Події аграрного фронту (01.04.2022 -07.04.2022)

08-апр-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com

Читайте также:
Названы крупнейшие потребители украинской курятины
14-сен-2017

Украина по итогам января-августа 2017 г. экспортировала 191,62 тыс. т мяса и субпродуктов птицы на сумму $262,83 млн.
Об этом свидетельствуют данные ГФС.
При этом в августе экспорт мяса птицы составил 22,1 тыс. т, что практически соответствует экспорту в июле (22,09 тыс. т) - пишет Дело
Согласно данным таможенной статистики основными импортерами украинского мяса птицы в отчетном периоде являлись Египет (на $61,48 млн), Нидерланды (на $48,34 млн) и Ирак (на $21,92 млн). Экспорт в эти страны составил 44,82 тыс. т, 35,24 тыс. т и 15,98 тыс. т мяса птицы соответственно.
Согласно прогнозам Минагропрода, по итогам года Украина экспортирует порядка 305 тыс. тонн мяса, в том числе 240 тыс. тонн курятины.

Источник – All Retail

 

Узнать подробнее
Чому премікси та ветпрепарати подорожчали?
09-июня-2022

Нижчі ціни на ключові сільгоспкультури «компенсує» здороження інших складових виробництва — преміксів, ветеринарних препаратів та пального. У причинах такої динаміки розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

Хоча більшість виробників свинини констатує, що витрати на годівлю, знизилися за рахунок послаблених внутрішніх цін на зернові та білкові корми, за їх свідченнями ціни на премікси, навпаки, подорожчали на 7-20%, а окремі продукти – навіть більше. Експерти ринку кормових добавок пов’язують це як із збільшенням логістичних витрат, так і з приростом цін на сировину.

Одним з найвагоміших чинників підвищення цін на премікси є здороження мінеральних інгредієнтів. Зокрема, як Україна, так і країни ЄС наразі змушені шукати альтернативних та оптимальних за якістю продукції постачальників монокальцію фосфату. Інші мінеральні складові також в дефіциті, що підштовхує їхні ціни до зростання. Так, окремі позиції зросли в ціні на 30-50%. Крім цього, до імпортних потреб виробників кормових добавок тепер додалися сіль та сода. Щодо підвищення цін на амінокислоти (лізин хлориду, треонін, метіонін тощо) через їх брак, то це явище було тимчасовим. Водночас, ціни на вітаміни залишаються відносно стабільними.

При цьому, вартість доставки імпортних «витратників» зросла більш ніж удвічі не тільки через здороження пального. Так, часто при калькуляції на компанію-покупця покладають транспортні витрати і на зворотній шлях транспортного засобу.

У відповідь на таку цінову динаміку постачальники кормових інгредієнтів відзначають, що свинарі залежно від розміру підприємства можуть притримуватися різних стратегій. Так, найбільші оператори ринку (від 2 тис. свиноматок) наразі концентруються на максимальній реалізації потенціалу тварин за рахунок годівлі, незважаючи на здороження. Водночас, менші гравці часто обирають шлях економії на кормових культурах чи добавках за рахунок переходу на базові лінійки преміксів.

Оцінки операторів ринку кормів щодо приросту цін на премікси порівняно з довоєнним періодом помітно коливаються в межах від 10 до 30%. Істотна розбіжність пов’язана з тим, що низка постачальників може стримувати здороження за рахунок закладених у довоєнні ціни валютних ризиків, власних запасів, зроблених до війни, та прямих контрактів на закупівлю великих партій кормових інгредієнтів з ЄС. Водночас постачальники зауважують, що наступна хвиля здороження преміксів, найімовірніше, відбудеться ближче до осені. Її спричинить здороження енергоносіїв та фрахту сировини з віддаленіших країн, зокрема, амінокислот з Китаю.

На ринку ветеринарних препаратів відзначають здороження окремих позицій до 40%. Хоча ключові міжнародні компанії, представлені в Україні, зазначають, що з початку війні ціни на більшість препаратів змінювалися незначно і насамперед через перегляд курсу валют НБУ (у валюті ціна не змінилася!), на ринку присутні оператори, які, користуючись ситуацією, підвищують цінники ледь чи не двічі Основний аргумент, який наводять, — здороження закупки через девальвацію гривні. При цьому всі міжнародні договори наразі проводяться за фіксованим курсом міжбанку, який не так значно відхилився від довоєнного як поточний готівковий.

З іншого боку, така неоднозначна ситуація на ринку заохочує виробників свинини ретельніше відстежувати ринкові пропозиції та прискіпливіше обирати коло контрагентів.

Асоціація «Свинарі України»

Узнать подробнее
Украина: Второй случай АЧС в октябре
27-окт-2020

Осенью зафиксировали 2 случая АЧС среди домашних свиней: 19 октября в Киевской (Фастовский район, с. Трилесы, ООО «АСКОН-2007») и 22 октября в Донецкой (г.Краматорск, частный сектор) областях.

Специалистами Госпродпотребслужбы приняты все необходимые меры для локализации заболевания.

asf.vet.ua

Узнать подробнее
После выхода Великобритании из ЕС между ней и Украиной согласовано уже 20 форм экспортных сертификатов
11-июня-2021

После выхода Великобритании из состава Европейского Союза Госпродпотребслужбой проводится кропотливая работа для обеспечения необходимых условий для осуществления двусторонней торговли. На сегодняшний день согласовано 20 форм сертификатов на экспорт продукции из Украины и 12 форм сертификатов на импорт из Великобритании, говорится на сайте Госпродпотребслужбы.

Об этом сообщила Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая после первого учредительного заседания Торгового Комитета, которое состоялось 9 июня в соответствии с положениями Соглашения о политическом сотрудничестве, свободной торговле и стратегическом партнерстве между Украиной и Соединенным Королевством Великобритании и Северной Ирландии.

«После выхода Великобритании из Европейского Союза наши усилия были сосредоточены на согласовании форм сертификатов для осуществления двусторонней торговли на взаимовыгодных условиях. На сегодняшний день мы уже имеем 20 сертификатов на экспорт в Великобританию и 12 сертификатов на импорт. Работа в этом направлении продолжается», — рассказала Владислава Магалецкая.

Вопросы, которые обсуждались во время заседания Торгового Комитета, касались углубления двустороннего сотрудничества, приоритетов эффективного взаимодействия сторон, решения ветеринарных и других вопросов.

Напомним, Госпродпотребслужба играет важную роль в эффективности украинского экспорта. Ее задачей является преодоление технических барьеров в торговле и обеспечения государственных гарантий по соблюдению требований стран-партнеров.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок