Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі

25-апр-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Читайте также:
Мировая торговля свининой достигла новых пиков в 2016 и 2017 годах
23-июля-2018

 Мировая торговля свиньями и свининой достигла новых максимумов как в 2016 году, так и в 2017 году. ЕС – это 1-я крупная торговая зона, экспортирующая более 10% своей свиной продукции, мировой рынок оказывает сильное влияние на свиной сектор.

Мировая торговля свиней и свинины достигла пика в 2016 и 2017 годах, превысив 7 миллионов тонн, при этом показатель за 2017 год сократился на 2% по сравнению с 2016 годом. 

Эти цифры были рассчитаны Мишелем Рие из французского Института свиноводства (IFIP). Эта информация была впервые опубликована в майском выпуске Baromètre Porc.

ЕС, экспортер свинины № 1

В расчетах Европейский Союз является первым мировым экспортером свинины (половина произведенного объема), за ним следуют страны-участницы Североамериканского соглашения о свободной торговле (Nafta), экспортирующие 35% производимой свиной продукции.  Бразилия (объем экспорта 0,66 млн. тонн в 2017 году) и Чили (0,17 млн. тонн) уже много лет работают на мировом свином рынке. Китай присутствует в азиатской торговле, а Россия все больше фокусируется на своих соседях в Азии.

Экспорт европейской свинины с начала 2000-х годов вырос в 3,2 раза Экспорт из США, Канады, Мексики и Бразилии за тот же период вырос в 2,5 раза, из Чили – в 8 раз, а из России -  в 9.

Рост экспорта свинины был крупнейшим в России

В 2017 году рост экспорта свинины в России был самым сильным (+ 22% по сравнению с 2016 годом), намного опережая регион Nafta (+ 8%), а ЕС сократил экспорт на 8%. Общая стоимость мирового экспорта свинины превысила 15,7 млрд. евро (+ 4% за один год).

Средняя цена (чуть более 2 евро / кг) выросла на 6%, а цена на свинину увеличилась во многих странах (ЕС, США, Россия, Бразилия). На стоимость экспорта свинины влияет также распределение продуктов, имеющих разные значения. С начала 2000-х и до 2017 года доля субпродуктов в общем объеме экспорта увеличилась (с 4 до 27%), а доля мяса  и продуктов переработки уменьшилась  - с 65 до 60%  и с 20 до 8% соответственно.

ЕС экспортировал большую долю субпродуктов, чем Nafta (36% против 18% в 2017 году) и меньше мяса (53% против 68%).

Импорт: Китай и Германия

В 2017 году Китай был главным импортером свиней и свинины в мире (2,3 млн. тонн), за ним следовала Германия (2,1 млн. тонн, из которых 40% составляют 16 млн. животных, из которых 11 млн. поросят).  ЕС импортировал только 120 000 тонн свинины, главным образом, жиры и субпродукты, страны-участницы Nafta - 190 000 тонн, в основном мясо и переработанные продукты, причем основным покупателем были США (0,15 миллиона тонн).

В своей статье Рие заключил: «Международная свиная торговля меняется и становится сложной в условиях постоянно растущей конкуренции».

Источник: Meatinfo

Узнать подробнее
Подорожчання залізничної логістики загрожує Україні втратою світових ринків зерна
16-дек-2022

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».


Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.

Узнать подробнее
Украина увеличила экспорт пшеницы в ЕС на 45%
04-мая-2018

В марте 2018 году с Украины было экспортировано более миллиона тонн пшеницы, что на 5% меньше показателя этого же месяца прошлого года (1,05 млн тонн)

Об этом информируют аналитики УкрАгроКонсалт.

По итогам девяти месяцев текущего сезона украинские экспортеры поставили на внешние рынки 14,2 млн тонн пшеницы, что на 3% меньше, чем за аналогичный период прошлого маркетингового года (14,6 млн тонн).

Основными регионами сбыта украинской пшеницы в текущем сезоне является Юго-Восточная и Южная Азия за счет наращивания поставок в Индонезию, Бангладеш и на Филиппины, а также в Южную Корею, Таиланд и Индию. Суммарно доля этих регионов выросла до 45% в структуре экспорта пшеницы из Украины в июле-марте 2017/18 МГ (6,3 млн тонн).

Доля африканских стран в марте текущего сезона выросла до 29% (4,2 млн тонн) благодаря стабильному экспорта пшеницы в Египет, а также увеличение поставок в Тунис, Мавританию, ЮАР, Нигерию, Сенегал и другие.

Кроме этого, в 2017/18 МГ украинские экспортеры существенно нарастили поставки пшеницы на рынок Евросоюза. В текущем сезоне доля стран ЕС достигла 11% против 6,5% в 2016/17 МГ. Стоит отметить, что текущие поставки пшеницы из Украины в ЕС уже на 45% превысили экспорт за весь прошлый сезон и составили 1,6 млн тонн.

Напомним, потери озимых в этом году являются самыми низкими за всю историю независимости Украины.

agravery

Узнать подробнее
Запрет кормов: Еврокомиссия разрешила использование некоторых животных белков в кормлении
20-авг-2021

Европейская Комиссия разрешила использование определенных животных белков для кормления нежвачных сельскохозяйственных животных, таких как свиньи и птица.

К такому решению Комиссия пришла в связи с развитием научных знаний, которые показали, что некоторые меры по запрету кормов, которые применили еще в 2001 году, больше неоправданны. Новые изменения будут способствовать дальнейшему совершенствованию и улучшению цепочки производства кормов для животных, способствовать устойчивому сельскому хозяйству в рамках стратегии "Farm-to-Fork".

Регламент Комиссии (ЕС) 2021/1372, принятый 17-го августа, позволяет использование:

  • переработанного животного белка, полученного от свиней и насекомых, в кормах для домашней птицы;
  • переработанного животного белка, полученного от птицы и насекомых, в кормах для свиней;
  • желатина и коллагена от жвачных животных в кормах для нежвачных сельскохозяйственных животных.

В Регламенте предусмотрены строгие требования для предотвращения перекрестного инфицирования, обеспечения соблюдения запрета на внутривидовую переработку (то есть, каннибализм) и облегчения официального контроля кормов.

Новые меры позволят шире использовать высококачественный белок, полученный от птицы, свиней и насекомых, в кормах, которые поставляют и производят на территории ЕС и удовлетворяют пищевые потребности некоторых конкретных категорий свиней и птицы.

https://www.pig333.com/

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок