М’ясопереробка: нецінова проблематика

11-авг-2022

«Щось нове, щось старе, щось позичене» — десь так наразі можна описати нагальну проблематику м’ясопереробної галузі. Основні бар’єри роботи боєнь та м’ясокомбінатів виявляли аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями представників вітчизняних боєнь та м’ясокомбінатів наразі оператори стикаються із трьома ключовими проблемами:

—  брак обігових коштів через погіршення ситуації з поверненням дебіторської заборгованості (переважно при роботі з національними торгівельними мережами) та відсутність доступу до звичних кредитних інструментів;

—  складнощі з заготівлею сировини. Так, на тлі обмеженої внутрішньої пропозиції свинини конкуренція при закупівлі забійних тварин істотно посилилася, а високі логістичні витрати вимагають зменшення її радіусу;

—  перегляд курсу валют спричинив здороження імпортних «витратників» (пакування, спеції тощо) не тільки для операторів глибокої м’ясопереробки, а й для забійних підприємств, які потребують модернізацію/переобладнання чи заміну елементів окремих виробничих ліній.

Крім цього, ключовим фактором невизначеності для представників м’ясопереробної галузі є реакція кінцевого споживача на зміну роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти, які поступово інтегруватимуть підвищення витрат на усіх ланках ланцюга доданої вартості. Переробники побоюються переорієнтації на дешевшу продукцію та подальшого зниження споживчої активності як в сегменті охолодженого м’яса, так і в сегменті ковбас та інших м’ясних виробів через послаблення платоспроможності населення. Наразі оцінки поточного перебігу реалізації та, відповідно, фактичної завантаженості забійних потужностей істотно варіюють залежно від регіону, розміру підприємства та його ринків збуту. Так, якщо потужні гравці ринку та менші оператори в центрах скупчення населення працюють відносно стабільно, то низка невеликих операторів менш густонаселених територій Центру та Півдня відзначають послаблення продажів та переходять в режим роботи «під замовлення».

Асоціація «Свинарі України»

Читайте также:
В России установили карантин из-за птичьего гриппа
28-авг-2020

Карантин для предотвращения дальнейшего распространения птичьего гриппа установили уже на территории 10 районов Омской области России. Об этом сообщили в Министерстве сельского хозяйства страны. Меры предосторожности продолжаться, как минимум, до 16 сентября, отмечает пресс-служба министерства.

Вспышки высокопатогенного гриппа птицы обнаружены в Крутинском, Полтавском, Тюкалинском, Большереченском, Кормиловском, Саргатском, Нижньоомском, Кульчинском, Горьковском и Муромцевском районах области. В общем - в 14 населенных пунктах, объяснили в профильном ведомстве.

На прошлой неделе было утилизировано более 10 тыс. домашних птиц в 336 личных крестьянских хозяйствах, в частности, 5378 голов кур, гусей - 3016 голов, уток - 2372 головы, индеек - 104 головы и 25 голубей.

Владельцы отчужденных животных смогут обратиться за компенсацией в государственные органы в течение 30 дней после отмены карантина в регионе.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Тарас Висоцький: Україна ще зможе залишитись у топі найбільших експортерів продовольства
12-апр-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, який відсоток площ в Україні цьогоріч вдасться засіяти; який фактор залишається найбільш критичним для успішного проходження посівної та чи вдасться Україні, незважаючи на війну, втримати статус у ТОП-10 експортерів продовольства.

«Є два основні блоки, які необхідно забезпечити, щоб відбулася посівна: перший і найбільш важливий — безпековий фактор, другий — наявність необхідних ресурсів», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, перш ніж розпочинати посівну кампанію аграрії мають переконатися, що поля не заміновані. Якщо вони все-таки заміновані, їх необхідно оперативно розмінувати. Для цього Мінагрополітики спільно з ДСНС розробили відповідне роз’яснення та поширили його серед усіх аграріїв та фермерів. Так, у разі виявлення будь-яких об’єктів, які можуть бути подібні на міни, слід відразу телефонувати 102 або звертатися напряму до місцевих ДСНС, або у військові адміністрації.

«Стосовно забезпечення аграріїв необхідними ресурсами, то є чотири основні складники: мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин та пальне. Перші три позиції аграрії у більшості випадків встигли купити чи попередньо замовити до 24 лютого, до початку війни. Тож усе це або вже на підприємствах, або довозиться», — зазначив заступник Міністра.

Найбільш критичним фактором залишається пальне/дизель, підкреслив Тарас Висоцький. 

«Його не було закуплено на 80–90%, тож наразі щоденно відбувається координація і постачання дизелю аграріям, фактично “з коліс”, у тому числі враховуючи останні руйнування нафтобаз та виробництв. Поки що з цим фактором усі справляються. Ми вдячні аграріям за розуміння, постачальникам палива і всім, хто задіяний у цьому процесі. Наразі дефіцит дизелю не зупиняє темп посівної, але цей фактор залишається критичним – щодня за балансом стежимо і підтримуємо постачальників і фермерів, щоб все-таки дизелю було достатньо для виконання посівної», — акцентував він.

Як прогнозує Мінагрополітики, за песимістичним прогнозом вдасться засіяти 70% площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися до 80%.

«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70% власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30%. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», — запевнив Тарас Висоцький.

Якщо розраховувати, що ми посіємо 70% площі, то з них забираємо 30–40% для внутрішнього споживання і також буде залишок для експорту, пояснив заступник Міністра, підкресливши, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.

«В експорті найбільш критичний фактор — блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90% експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, — залізничними чи авто, — то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», — роз’яснив Тарас Висоцький.

Мінагрополітики

Узнать подробнее
UFEB: Украине должны увеличить "куриные" квоты до 150 тысяч тонн
05-апр-2019

Украинская курятина выдерживает достойную конкуренцию на рынке Европы, но развитию экспортного потенциала мешают слишком скудные беспошлинные квоты. Об этом в комментарии УНН заявил председатель Совета по вопросам экспорта продовольствия (UFEB) Богдан Шаповал.

"Стоимость украинской курятины на европейском рынке значительно ниже, но она не отличается по качеству, а иногда даже более качественная, чем в той же Польше или в других странах. В первую очередь, это связано с тем, что данное направление экспорта началось еще в далеких 2006-2007 годах, когда активно наращивались объемы производства и открывались новые рынки", - пояснил он.

Кроме курятины, Украина поставляет в ЕС ряд других агропродуктов, но подавляющее их большинство не являются товарами с высокой добавленной стоимостью, говорит Шаповал.

"Мы поставляем много органического сырья, ряд зерновых, мед. Например, мед потом фасуется, но добавленная стоимость на него создается в странах ЕС, а не в Украине. Именно это чревато тем, что наша страна может стать просто сырьевым придатком ЕС", - отметил эксперт.

Украинские птицеводы планируют и в дальнейшем развивать свой экспортный потенциал по курятине. Европейская комиссия "дала добро" и инициировала увеличение импортных квот для украинского продукта с 20 тыс. тонн до 70 тыс. тонн в год.

Международная пресса связывает этот беспрецедентный шаг с Юрием Косюком (МХП), который "своим гениальным ходом" заставил Европу пересмотреть торговую политику в отношении Украины.

Но предложением ЕК недовольны депутаты Европарламента. В частности - поляки, которые стали на защиту национальных аграриев. Они считают, что экспорт украинской курятины в ЕС достиг рекордных показателей, поэтому увеличивать квоты на поставки продукции нецелесообразно.

Недовольство польских фермеров понятно, говорит Шаповал. Они защищают внутренний рынок, диктуя свои правила игры, добавил он.

"Конечно, они себя лоббируют. Но давайте смотреть с точки зрения того, что рано или поздно украинский рынок в рамках Соглашения о свободной торговле полностью откроется для европейских продуктов питания. Отсюда возникнет проблема конкуренции с данными продуктами на отечественном рынке, что уже можно наблюдать в западных регионах Украины, где преобладает польская продукция.

Если мы говорим о зоне свободной торговли, то стоит принимать то, что в некоторых позициях мы слабее, например, по молочной продукции. Но Украина гораздо сильнее в производстве курятины. Это защита своего рынка, и если там была лазейка, то МХП молодцы, что нашли, как ее использовать", - пояснил эксперт.

Наряду с этим, по мнению Шаповала, увеличить "куриные" квоты до 70 тыс. тонн в год - слишком мало.

"Чтобы Украина не искала различных лазеек, а Соглашение о свободной торговле было взаимовыгодным, то стоит ставить адекватную квоту, а это как минимум 150 000 т", - считает эксперт.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Господдержку увеличат на направления животноводства, садоводства и мелиорированных земель
09-дек-2021

Государственная поддержка для аграрной сферы на следующий год сформирована, но на уровне договоренностей с Кабинетом министров, по результатам второго квартала 2022 года, она будет пересмотрена и увеличена на направления животноводства, садоводства и мелиорированных земель.

«Этот фокус уже обусловлен, проработаны фонды, из которых будут финансироваться эти направления. Позиция с точки зрения государственной поддержки является определяющей на следующий календарный период, поскольку аграрный сектор — это отрасль №1 с экономического роста, по формированию валютной выручки», — заявил министр Роман Лещенко.

Обратим внимание, что акцент государственной поддержки на 2022 год будет сфокусирован на малых и средних агропроизводителях.

«В 2021 году государственная поддержка была направлена ​​на нишевые культуры, поддержку сельхозмашиностроения, компенсации кредитной ставки. Действительно программа «5-7-9%», которую мы совместно с Минэкономики отрабатывали для поддержки аграриев, стала реально дополнительным ресурсом в объеме более 30 млрд грн для агросектора. Эти средства дали возможность реинвестировать в производство и обновить основные производственные фонды», — подчеркнул Лещенко.

Вместе с тем, по словам министра, программа «Доступные кредиты 5-7-9%» будет сохранена и расширена на следующий год.

 agravery.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок