Соняшник та ріпак витіснятимуть пшеницю з полів України

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.

Друга половина лютого розпочалася укріпленням закупівельних цін на свинину в Україні: протягом 7-го тижня середньоринкова ціна свиней забійних кондицій додала 0,6%  та склала 43,95 грн/кг. Про зміцнення цін на вітчизняному ринку свинини заявляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Торги минулого тижня завершилися позитивно для виробників свинини, адже більшість із них змогли переглянути ціни на 0,25-1 грн/кг у бік підвищення. У наслідок цього нижня позначка цінового коридору підвищилася, тож ціни в усіх частинах країни консолідувалися в межах вужчого цінового діапазону 43-45 грн/кг. Так, хоча подекуди регіональна розбіжність цін ще зберігається, вона значно менше виражена, адже попит на свиней став рівномірнішим.

Виробники свинини констатують, що реалізація товарних партій йде планово і без перехідних залишків, тоді як з боку переробників спостерігається помітне пожвавлення попиту. З огляду на це планова ціна реалізацій на наступний тиждень 45-47 грн/кг, залежно від товарних обсягів та регіонального розміщення.

Асоціація «Свинарі України» 

Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це у своєму виступі під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Захід було організовано за підтримки Європейського Союзу та Світового банку. У зустрічі взяли участь представники уряду, парламенту, профільних асоціацій виробників сільськогосподарської продукції, об'єднань громад та міжнародні партнери, які обговорили нагальні потреби українського агросектору, а також перспективи надання підтримки агровиробникам у 2023 році.

За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення.

Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок.

Перше — робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору.

Друге — спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника.

Третє — спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах.

Четверте — реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. Розподіл підтримки відбувався лише онлайн, через Державний аграрний реєстр. За умовами програми, безповоротну допомогу могли отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів.

Микола Сольський відзначив і надану міжнародними партнерами допомогу в зберіганні збіжжя. Це програма з надання фермерам рукавів для зберігання зерна була реалізована спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за підтримки урядів Японії й Канади. У рамках програми, крім рукавів, аграрії можуть отримати комплект техніки для завантаження зерна.

Також Міністр розповів про роботу програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування. Микола Сольський зауважив, що за сприяння Світового банку на реалізацію зазначених програм наступного року вже передбачене фінансування.

Крім того, Міністр висловив сподівання щодо можливості реалізації масштабної програми кредитування аграріїв на наступний рік. Він зазначив, що спрощене кредитування надасть аграріям фінансову підтримку, необхідну для підготовки та проведення посівної. Наразі стосовно цього ведуться переговори.

Окремо Микола Сольський окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники.

ukragroconsult.com

За січень-жовтень поточного року Україна експортувала 71,5 тис. тонн яєць в шкаралупі на суму $ 51,6 млн.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Імпорт цієї продукції протягом звітного періоду склав 4,7 тис. тонн на $ 15,7 млн. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі яйцями в шкаралупі склало $ 35,9 млн.

За даними ДФС, перше місце серед імпортерів зазначеної продукції з України належить ОАЕ ($ 25,7 млн, питома вага - 49,9%), друге займає Ірак ($ 8,5 млн, 16,5%), третє - Катар ($ 3, 9 млн, 7,6%).

Протягом звітного періоду Україна купувала яйця в шкаралупі в Польщі ($ 6,1 млн, питома вага - 39,1%), Болгарії ($ 3,9 млн, 24,9%) і Німеччини ($ 2,8 млн, 17,7% ).

www.poultryukraine.com