Господдержку увеличат на направления животноводства, садоводства и мелиорированных земель

09-дек-2021

Государственная поддержка для аграрной сферы на следующий год сформирована, но на уровне договоренностей с Кабинетом министров, по результатам второго квартала 2022 года, она будет пересмотрена и увеличена на направления животноводства, садоводства и мелиорированных земель.

«Этот фокус уже обусловлен, проработаны фонды, из которых будут финансироваться эти направления. Позиция с точки зрения государственной поддержки является определяющей на следующий календарный период, поскольку аграрный сектор — это отрасль №1 с экономического роста, по формированию валютной выручки», — заявил министр Роман Лещенко.

Обратим внимание, что акцент государственной поддержки на 2022 год будет сфокусирован на малых и средних агропроизводителях.

«В 2021 году государственная поддержка была направлена ​​на нишевые культуры, поддержку сельхозмашиностроения, компенсации кредитной ставки. Действительно программа «5-7-9%», которую мы совместно с Минэкономики отрабатывали для поддержки аграриев, стала реально дополнительным ресурсом в объеме более 30 млрд грн для агросектора. Эти средства дали возможность реинвестировать в производство и обновить основные производственные фонды», — подчеркнул Лещенко.

Вместе с тем, по словам министра, программа «Доступные кредиты 5-7-9%» будет сохранена и расширена на следующий год.

 agravery.com

Читайте также:
Казахстан за год готов увеличить производство яиц более чем на миллиард штук
21-мар-2017

За последние 6 лет поголовье птицы в Казахстане увеличилось на 87%, производство мяса птицы — на 67%, а товарного яйца — на 78%. Такие данные озвучил президент Союза птицеводов Казахстана Руслан Шарипов.

По его словам, такой значительный рост обусловлен господдержкой, объемы которой за 10 лет выросла в 18 раз. Не последнюю роль сыграла заинтересованность бизнеса во вложении в отрасль средств. Увеличилось и количество птицеводческих хозяйств.

Шарипов ожидает, что в текущем году Казахстан произведет около 203 тыс. тонн мяса птицы, из них 193 тыс. тонн — на птицефабриках. Годовое производство товарного яйца может достичь 6 млрд штук (в последние 5 лет их производство составляло от 3,6 до 4,7 млрд штук в год).

 

Источник: Портал промышленного птицеводства

pticainfo.ru

Узнать подробнее
Учасники ринку: Інновації стануть вирішальними у відновленні агросектору після війни
27-июня-2022

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua

Узнать подробнее
Прекращение действия в Украине зерновых стандартов не повлияет на экспорт - эксперт
16-февр-2022

Прекращение с начала т.г. действия в Украине ряда стандартов, которые определяли методику оценки качества зерна, не скажется на экспорте украинских зерновых, но создает проблемы на внутреннем рынке. Такое мнение в эфире телеканала «Первый Деловой» высказал заместитель председателя Всеукраинской Аграрной Рады Михаил Соколов, сообщила пресс-служба ВАР.

«На экспорт данная ситуация не влияет никоим образом, ведь в мире наши стандарты не действуют. Качество зерна определяется по международным стандартам, для чего осуществляются отдельные лабораторные исследования», — пояснил эксперт.

По его словам, суть проблемы в том, «что закон требует, чтобы мы хранили зерно и учитывали его по определенным классам». И определить класс зерна можно именно на основе указанных стандартов.

«Здесь действительно возникает проблема — как элеватор будет показывать государству, сколько у него, например, продовольственного или фуражного зерна. То есть эта ситуация осложняет взаимоотношения с государством. Вместе с тем, эти отношения регулируются соглашениями и ничего не мешает в приложении к ним указать, как стороны будут оценивать качество зерна», — отметил М.Соколов.

АПК-Информ

Узнать подробнее
Фермерам варто щороку виділяти 15-20% площ під нові сорти
28-июля-2022

Універсальної поради, який вид чи сорт озимих обирати фермерам, немає. Водночас кожне господарство має орієнтуватися на аналіз ґрунту, умови вирощування і фінансові можливості.

Про це розповів директор «НДІ Аграрного Бізнесу» «Науково-виробничої агрокорпорації Степова» Сергій Старишко у матеріалі «Готуй сани влітку, а насіння озимих після жнив» на Kurkul.com.

Проте експерт зазначає, що у степовій зоні кращий результат дає насіння вітчизняної селекції.

«У степовій зоні конкуренції українській селекції немає. Часто буває так, що наше українське насіння дешевше, ніж імпортне і фермери думають, раз недороге — значить неякісне. Але треба розуміти, що у нас виробництво дешевше. Фермери купують закордонне, сіють на кращі ділянки, і все одно виходить середній врожай. А українським посівматом досівають обліг чи схил балки і скаржаться, що низька врожайність», — пояснив Сергій Старишко.

Також експерт радить щороку 15−20% площ виділяти під нові сорти і підбирати матеріал адаптований під умови вирощування в господарстві. Якщо ж фермер має власний посівний матеріал і впевнений в ньому, експерт радить обов’язково провести його протруювання, калібрування та сепарування.

«Щорічно ми виробляємо близько 5 тис. т насіння озимих зернових високих генерацій під реалізацію і на власний посів. Також на заводі Агрокорпорації „Степова“ надаємо послуги з комплексного доопрацювання насіння за європейськими стандартами з мінімізацією травмування. У нас два насіннєві заводи з обладнанням компаній Петкус та Кімбрія, і ми під замовлення можемо обробляти насіння для клієнта, від первинної очистки до протруювання з затарюванням включно», — підсумував Сергій Старишко.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок