Соняшник та ріпак витіснятимуть пшеницю з полів України

Украинские экспортеры используют возможности беспошлинного экспорта в рамках тарифных квот ЕС. В этом году уже полностью исчерпаны 9 квот. Однако есть и квоты, которые еще не использованы вообще или не значительно. Об этом УНН сообщили в ответ на запрос в Минэкономразвития.

Итак, на сахарные сиропы - по состоянию на 22 августа - квота использована на 0,2%; обработанная продукция из молочных сливок - 1,9%; пищевые продукты - 2,6%; сахарные продукты - 4,6%; этанол - 5,1%; обработанная продукция из сахара - 10,2%.

В то же время активно используются тарифные квоты на ячмень, ячменную муку и гранулы (79,4%), мясо птицы и полуфабрикаты из мяса птицы (основная 75% и дополнительная 44,1%), крахмал (65,9%), обработанную продукцию из зерновых (62,9%), солод и пшеничную клейковину (59,1%), яйца и альбумины (основная 55,9% и дополнительная 38,4%), отруби, отходы и остатки (53,6%), продукцию из обработанного молока (31,8%), сухое молоко (29,4%), чеснок (26,7%), овес (18,0%), молоко, сливки, сгущенное молоко и йогурты (14,7%).

"Украинские экспортеры активно используют возможности беспошлинного экспорта в рамках тарифных квот. По состоянию на 22.08.2019 используются возможности беспошлинного экспорта 31 из 40 тарифных квот. Уже полностью использовано 9 тарифных квот на кукурузу, мед, виноградный и яблочный соки, сахар, обработанные томаты, обработанный крахмал, пшеницу мягкую, пшеничную муку и гранулы, ячменную крупу и муку, сливочное масло и молочные пасты", - сообщили в ведомстве.

При этом, почти полностью использована квота на продукты переработки солода и крахмала (99,9%).

Добавим, по данным МЭРТ, для ряда видов украинских товаров предусмотрены беспошлинные тарифные квоты ЕС в рамках углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС.

Напомним, за прошлый год Украина не использовала 8 квот на поставку товаров в ЕС.

Источник: УНН

Аналитики Rabobank считают, что мировой сектор птицеводства восстановится в следующем полугодии, но проблемы в Европе все еще существуют.

 Спрос на птицу во всем мире будет более оптимистичным во второй половине года, поскольку меры по сдерживанию Covid-19 в секторах ресторанов и гостеприимства будут ослаблены. Но проблемы, затрагивающие Европу, могут означать, что общее производство птицы в ЕС будет ниже в этом году.

Covid-19 и АЧС встряхнут мировые рынки птицы

В исследовании Rabobank утверждается, что перспективы постепенно улучшаются после шторма, обрушившегося на отрасль в первой половине года, и это связано с ростом спроса со стороны сектора общественного питания. Аналитики Rabobank считают, что во втором полугодии спрос на птицу улучшится благодаря крупнейшему фактору экономического спада, который делает мировые рынки более волатильными и ориентированными на цены. Такие условия, как правило, являются положительными для сектора производства домашней птицы, поскольку она является самым дешевым мясным белком с коротким и гибким производственным циклом.

Нэн-Дирк Малдер, старший аналитик Rabobank - Animal Protein, сказал: «Волатильность может усугубляться постоянными проблемами, связанными с балансом спроса и предложения, а также нестабильностью обменного курса. С другой стороны, относительно медвежий прогноз цен на корма обеспечит производителям некоторое облегчение с точки зрения затрат их бизнеса».

Влияние глобальных торговых отношений на рынок птицы

Глобальная торговля останется нестабильной во второй половине года, и, хотя спрос восстановится, дисбаланс спроса и предложения, нестабильность обменных курсов и проблемы доступа могут исказить торговые потоки. Тенденция к покупке местных продуктов может оказать влияние на рынок в целом.

Наконец, торговые соглашения и ограничения могут продолжать расшатывать глобальные торговые потоки. Торговые отношения между США и Китаем, Brexit и движение на Ближнем Востоке в целях улучшения продовольственной безопасности являются основными факторами, которые могут нарушить мировую торговлю птицей.

Еще до того, как мы узнали, что Covid-19 вообще существовал, перспективы мирового птицеводства в 2020 году выглядели несколько более позитивно, чем в 2019 году, согласно анализу Rabobank.

Rabobank ожидает, что после снижения в первой половине 2020 года цены на птицу будут восстановлены во второй половине 2020 года. Особенно это будет заметно в развивающихся странах, таких как Пакистан, Иран, Бангладеш, Перу и несколько африканских стран, в которых цены резко упали до исторического минимума. Местные производители выиграют от возобновления сектора общественного питания, так как распределение на этих рынках сильно зависит от общественного питания и традиционных каналов сбыта.

meatinfo

В Украине продолжает расти количество агрохолдингов и их земельный банк.

Если за определение понятия агрохолдинги взять количество земли, которую обрабатывают аграрные компании, то в 2017 году насчитывалось 93 сельскохозяйственных предприятия, обрабатывающие более 10 000 га. Для сравнения, в 2012 году их количество равнялось 80. Доля сельхозземель в пользовании агрохолдингов составила в прошлом году 29% от всех сельхозпредприятий, тогда как в 2012 году этот показатель составлял 25%.

Вырос и общий земельный банк в обработке агрохолдингами за 5 лет с 5,6 млн га до 5,95 млн га в 2017 года, увеличение сельхозугодий в пользовании этой категорией сельхозпредприятий составило 6,3%. Учитывая динамику последних лет, в УКАБ ожидают продолжения этих трендов.

Агрохолдинги неравномерно представлены в областях Украины. Наибольшее их количество в 2017 году находилось в Киевской (32), Черниговской (28) и Полтавской (26) областях, в то время как менее всего агрохолдингов было представлено в Закарпатской (1), Луганской (5) и Черновицкой (5) областях.

milkua.info

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com