Юрист розповів про закони, які захищають аграріїв від крадіжок зерна окупантами

13-мая-2022

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Читайте также:
Крестьянам не будут запрещать торговать молоком и мясом
10-апр-2018

Никакого запрета на закупку молока и мяса у населения не будет.

Об этом во время часа вопросов к правительству сказал Премьер—министр Украины Владимир Гройсман.

«Никакого запрета нет и не будет, а если кто—то будет что—то запрещать, то мы будем жестко реагировать. Надо помнить, что та продукция, которую производят украинские крестьяне и передают для дальнейшей переработки, должна быть безопасной. Надо организовать элементарный контроль гигиенических мероприятий при надое и забое. Это не трудно сделать», — сказал Гройсман.

Напомним, с 4 апреля вступают в силу новые правила забоя животных, которые повлияют на возможность реализации готовой продукции. Требование об ужесточении правил забоя предусматривается Законом «Об основных принципах и требованиях к безопасности и качеству пищевых продуктов». В частности, речь идет о том, что с 4 апреля 2018 уменьшается количество забитых домашних животных не на бойне (подворно) в неделю до трех голов домашних парнокопытных животных или других копытных животных. А с 1 января 2025 продукты, полученные в результате забоя не в бойне, которая имеет эксплуатационное разрешение, могут использоваться исключительно для собственного потребления или реализации на агропромышленном рынке конечному потребителю в пределах 50 километров от места забоя или в области, в которой он осуществлен.

Как ранее заявил Премьер—министр Владимир Гройсман о введении новых санитарных стандартов на молоко, то «никаких ограничений на прием молока второго сорта у населения не введут». «Был сигнал о запрете продажи молока второго сорта у населения. Хочу предупредить: люди пусть выращивают скот, продают спокойно молоко, и пусть никто им не мешает», — подчеркнул Премьер—министр, поручив Минагрополитики проконтролировать ситуацию.

Минагрополитики отложило внедрение новых стандартов молока с 1 января на 1 июля 2018 года. Новые стандарты молока никак не направлены на запрет его продажи из частных домохозяйств. Введение новых норм будет постепенным, чтобы производители могли адаптировать свое производство. Предусмотрен переходный период в два года. Принятие этих стандартов является одним из обязательств Украины в рамках Соглашения об ассоциации.

ukrinform

Узнать подробнее
Події аграрного фронту (01.04.2022 -07.04.2022)
08-апр-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com

Узнать подробнее
В Китае свиней проверяют на наличие АЧС перед транспортировкой
22-июля-2019

Из-за уменьшения поголовья свиней на 26%, с 1 июля в Поднебесной ввели новые меры биобезопасности.

1% всех свиней, которых транспортируют между провинциями, будут проверять на наличие вируса АЧС и четырех других опасных заболеваний, сообщает Министерство сельского хозяйства Китая. Кроме того, согласно новым правилам, будут проверять всю мясную продукцию на мясоперерабатывающих предприятиях и в холодильниках.

На сегодняшний день африканская чума свиней распространилась на все регионы страны. Аналитики ожидают, что в случае наихудшего сценария, поголовье уменьшится на 70%, а спрос на свинину на китайском рынке значительно возрастет.

Напомним, розничные цены на свинину в конце июня достигли 26,45 юаней/кг (3,42 евро), что на 33% больше по сравнению с тем же периодом прошлого года. Кроме того, аналитики сообщают об увеличении объемов импорта свинины, говядины и птицы. С учетом новых мер по биобезопасности, принятых китайскими властями, цены могут вырасти еще больше из-за ограничений, применяемых к фермам, которые уже пострадали от этой болезни. 

PigUA.info по материалам pigua.info

Узнать подробнее
Кто удержится на молочном рынке в условиях пандемии — Андрей Ярмак
16-апр-2020

Экономический кризис, вызванный пандемией коронавируса, задел и молочный бизнес — спрос на молочные продукты снизился. В этой ситуации выживать будут те, кто имеет наиболее эффективные способы производства, которые имеет низкую себестоимость, высокое качество продукции и налажен канал реализации.

Об этом сообщил Андрей Ярмак, экономист департамента технического сотрудничества продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), во время антикризисной онлайн конференции молочного сектора.

В некоторых странах семейным молочным фермам в условиях карантина работать легче.

«Семейные фермы, как ни странно, справляются лучше, чем крупные индустриальные предприятия. Сейчас это сильно заметно в таких странах, как США. Там была большая зависимость от импортной рабочей силы. Сейчас это невозможно, поэтому появились большие проблемы», — рассказывает Андрей Ярмак.

Также в странах, где развита переработка молока и одновременно с этим большая проблема с пандемией коронавируса, на предприятиях иногда возникают воспаления болезни и их закрывают, соответственно нет мощностей для переработки молока, добавляет он.

В Европе ситуация несколько отличается. Молочники некоторых стран вынуждены сливать молоко в канализацию. Но есть и такие где государство подключается, в частности, в Италии сейчас государство пытается выкупать молоко отправлять его на сушку, производить сухое молоко.

Напомним, мариупольским фермерам некуда сбывать молочную продукцию — реалии карантина.

«И еще не начало происходить, но скоро начнется — замена молочных жиров болие дешевыми, растительными, для удешевления продукции, особенно для небогатых стран», — прогнозирует Андрей Ярмак.

Еще одна проблема — логистика, она становится очень сложной и дорогой.

«Сейчас перевезти продукцию в другую страну для экспорта очень проблематично и рискованно — непредсказуемые сроки ее поставки, поетому и экспорт и импорт снижается. В этих условиях очень актуально, если вы находитесь близко к какому-то большому рынку сбыта», — отметил экономист ФАО.

В Украине и не только, небольшие переработчики пытаются напрямую переходить к потребителям, делать доставки, но здесь возникает вопрос безопасности молока.

«Молоко, что продаеться на свежем виде, произведенное в примитивных домашних условиях, очень часто не является полностью безопасным. С точки зрения классического понимания качества молочной продукции к нему есть большие вопросы", — отмечает Андрей Ярмак.

Milkua.info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок