании жвачки, помогает передвигать мелкие частицы к книжке. Использование недавно изобретенных датчиков, которые применяют на крупных предприятиях для мониторинга «жевательной» активности коров, может предоставить информацию, которая поможет в принятии управленческих решений, особенно в сочетании с другими критериями. Однако точность может варьироваться в зависимости от условий использования и сенсора, относительных изменений поведения коровы, например значительное уменьшение времени жевания жвачки. Также датчики (сенсоры) могут помочь определить охоту, отел и некоторые болезни.

Различия между породами

В статье также описываются современные знания о различиях между породами коров. Aikman et al. (2008) отмечает важную разницу в жевании жвачки между голштином и джерсеем с одинаковой способностью потреблять корм, если выражать в массе тела (потребление СВ,% от массы тела). Как и ожидалось, голштин больше потребляет корма (кг/день), чем джерсеи. Однако время потребления (мин/день) между породами не отличалось. При этом, джерсеи тратили больше времени на поедание единицы корма, что, по предположениям авторов, может быть связано с тем, что у джерсеев маленький рот и им нужно больше раз набрать корм, чтобы употребить одинаковое с голштином количество корма.

Продолжительность и количество потребленного корма были одинаковы для обеих пород, но джерсеи более равномерно потребляли корм в течение 24 часов, что обеспечивало более регулярное поступление корма и слюны в рубец. Голштины тратили больше времени на жевание жвачки в течение суток, чем джерсеи, но джерсеи тратили больше времени пережевывая корм.

Прогнозирование времени жевания жвачки

Прогнозирование времени, которое коровы тратят на жевание жвачки может стать полезным управленческим инструментом для оптимизации здоровья коров. Но такое прогнозирование не всегда достаточно точное через ряд взаимосвязанных факторов. Время жевания кормов, или жевательный индекс (ЖИ; мин/кг СВ) очень переменное значение. Jensen et al. (2016) осветил результаты исследования 80 рационов, где среднее значение ЖИ общесмешанного рациона составляло 35,1 (диапазон 24,6−62,5), в то время как средний ЖИ рационов с отдельными ингредиентами составил 38,2 (диапазон 30,2−49,4). Результаты мета-анализа, проведенного Zebeli et al. (2006), показали диапазон ЖИ 17,9−47,1 (n = 99), среднее значение составляло 30,1. Значение ЖИ ≥30 считается идеальным для оптимального функционирования рубца.

Выводы

Обзор освещает давнюю и современную информацию о жевании жвачки коровами. На время потребления корма и жевания жвачки влияют химические и физические характеристики рационов, но такие факторы как управление кормлением, вариабильность и здоровье коров также оказывают значительное влияние на время жевания. Эти факторы не рассматриваются в уравнении прогнозирования времени жевания.

Жевание жвачки важно для выработки слюны, сокращения размера частиц, микробного пищеварения и прохождения непереваренного материала из рубца. Но влияние изменений времени жевания на все эти функции трудно определить. Недавно изобретенные сенсоры (датчики), которые используют на крупнотоварных хозяйствах для мониторинга жевательной активности коров, могут обеспечить информацию, которая будет полезным управленческим решением, особенно в сочетании с другими критериями.

milkUa.Info по материалам dairyglobal

По сумме выручки от экспорта агропродовольственной продукции в $18,6 млрд Украина занимает 25 место в мире.

Об этом сообщил управляющий партнер компании Start Global Дмитрий Швец.

По его словам, по этому показателю наша страна почти вдвое отстает от соседней Польши, которая занимает 13-ю позицию в мировом рейтинге и экспортирует агропродовольственных товаров на сумму $ 34,7 млрд.

«В топ-5 продуктов отечественного экспорта входят зерновые культуры, жиры, масла, остатки от производства, включая корма, и мясо. В Польше же это мясо, табак, 04 группа УКТВЭД (сыр, масло-молочные изделия, яйца, мед), 19 группа УКТВЭД (готовые продукты из зерновых) и другие пищевые продукты (соусы, концентраты, дрожжи и т. д.). Как видим, преобладают товары с высокой добавленной ценностью», — отмечает Дмитрий Швец.

Для примера следует подробнее рассмотреть, какова ситуация в категории «Готовые продукты из зерна злаков, муки, крахмала или молока; мучные кондитерские изделия» в Украине и Польше.

Так, украинский экспорт этой группы в 2018 году составил $ 268 млн, что почти в десять раз меньше, чем в Польше, которая входит в топ-10 экспортеров этой группы в мире. При этом экспорт этой группы товаров Польша нарастила в среднем на 13% с 2014 по 2018 годы, а в Украине за то же время этот показатель упал на 6% и на 10% с 2017-го по 2018-й.

В общем, экспорт всей группы агропродовольственных товаров в мире составляет $ 1,6 трлн, а в пятерку лидеров-экспортеров входят США, Нидерланды, Германия, Бразилия и Китай.

agronews.ua

Европейский Союз проводит политику более пристального отношения к использованию пестицидов, пищевых добавок, удобрений. Украина не должна отставать от ЕС в этом вопросе.

Об этом сообщила Владислава Магалецкая, глава Госпотребслужбы, передает liga.net.

«В мире меняется философия экономического развития, которая теперь тесно связана с экологичностью. Что вчера было привычным, сегодня меняется до неузнаваемости. Это происходит новый технологический скачок. Изменения, в том числе, включают в себя отказ от многих привычных химических соединений и перехода к здоровому питанию», — рассказывает руководитель службы.

Госпродпотребслужба активно проводит работу по введению европейских норм в секторе качества воды, использованию пестицидов, пищевых добавок, наведению порядка с БАДами и другими веществами на рынке Украины. В этом году Украина сделала два очень важных шага в вопросах создания новых стандартов здоровой жизни по европейским нормам, в частности:

Первый — это новые стандарты по содержанию в продуктах химиката хлорпирифоса.

Второй — ограничение содержания фосфатов в моющих средствах.

«Эти два решения будут положительно влиять как на ситуацию с качеством воды, так и на здоровье украинцев в целом. Очевидно, что этот тренд продолжится и в 2022 году. На очереди установление новых стандартов качества воды, формирование перечня пестицидов и пищевых добавок исключительно по принципу соответствия европейским нормам, приведение других нормативов к стандартам Евросоюза», — подытожила Магалецкая.