Польща: спалах АЧС зареєстрували на великій свинофермі

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

У свіжому звіті аналітичної платформи IFCN, учасником якої є Аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ), оприлюднено дані про ТОП-20 молокопереробних підприємств світу.

«Цікаво, що два підприємства із ТОП-3 — це кооперативи! Як і переважна більшість всього топ-списку», — зазначають господарства-учасники АВМ.

Сприятливі умови для створення та функціонування кооперативів особливо важливі у галузях, що мають довгий термін окупності, зокрема для молочної галузі.

Віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк підкреслює, що влітку було прийнято оновлену редакцію закону № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію». Вчора Президент підписав Закон № 3295 «Про державну підтримку сільського господарства України», згідно якого с/г кооперативи зможуть бути реципієнтами будь-якої програми державної підтримки. Проте ці інструменти підтримки створення та функціонування сільськогосподарських кооперативів будуть неповними без змін у податковій політиці щодо кооперативів.

«Асоціація виробників молока вітає схвалення Урядом закону „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів“, котрий нарешті дасть можливість виробникам об'єднуватися в ефективні кооперативи, отримувати більші прибутки та інвестувати їх у розвиток», — наглошує Ганна Лавренюк.

Зміни до ПКУ включають:

• заміна термінів «сільськогосподарський виробничий кооператив» та «сільськогосподарський обслуговуючий кооператив» на терміни «сільськогосподарський кооператив, що діє без мети отримання прибутку», та «сільськогосподарський кооператив, що діє з метою отримання прибутку»;
• запровадження нового терміну «патронажні дивіденди сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою отримання прибутку»;
• додається положення, згідно з яким не сплачується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з коштів, отриманих фізичною особою-членом кооперативу, який діє без мети отримання прибутку, що повертаються йому як надлишково сплачена ним вартість наданих кооперативом послуг. Також не сплачується ПДФО з частки члена кооперативу у статутному капіталі і поворотного цільового внеску, що повертаються йому після припинення членства у кооперативі;
• визначаються особливості 3-х річного перехідного періоду до діючих сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів, а також кооперативних об'єднань, а саме приведення їх установчих документів у відповідність до вимог Закону № 819.

Про Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів» на офіційному сайті Мінекономіки читайте тут.

avm-ua.org

За 5 років (з 2013 року) Європейська комісія інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з поширенням АЧС.

Про це заявив єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс, передає УНН.

Єврокомісія відхилила вимоги Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з АЧС.

Польща вимагала співфінансування будівництва захисних огорож уздовж східного кордону з Україною і Білоруссю, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу.

Польська влада переконана, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало.

«Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — зазначає міністр навколишнього середовища Польщі Хенрік Ковальчик.

Зазначимо, про наміри вирішувати проблему АЧС за допомогою заборів уздовж державних кордонів, крім Польщі, також заявили Угорщина, Данія та Чехія.

pigua.info

Сьогодні значного зменшення виробництва молока та молочної продукції в Україні не відбувається. За результатами січня-жовтня 2017 року ці обсяги становили майже 9 млн тонн. Таким чином, за результатами року Мінагрополітики очікує виробництво молока на рівні 10387 тис. тонн. У 2018 році можливе незначне зниження виробництва молока до 10100 тис. тонн при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

«За результатами січня-жовтня 2017 року, виробництво молока зменшилось на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року: господарствами населення зменшилось на 1,7%, а сільгосппідприємствами напроти було збільшено на 1,8%. Приємно відмітити, що помітно збільшилась частка молока екстра ґатунку, до 15% або 318 тис. тонн, отриманого від сільськогосподарських підприємств», — наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками для подальшої переробки в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5%, а в господарствах населення — 29,6%.

«Експорт українських молокопродуктів до інших країн за цій період становив 112,3 тис тонн. Наприклад, ми значно збільшили експорт масла — в 3,5 рази, до $69 млн», — відмітила Ольга Трофімцева. Вона розповіла, що, окрім масла, українські компанії активно експортували в поточному році сири та молочні сироватки. «Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. На сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші. «Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Довідково: Виробництво основних видів української молочної продукції у січні-жовтні 2017 року, за даними Держстат: молоко оброблене рідке — 711 тис. тонн, масло вершкове — 84,2 тис. тонн, сир свіжий неферментований та кисломолочний — 50,2 тис тонн, сир жирний — 91,1 тис тонн, йогурт, ферментовані чи сквашені вершки та молоко — 310 тис. тонн, спреди та суміші жирові — 17 тис тонн, продукти молоковмісні — 708,2 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики