Юрист розповів про закони, які захищають аграріїв від крадіжок зерна окупантами

Завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», вони зможуть адаптуватися до нових вимог до якості молока. Про це заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Володимир Лапа нагадав, що, згідно з новим ДСТУ, в Україні залишиться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Такі вимоги зазначені у відповідному Договорі з ЄС. Ця норма почне діяти з 1 липня 2018 року.

«Думаю, дещо революційно підходимо до європейських норм. Зрозуміло, що більші вимоги, то важче їх виконувати. Тут питання обґрунтованості й часових рамок. Потрібно дати можливість підготуватися. Всі країни Східної Європи пройшли через ці зміни, але у них виділялися кошти на допомогу в переобладнанні», — коментує він.

Голова Держпродспоживслужби вважає, що завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», можливість адаптуватися до нових вимог цілком реальна.

«В Україні цього року також виділена достатньо суттєва підтримка на потреби аграрного комплексу. Зокрема, один мільярд гривень на розвиток фермерства та кооперативів. Тому можливості адаптуватися до нових вимог є. Проте, наразі, це проект, який ще має бути затверджений», — каже він.

biz.censor

У плані протиепізоотичних заходів на 2017 рік передбачені заходи із закупівлі 100 тис. доз вакцин проти заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби та 50 тис. доз вакцин проти ящуру. Про це заявив Голова Держпродспоживслужби в п’ятницю, 17 березня під час Інтернет-конференції в прес-центрі ІА ЛігаБізнесІнформ з онлайн-трансляцією.

«Створення такого резерву дозволить нам оперативно діяти, якщо такі захворювання будуть зафіксовані в Україні», - наголосив Володимир Лапа. За його словами, ризик занесення нодулярного дерматиту ВРХ на територію України існує, бо захворювання вже фіксується у безпосередній близькості до кордону – в європейських країнах (Болгарія, Албанія, Македонія, Греція, Сербія, Чорногорія, Туреччина та Росія) цей вірус досить поширений.

Наразі, за його словами, вивчається питання застосування вакцини та створення буферної зони на території України в областях що межують з країнами в яких уже реєструється захворювання.

Як зазначив Володимир Лапа, враховуючи загрозу занесення заразного вузликового дерматиту ВРХ на територію України, Держпродспоживслужба ввела заборону на ввезення худоби та продукції з неї з неблагополучних країн. Також впроваджується система моніторингу даного захворювання, яка базується на дослідженні сприйнятливих тварин в господарствах, приватному секторі, дикій природі.

Окрема робота проводиться над прийняттям Інструкції щодо профілактики та боротьби з нодулярним дерматитом великої рогатої худоби: «раніше в Україні це захворювання не фіксувалося, тому, відповідно, й Інструкції не було. Зараз проект Інструкції напрацьований і проходить процедуру походження в центральних органах виконавчої влади», - наголосив Володимир Лапа.

Довідково

Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби - вірусна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується набряками підшкірної клітковини, внутрішніх органів та кінцівок, утворенням вузликів (горбочків) у шкірі та слизових оболонках травного каналу й дихальних шляхів та ураженням очей.

Останнім часом хвороба набуває поширення в європейських країнах.

Характеризується значними економічними збитками, зумовленими відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення, а також торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Джерело: consumer.gov.ua

За липень-вересень 2017-2018 маркетингового року Україна експортувала 7,07 млн тонн зернових культур. Такі дані наводять у Держпродспоживслужбі.

Зокрема, у розрізі культур було експортовано 3,77 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої майже 1,8 млн тонн та фуражної майже 2 млн тонн), ячменю – 2,06 млн тонн, кукурудзи – 1,1 млн тонн.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 7,2 млн тонн зернових. З них: 4,27 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 2,18 млн тонн та фуражної пшениці 2,09 млн тонн), ячменю – 2,37 млн тонн, кукурудзи – 0,47 млн тонн.

Окрім того, станом на 1 вересня, в рамках поточного МР, було експортовано 0,86 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку – 0,77 млн тонн, сої – понад 0,09 млн тонн. За аналогічний період минулого МР було експорт олійних становив понад 0,42 млн тонн (в тому числі ріпак – 0,26 млн тонн, соя – понад 0,16 млн тонн).

Прес-служба Минагрополитики

Українська зернова асоціація спростовує інформацію щодо планів обмеження експорту з України продовольчої пшениці, яка з'явилася в ряді ЗМІ. Це випливає із повідомлення, розміщеного 23 грудня на сайті УЗА.

«Українська зернова асоціація разом із Міністерством аграрної політики та продовольства України тримають руку на пульсі експорту зерна та щомісяця аналізує темпи торгівлі. УЗА вкотре одержала підтвердження Мінагрополітики України, що жодних ризиків продовольчої безпеки України немає, а обмеження на експорт зерна не плануються», - йдеться у повідомленні.

Як нагадали в УЗА, у ц.р. Україна отримала рекордний урожай пшениці – 32,7 млн ​​тонн. При цьому відомо, що країна споживає не більше 6-7 млн ​​тонн зернової на рік, а решту обсягу змушена експортувати.

Також зазначається, що згідно з додатком до меморандуму, підписаного Мінагрополітики та учасниками зернового ринку, у 2021/2022 МР планується експорт пшениці з України на рівні 25,3 млн тонн. Станом на 1 грудня п.р. було відвантажено 14,5 млн тонн зернової, а учасники ринку й надалі «планують дотримуватися узгоджених дій, забезпечуючи продовольчу безпеку України».

Крім того, в УЗА нагадали, що в ц.р. урожай української пшениці більший за торішній на 7-8 млн тонн. Враховуючи фізичні обмеження інфраструктури логістики та рекордний урожай кукурудзи, що досяг 40 млн тонн, вітчизняним аграріям буде вкрай важко виконати узгоджений граничний обсяг експорту пшениці - 25,3 млн тонн. Таким чином, рекордний урожай пшениці забезпечує продовольчу безпеку країни, оскільки Україна споживає не більше 20% вирощеної цього року пшениці.

«Жодних підстав для можливого обмеження експорту пшениці немає, а такі інформаційні повідомлення, на нашу думку, є черговим витком інформаційної війни проти України. Будь-які обмеження експорту призведуть до того, що сільгоспвиробники не зможуть реалізувати вирощений урожай, не отримають доходи та зменшать посівні площі під відповідними культурами. Україна у результаті отримає зменшення врожаїв. Також це призведе до зниження інвестицій у зернову галузь», – додали в асоціації.

АПК-Інформ