Если доить корову на месяц меньше, можно заработать на ней дополнительные $150 прибыли

Через війну ситуація в молочній галузі залишається напруженою, але позитиву трохи більше, ніж на початку вторгнення. Після зупинки багатьох молочних заводів у перші дні російської агресії в березні спостерігали відновлення обсягів переробки сировини.

Про це AgroPortal.ua повідомив партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв.

«На тлі визволення північних територій в квітні також була хвиля перезапуску досить крупних потужностей, насамперед у Київській, Сумській, а також у Миколаївській та Чернігівській областях», — зазначає експерт.

Він пояснює, що через такі фактори як анексія територій, руйнування виробничої і логістичної інфраструктури, міграція населення в перший місяць війни спостерігалось суттєве падіння попиту на молочну продукцію. Ціни на сировину, відповідно, також відчутно знизились.

«Щоб підтримувати економічні показники, сільгосппідприємства змушені були оптимізувати раціони годівлі і, відповідно, знизити надої. Обмеження пропозиції сировини паралельно з відновленням логістики всередині країни і стартом програми держзакупівлі молочних товарів збалансувало ринок у березні, закупівельні ціни на сировину перестали знижуватися і почали поступово відновлюватися. На кінець квітня ми вже бачимо, що вартість сировини майже повернулась до довоєнного рівня», — повідомляє Максим Фастєєв.

За його словами, попит на молочку підтримується відновленням роботи мереж і фудсервісу, а також продовженням програми держзакупівель і спробами налагодження експортних каналів збуту. 

«Попри це оператори наразі відчувають значне здорожчання затрат і брак операційних коштів, а значна кількість ферм і заводів взагалі лишаються пошкодженими або непрацюючими. Віримо в ЗСУ, повернення всіх українських територій і відновлення функціонування нормального життя на них, зокрема і молочного ланцюга від поля до столу», — зазначає Максим Фастєєв.

Середнє значення індексу цін на м'ясо ФАО у квітні склало 121,9 пункти – на 2,2% більше, ніж у березні та в черговий раз досягнувши рекордного рівня.

Про це повідомили у ФАО.

Подальше зміцнення індексу обумовлено зростанням світових цін на м'ясо птиці, свинину та яловичину.

Ціни на м'ясо птиці підвищилися внаслідок активного попиту на тлі скорочення світової пропозиції, спричиненої перебоями експорту з України та почастішання спалахів грипу птахів у Північній півкулі.

Ціни на свинину продовжили зростати, хоч і не так стрімко, як у березні, через подальше скорочення поголів'я забійних тварин у Західній Європі та високого внутрішнього попиту у великих країнах-виробниках.

Світові ціни на яловичину зросли незначною мірою завдяки великим обсягам експорту з Бразилії, незважаючи на низьку чисельність поголів'я тварин. В результаті ціни на яловичину вкотре досягли рекордного рівня.

Щодо баранини, то введені у зв'язку з пандемією карантинні заходи та затримки в портах Китаю призвели до скорочення нею закупівель м'яса і, як наслідок, незначного зниження цін.

У ФАО зазначили, що на відміну від інших груп товарів більшість цін для розрахунку Індексу цін на м'ясо ФАО не було відомо на момент підрахунку та опублікування Індексу продовольчих цін ФАО. Вартісне значення індексу ціни м'ясо ФАО протягом останніх місяців отримано з урахуванням поєднання прогнозованих і фактичних цін. Іноді це потребує суттєвого коригування остаточного значення, що може впливати на індекс продовольчих цін ФАО.

В январе 2019 года Украина импортировала 2,1 тыс. тонн свинины общей стоимостью 3,8 млн долл. Об этом свидетельствуют данные Государственной фискальной службы, передает УНН.

Так, в январе 2019 года главным поставщиком свинины в Украине была Польша. Из Польши Украина импортировала свинины на 2 млн долл.

Второе место в списке принадлежит Германии. В январе Украина завезла из Германии свинины на 697 тыс. долл.

На третьем месте - Дания. В январе Украина экспортировала из Дании свинины на 534 тыс. долл.

В то же время, в прошлом месяце Украина поставила на экспорт всего 84 тонны свинины общей стоимостью 180 тыс. долл.

Таким образом, импорт свинины превышает экспорт в 25 раз.

Как писал УНН, в 2018 году в Украине из-за вируса АЧС было уничтожено почти 32 тыс. голов свиней. Именно с этим связана проблема наращивания импорта свинины из-за границы, говорят специалисты.

Все это негативно сказывается на цене сала и свинины: на отечественных рынках эти продукты уже стоят дороже, чем в ЕС, отмечает депутат Сергей Тригубенко.

"...несостоятельность контролирующих органов выполнять свои обязанности и эффективно противодействовать АЧС привела не только к значительным убыткам украинских фермеров - свиноводов (они до сих пор не получили от государства более 27 млн грн компенсаций), но и к ухудшению качества жизни каждого украинца, которому, в буквальном смысле этого слова, дешевле попробовать свинину за рубежом", - сказал он.

Источник: УНН

Мировое сельское хозяйство может урезать свои выбросы метана и закиси азота на 50% к 2050 году. Об этом говорится в новом исследовании Международного института прикладного системного анализа. Чтобы добиться такого результата, необходимо снизить потребление мясных и молочных продуктов и ввести высокие налоги на углерод.

На сегодня сельское хозяйство — крупнейший источник парниковых выбросов, не содержащих CO₂. На сектор приходится 10−12% всей антропогенной эмиссии, с учетом углекислого газа. С 1990 г. выбросы, производимые отраслью, выросли на треть. Авторы связывают это в том числе с распространением синтетических удобрений и активным выращиванием жвачных животных.

Прогнозы ученых основаны на моделировании восьми различных сценариев развития углеродного ценообразования: от $20 до $950 за тонну CO₂-эквивалента. Как пояснил ведущий автор исследования Стефан Франк, ученые ставили своей целью определить устойчивые стратегии для снижения выбросов парниковых газов со стороны как спроса, так и предложения. Согласно прогнозам, самая высокая цена может способствовать ежегодному сокращению эмиссии на 3,9 Гт СО₂-эквивалента к 2050 году. Это на 50% ниже показателей при отсутствии мер по борьбе с глобальными климатическими изменениями.

Согласно результатам моделирования, чем выше углеродные сборы, тем быстрее истощаются технические и структурные возможности сектора. Остается только одно: сокращение производства и потребления продуктов с высоким экологическим следом. Необходимо отметить, что даже при низкой цене в $20, сельское хозяйство способно ежегодно урезать выбросы на 0,8−1,4 Гт, а к середине века снижение составит 15%. Изменения в рационе питания в странах с высоким уровнем потребления мяса и молочных продуктов позволят сокращать годовую эмиссию на дополнительные 0,6 Гт, что равносильно общему снижению на 23% к 2050 г.

Исследователи определили три области решений для смягчения воздействия на климат со стороны предложения. Среди них — технические способы, такие как кормовые добавки для повышения усвояемости пищи; структурные трансформации в способах ведения сельского хозяйства и животноводства; изменения в производственных процессах. Со стороны спроса авторы подчеркнули значение переориентации на диеты с меньшим количеством продуктов животного происхождения. По словам Стефана Франка, в особенности это относится к говядине и молоку и таким регионам, как Латинская Америка, Африка, Индия, Китай.

Согласно подсчетам международной некоммерческой организации GRAIN, США, Канада, страны Евросоюза, Бразилия, Аргентина, Австралия и Новая Зеландия лидируют по экспорту мяса и молочных продуктов. На них приходится 43% глобальных выбросов парниковых газов в этой сфере.

phys