Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів

22-июня-2022

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Читайте также:
Хлопковое семя может быть полезно в кормлении КРС
29-июля-2019

Добавление некоторых побочных продуктов хлопковой индустрии, а также хлопкового семени может увеличить показатели потребления комбикорма крупным рогатым скотом (КРС), а также обеспечить дополнительный прирост массы на завершающем этапе производства. К такому выводу в рамках серии исследований пришли ученые из университета Оклахомы в США.

По словам специалистов, хлопок привлек их внимание, так как сегодня в США эта отрасль активно расширяется. Было установлено, что КРС может потреблять большое количество побочных продуктов хлопковой отрасли, в том числе стебли, листья, волокно. При добавлении этих продуктов, а также цельных семян хлопка в рацион КРС между 140 и 168 днем производственного цикла ученым удалось добиться роста потребления комбикорма. По итогам 28-дневного периода в среднем животные на рационе с содержанием хлопка весили на 18 кг больше по сравнению с КРС из контрольной группы.

По материалам FeedNavigator

Узнать подробнее
Для улучшения эпизоотической ситуации необходимо работать с сельхозпредприятиями, — Владимир Лапа
12-дек-2017

Эпизоотическая ситуация в стране остается достаточно напряженной. Особого ущерба субъекты хозяйствования несут из-за африканской чумы свиней. Об этом заявил глава Госпродпотреба Владимир Лапа во время рабочей поездки в Черниговскую область.

По его словам, задача специалистов Госпродпотреба заключается не только в проведении соответствующих мероприятий по ликвидации последствий выявленного заболевания, но и в предупреждении распространения этого вируса.

По мнению Владимира Лапы, необходимо практиковать постоянное информирование населения о путях профилактики АЧС в частных, товарных хозяйствах и в дикой фауне.

«Раньше введеный мораторий на проверки субъектов хозяйствования несколько расхолодил и расслабил предпринимателей, в результате чего фиксируется увеличение случаев АЧС в стране. Именно поэтому режим работы специалистов Службы с хозяйствами должно носить предупредительный, с реалистичными планами выполнения, характер», — подчеркнул глава Госпродпотреба.

PigUA.info по материалам consumer.gov.ua

Узнать подробнее
Украина намерена запретить импорт молока из Беларуси
30-июня-2021

Украинские молочные компании намерены инициировать запрет на импорт молока и молочных продуктов из Беларуси, которая еще в 2016 году ввела эмбарго на ввоз молочной продукции из Украины.

Об этом на пресс-конференции сообщил председатель совета директоров Союза молочных предприятий Украины Вадим Чагаровский, пишет unian.ua.

«Готовим заявление о защите от белорусской молочной продукции. В 2015 году Беларусь поддержала эмбарго России, введенное на украинскую молочную продукцию. И с 1 января 2016 года ни килограмма молочной продукции из Украины на таможенную территорию Беларуси не последовало. Вместе с тем, для экспорта в Украину Беларусь открыла 14 молочных предприятий», — сказал Чагаровский.

Он отметил, что представители молочной отрасли считают необходимым принять меры для защиты украинского рынка от недружественных и дискриминационных действий других государств.

Также Чагаровский добавил, что Министерство экономики отказалось проводить антидемпинговое расследование в отношении массового импорта молока в Украину.

«В феврале 14 молочных компаний подали заявление о специальном расследованим относительно защиты от растущего импорта. К сожалению, Минэкономики отказало нам в расследовании. Мы готовим повторное заявление, которое представим в ближайшее время», — сообщил он.

Узнать подробнее
Уряд планує скасувати перелік критичного імпорту
15-июня-2022

Після скасування Верховною Радою податкових пільг на імпорт уряд планує скасувати перелік товарів та послуг критичного імпорту, за яким дозволялися міжкордонні валютні платежі. 

Про це спершу повідомив перший заступник голови Податкового комітету ВРУ Ярослав Железняк, голова комітету Данило Гетманцев у коментарі ЕП.

Відповідний перелік уряд схвалив ще у перший день повномасштабної війни 24 лютого. Він потрібен був для того, аби в умовах обмежень Національного банку на виведення валюти з України, виробники та постачальники могли отримувати критично необхідні для українців товари та послуги з-за кордону, і при цьому стримати відплив валюти.

Після того цей перелік неодноразово розширювався. Як пише Железняк, наразі вже 90% товарів не знаходяться під забороною на валютні платежі за кордон, а також — 40% послуг.

У коментарі Е П Гетманцев підтвердив, що уряд планує скасувати перелік критичного імпорту. Водночас обидва нардепи зауважили, що наразі незрозуміло, чи йтиметься лише про товар, або ж про послуги також.

Железняк очікує, що перелік критичного імпорту можуть скасувати протягом місяця до початку липня.

epravda.com.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок