IFCN назвало 20 успешных мировых переработчиков молока

20-июня-2017

В совокупности они перерабатывают 25% всего объема молока в мире.

Двадцатка ведущих переработчиков молока по версии IFCN выглядит следующим образом:

Dairy Farmers of America — 28, 1 млн тонн сырого молока;

Fonterra — 22,1 млн тонн;

Groupe Lactalis — 15,1 млн тонн;

Arla Foods — 14,2 млн тонн;

Nestle — 14 млн тонн;

 FrieslandCampina — 12,6 млн тонн;

Dean Foods — 10,3 млн тонн;

DMK — 7,8 млн тонн;

Saputo — 7,7 млн тонн;

California Dairies — 7,7 млн тонн;

Danone — 7,5 млн тонн;

Yili Group — 6,8 млн тонн;

Amul — 6,5 млн тонн;

 Muller — 6,3 млн тонн;

Glanbia Group — 6,1 млн тонн;

 Agropur — 5,8 млн тонн;

 Land O’Lakes — 5,8 млн тонн;

 Mengniu — 5,8 млн тонн;

Groupe Sodiaal — 5,2 млн тонн;

Schreiber foods — 4,5 млн тонн.


Как сообщалось ранее, аналитики IFCN отмечают 63% восстановление цен на молоко с мая 2016 года.

milkua.info по материалам World dairy map 2017

Читайте также:
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-апр-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Узнать подробнее
ТОП-3 страны в которые Украина экспортирует молочную сыворотку
26-мар-2020

В январе-феврале 2020 году Украина отправила на экспорт 3 тыс. тонн молочной сыворотки. Это на 38,8% меньше, чем за аналогичный период прошлого года (4,9 тыс. тонн).

Об этом сообщили в Государственной таможенной службе.

Стоимость экспорта молочной сыворотки с начала этого года составила $2,7 млн.

Тройка крупнейших покупателей украинской сыворотки — Китай (33%), Филиппины (19%), Пакистан (16%).

Импорт молочной сыворотки в Украине в январе-феврале составил 879 тонн. Его стоимость составила $1,2 млн.

Главным образом сыворотка завозилась из Беларуси (30%), Германии (24,4%) и Португалии (16,6%).

milkua.info

Узнать подробнее
АЧС в Украине: новый случай в Николаевской и Донецкой областях
10-апр-2019

6 апреля случай африканской чумы свиней зафиксировали в приусадебном хозяйстве гражданина в с. Пески, Баштанского района Николаевской области. Об этом сообщает Главное управление Госпродпотребслужбы в Николаевской области.

При исследовании отобранных проб патологического (биологического) материала в Днепропетровской региональной государственной лаборатории Госпродпотребслужбы г. Днепр установлен диагноз — африканская чума свиней.

С целью координации действий по локализации и ликвидации вспышки АЧС проведено заседания Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Баштанский районной государственной администрации, решением которой утвержден план мероприятий по ликвидации АЧС, определены границы эпизоотического очага, зон защиты и надзора.

Так же в приусадебном хозяйстве в селе Петровское Волновахского района Донецкой области зафиксировали случай африканской чумы свиней.

Об этом говорится в сообщении Волновахской райгосадминистрации.

Сейчас утвержден план по ликвидации АЧС, определены границы эпизоотического очага, зон защиты и надзора.

В очаге заболевания проводятся мероприятия по локализации и недопущению распространения возбудителя АЧС.

pigua.info

Узнать подробнее
Если доить корову на месяц меньше, можно заработать на ней дополнительные $150 прибыли
17-сен-2018

Если благодаря эффективному осеменению уменьшить количество дней доения коровы, то общая прибыль хозяйства от этого только возрастет. Таким наблюдением на конференции в Винницкой области поделился Лорин Гремс, технический консультант Alta Genetics Inc. из США.

В частности, сокращение сервис-периода на 30 дней дает дополнительные $150 прибыли на корову в год.

То есть, имея 1000 голов стада, можно получить на $150 тыс. больше прибыли.

Гремс объясняет это тем, что в последний месяц лактации удои очень снижаются. Фактически средняя продуктивность коровы, которую доят 190 дней, меньше, чем та, которую доят 160 дней.

Также консультант рассказал, что для эффективного воспроизводства стада необходимо стремиться к 100% количеству осимененных коров, а высокая фертильность при первом осеменении должна превышать 40%. Также — как можно раньше выявлять нетельних коров после осеменения (в идеале — на 32-й день).

«Относительно второго осеменения, то оно должно происходить через короткий период времени после первого, в идеале — через 35 дней, — отметил эксперт. — Уровень фертильности при втором осеменении должен быть больше 35%; 70−75% стада должны быть тельными до 150-го дня доения, и для этого нужно осуществить по крайней мере два осеменения до 120-го дня доения», — поделился специалист.

agroday

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок