Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі

25-квіт-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Більше новин
12 країн ЄС залучені до проєкту створення майбутньої системи безпечності харчових продуктів
07-жовт-2020

23 групи з 12 країн працюють разом у рамках трирічного проєкту з майбутнього європейської системи безпечності харчових продуктів, який координується італійськими дослідниками з Consiglio Nazionale Delle Ricerche.

Робота розрахована на період із початку 2021 року до кінця 2023 року з бюджетом у 3 млн євро. Проект фінансується ЄС, пише euromeatnews.

Багатостороння платформа дозволить партнерам отримати доступ до ресурсів і даних, синхронізувати стратегії досліджень у галузі безпечності харчових продуктів, обмінюватися науковими знаннями і внеском у майбутнє європейської системи безпечності харчових продуктів.

Для гарантування довгострокової взаємодії науки, політики і суспільства буде створено Європейський форум із безпечності харчових продуктів.

Групи, які беруть участь у проєкті, представляють Італію, Австрію, Бельгію, Фінляндію, Нідерланди, Німеччину, Чехію, Румунію, Португалію, Албанію, Туніс і Швейцарію.

Це перший проєкт за програмою «Підтримка систем безпечності харчових продуктів майбутнього», який фінансується Європейською Комісією.

«Занепокоєність споживачів щодо прозорості процесу оцінки безпечності наших продуктів харчування, а також технологічні розробки й інновації показали, що необхідно замислитися про систему безпечності харчових продуктів майбутнього ЄС», – ідеться в меморандумі.

Наукові експерти в галузі безпечності харчових продуктів працюватимуть разом із фахівцями, які володіють знаннями з розвитку і структурування участі. Також залучатимуть зацікавлені сторони, електронні платформи, інструменти інтелектуального управління даними. У роботі також братимуть участь споживачі, представники харчової та кормової промисловості.

agrotimes.ua за матеріалами euromeatnews

Детальніше
Для захисту від АЧС Данія побудує 68-кілометрову огорожу на кордоні з Німеччиною
15-серп-2018

Данський уряд остаточно схвалив будівництво 68-кілометрового паркану вздовж кордону з Німеччиною, повідомляє Deutsche Welle.

Огорожа висотою півтора метра і глибиною в півметра уздовж всього дансько-німецького кордону від Ваттовеого моря потрібна для того, щоб запобігти поширенню африканської чуми свиней. Хворобу можуть переносити дикі кабани, інфікуючи свиней на фермах. Міністерство охорони навколишнього середовища країни дало остаточне схвалення проекту після громадських обговорень.

Вартість будівництва — 11 млн євро. Будівництво планують завершити до кінця 2019 року.

PigUA.info за матеріалами myaso-portal.ru

Детальніше
Найбільшим експортером свинини у 2019-му році став ЄС
03-бер-2020

За підсумками минулого року Європейський Союз став основним світовим експортером свинини, зайнявши 41% глобального ринку. 10 років тому частка ЄС на світовому ринку складала лише 20%.

Торговельні війни між Сполученими Штатами, Мексикою та Канадою, а також напружені відносини з Китаєм заблокували шанс американської свинини збільшити свою частку на світовому ринку, і вона склала 33%, повідомляє Рада виробників свинини Канади.

Навіть Канада, один з важливих постачальників свинини на китайський ринок, не достатньо наростила продажі в новому геополітичному кліматі, створеному адміністрацією Трампа. Майже пів року імпорт канадської свинини в Китай був заборонений, а на початку 2020-го року жодних ознак полегшення для галузі не було.

У 2010-му році Канада поставляла 20% світового експорту свинини. У 2019-му році частка знизилася до 15%. Минулого року канадські виробники свиней зазнали втрат у розмірі 5,46 дол. за свиню.

Тим часом, виробники свинини в ЄС очікують ще одного вдалого року завдяки великому обсягу експорту до Китаю. Дефіцит м’яса свиней у цій азійській країні за прогнозами сягне майже 5 млн т.

meat-inform.com

Детальніше
Україна не декларує багато інфекційних захворювань тварин, хоча вакцини проти них завозять
21-вер-2020

Україна не декларує дуже багато інфекційних захворювань, проти яких вакцинують тварин.

На цьому наголосив координатор web-проєкту «Стоп АЧС» — національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог Володимир Поліщук.

«Мене дивує ситуація, коли ми ввозимо тонни вакцин на благополучну територію, — зазначив він. — Адже Україна сьогодні не декларує дуже багато інфекційних захворювань, проти яких ми робимо щеплення тваринам. То ви робите щеплення, щоб заробляти чи хочете застрахуватися від хвороб? Якщо хвороба є, то декларуйте її. Якщо ж її немає, не робіть щеплення».

При цьому Володимир Поліщук уточнив, що це питання до компетентного органу країни. І до того, наскільки об'єктивною є статистика, яку показує зараз Держпродспоживслужба.

agrotimes.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок