Галичина-Запад утилизировала более 72 тыс. свиней из-за АЧС

09-сен-2019

На свиноводческом предприятии «Галичина-Запад» (Львовская область) из-за масштабной вспышки африканской чумы (АЧС) утилизировано 72,6 тыс. т свиней из 100 тыс., которые были в хозяйстве.

Об этом сообщает Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (ГСЧС) во Львовской области.

«По состоянию на 20:00 7 сентября в «Галичина-Запад» оборудовано 9 котлованов для утилизации свиней. Проводится сжигание 72 569 свиных туш», — указывается в сообщении.

Напомним, что объемы промышленного производства свинины в 2020 г. снизятся на около 7% от показателя 2018 г. из-за АЧС.

poultryukraine

Читайте также:
Импорт свинины в ноябре сократился на 23%
09-дек-2021

В ноябре Украина импортировала 4,7 тыс. т свежего, охлажденного и мороженого мяса свиней (УКТ ВЭД 0203). Это на 23% или 1,4 тыс. т меньше, чем завезли за предыдущий месяц, сообщают в аналитическом отделе Ассоциации «Свиноводы Украины» со ссылкой на данные таможенной статистики ГТСУ.

Уровень импортной активности ослабила как ценовая динамика на внутреннем рынке свинины, так и относительное «затишье» в странах ЕС. на рынке живца. Хотя уже во второй половине месяца котировки начали возобновляться, они не в полной мере наверстали упущенные в октябре позиции. Поэтому средняя цена ноября была на 6,7% ниже октябрьского показателя. В то же время, цены на свинину в странах ЕС с конца октября колебались незначительно в ответ на более сбалансированную рыночную ситуацию, поэтому изменение среднемесячной отметки не превысило пары процентов. Несоответствие ценовой динамики несколько снизило экономическую привлекательность завоза свинины из-за границы».

Впрочем, несмотря на уменьшение импортного потока в конце осени, объемы внешних поставок мяса свиней значительно больше фиксировавшихся до августа этого года, добавляют аналитики отраслевого объединения: «Объем импорта свинины за июль-ноябрь составляет около 24 тыс. .т, что превышает годовое поступление свинины из-за границы в 2019-м. С другой стороны, готовность внутреннего рынка поглотить большие объемы, как отечественной, так и импортированной свинины, свидетельствует о существенных резервах увеличения его емкости при благоприятных обстоятельствах», — отмечают в АСУ.

Самостоятельно отследить помесячную динамику импорта свежего, охлажденного и мороженого мяса свиней можете на новой приборной панели «Рынок свинины Украины».

PigUA.info

Узнать подробнее
Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів
22-июня-2022

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Узнать подробнее
Верховная Рада ратифицировала Соглашение о свободной торговле с Великобританией
17-дек-2020

16 декабря Верховная Рада Украины 256 голосами ратифицировала Соглашение между Украиной и Соединенным Королевством Великобритании и Северной Ирландии о сотрудничестве, свободной торговле и стратегическом партнерстве.

Об этом сообщается на Официальное сайте Верховной Рады Украины.

Согласно пояснительной записке, положения торговой части Соглашения, кроме режима доступа товаров на рынки, регулирующих вопросы средств защиты торговли, технических барьеров, санитарных и фитосанитарных мер, таможенные вопросы, торговлю услугами и электронную торговлю, движение капитала, государственные закупки, интеллектуальную собственность, конкуренцию, устойчивое развитие и прозрачность, а также вопросы, связанные с торговлей энергоносителями.

Соглашением также закрепляются направления и принципы экономического и отраслевого сотрудничества в сфере энергетики, управления государственными финансами, налогообложения, статистики, окружающей среды, транспорта, космоса, науки и технологий, сельского хозяйства, промышленности и предпринимательства, добывающей и металлургической отрасли, финансовых услуг, корпоративного управления, туризма и тому подобное.

Положение разделе IV («Торговля и вопросы, связанные с торговлей») Соглашения предусматривают либерализацию двусторонней торговли на уровние, не ниже, чем сегодня установлен режим углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли в соответствии с Соглашением об ассоциации. Предполагается постепенное создание зоны свободной торговли между Украиной и Великобританией в соответствии с согласованными графиками отмены ввозной пошлины. При этом графики асимметричны, в частности, ввозная пошлина для Украины не будет применяться с 2023 года, тогда как ввозная пошлина для Соединенного Королевства не будет применяться с 2026 года.

Предусмотрено установление беспошлинных тарифных квот Соединенного Королевства для 36 видов товаров, при этом по четырем видам будут установлены дополнительные объемы. В свою очередь Украиной должны быть установлены тарифные квоты для трех видов товаров и предусмотрены дополнительные объемы для еще двух.

Узнать подробнее
Імпорт племінних ресурсів в Україну значно скоротився
15-июля-2022

За даними Асоціації "Союз птахівників України", з початку року імпорт добових курчат в Україну скоротився на 34% і склав 33,2 млн голів. При цьому імпорт добових курчат м'ясних кросів зменшився на 34,5% і склав 27,8 млн голів, а імпорт добових курчат яєчних кросів - на 28,2% до 2,4 млн голів. При цьому з початку року в Україну не імпортувався добовий молодняк гусей і цесарок, а індиків скоротися на 50% і качок - на 78%. Найбільше живої птиці імпортується з Польщі, Угорщини, Німеччини та Чехії. Військові дії призвели до порушення технологічних циклів вирощування і утримання птиці, що відповідно негативно вплинуло на обсяги поставок молодняку та комплектування виробничих потужностей. 

poultryukraine

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок