Єврокомісія припиняє фінансування боротьби з АЧС

Сьогодні український аграрний сектор знаходиться у диспаритеті порівняно зі своїми іноземними конкурентами: країнами ЄС, США та Росією.

Таку думку висловив заступник голови ВАР Михайло Соколов під час круглого столу: «Скільки податків сплачує аграрний бізнес в Україні: порівняння в розрізі секторів економіки та міжнародної практики», який організували ВАР та УКАБ, йдеться на сайті ВАР. 

«Українське сільське господарство отримує найменшу державну підтримку, порівняно з країнами ЄС, США, Росією, Бразилією. Якщо вести політику збільшення оподаткування, то вітчизняний агросектор буде знаходитися ще в більш нерівних умовах і ми не зможемо конкурувати та показувати такі ж темпи виробництва, які маємо нині. Більше того, ми ризикуємо отримаємо спад у рості об'єму виробництва, або навіть падіння виробництва», — сказав заступник голови ВАР.

За словами Михайла Соколова, потрібно в 54 рази збільшити обсяг дотацій, щоб досягти рівня країн Європейського Союзу.

«Якби українське сільське господарства мало держпідтримку на рівні, яке централізовано виділяється країнами ЄС, нам би це щороку коштували 405 млрд грн. Це не враховуючи внутрішніх агродотацій кожної країни ЄС. У той час, як запланована підтримка агросектору на наступний рік — лише 4,5 млрд грн. Це приклад реального диспаритету», — пояснив він.

Разом з тим, експерт називає контрпродуктивною дискусію про те, що агарний сектор України знаходиться в особливих умовах, є дотованим та має пільги. І наголошує: якщо й надалі йти таким шляхом, то вітчизняний агросектор з локомотиву національної економіки перетвориться у стагновану галузь.

У період з 28 жовтня по 3 листопада 2017-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 127 осередків хвороб.

Африканську чуму свиней зареєстрували у Республіці Молдова (1), у Чеській Республіці (2), в Україні (4) і у Республіці Кот-д’Івуар (1). У Китаї (1) в провінції Гуандун у свиней виявили спалах ящура.

Ветеринарні служби Італії (3), Тайваню (1) і ПАР (4) повідомили у МЕБ про спалахи високопатогенного грипу птахів. Вогнища віспи овець і кіз продовжують реєструвати в Греції (4), а у Франції (106) — осередки блютангу.

PigUA.info за матеріалами oie.int

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко підписав Меморандум про взаєморозуміння з ключовим державним інвестиційним фондом Об'єднаних Арабських Еміратів компанією Mubadala, що керує портфелем активів та інвестицій в ОАЕ й за кордоном, у розмірі більш ніж $ 850 млрд.

Про це пише «Урядовий портал».

Підписання Меморандуму спрямоване на розвиток міжнародного партнерства у сфері безпечності харчових продуктів, розвитку торгових відносин та реалізації спільних інвестиційних проектів.

«Завдяки роботі усієї команди, на чолі з Президентом Україна Володимиром Зеленським, Україна вперше за 30 років підписала меморандум з інвестиційним фондом такого масштабу. Еміратські медіа висвітлювали кожен крок делегації і пильно стежили за нашими діями. Адже для них важлива продовольча безпека, а ми готові стати її гарантом. Водночас для нас ОАЕ — це інвестиції в чимало сфер. Серед іншого — і в аграрну галузь. Ми летимо назад із результатами! Такого не було раніше! Україно, тільки вперед!» — підкреслив Роман Лещенко.

За його словами, для української делегації цей візит був успішним маркером. Українська влада демонструє, що вона шукає інвестиції у різних точках світу і відкриває нові ринки і можливості для українських компаній.

Коментуючи підписання Меморандумів, керівник інвестиційної програми Mubadala в Співдружності Незалежних Держав (СНД) Фаріс Аль-Мазруї зазначив, що Україна має дуже перспективний потенціал для іноземних інвестицій, і підписання Меморандуму про взаєморозуміння з провідними структурами в Україні є зобов'язанням вивчити потенційні інвестиції та напрямки співпраці в кожному конкретному випадку.

Під час візиту були підписані меморандуми про взаєморозуміння з українськими міністерствами, державними і приватними компаніями, метою яких є вивчення взаємовигідних інвестиційних можливостей.

Індекс цін на молочну продукцію ФАО також виріс за цей місяць на 1,8 відсотка в порівнянні з рівнем того ж періоду минулого року, повідомляє прес-служба ФАО.

Головним чинником зростання був активний імпортний попит на зняте і незбиране сухе молоко, в той час як ціни на вершкове масло знизилися вперше за майже рік в зв'язку зі збільшенням експортних поставок Новою Зеландією.

В цілому, в травні світові ціни на продовольство виросли на найзначнішу величину за більш ніж десять років, і це не дивлячись на те, що світове виробництво зернових може досягти нового безпрецедентно високого рівня.

У травні середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО склало 127,1 пункту, що на 4,8 відсотка вище квітневого показника і на 39,7 відсотка вище показника травня 2020 року.

Одним з чинників зростання цього індексу, який дозволяє щомісяця відслідковувати коливання світових цін на найбільш ходові продовольчі товари, стало різке зростання світових цін на рослинні олії, цукор і зернові; він досяг найвищого значення з вересня 2011 року, яке лише на 7,6 відсотка нижче його історичного максимуму в номінальному вираженні.

У порівнянні з квітнем Індекс цін на зернові ФАО виріс на 6,0 відсотка головним чином за рахунок зростання світових цін на кукурудзу, середнє значення яких на 89,9 відсотка перевищило показник минулого року. Однак наприкінці травня ціни на кукурудзу почали знижуватися в основному в зв'язку з поліпшенням видів на урожай в Сполучених Штатах Америки. Світові ціни на пшеницю також почали знижуватися в кінці місяця, однак в середньому травневі ціни були на 6,8 відсотка вище, ніж в квітні, в той час як світові котирування рису залишалися стабільними.

Індекс цін на рослинні олії ФАО додав в травні 7,8 відсотка, що було головним чином обумовлено підвищенням цін на пальмову, соєву та рапсову олії. Ціни на пальмову олію зросли в силу повільного зростання виробництва в країнах Південно-Східної Азії, а прогнозований стійко високий світовий попит, особливо з боку сектора виробництва біодизельного палива, сприяв зростанню цін на соєву олію.

Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО збільшилося в травні в порівнянні з квітнем на 6,8 відсотка в силу, головним чином, затримок збиральної кампанії і побоювань щодо низьких врожаїв в Бразилії, яка є найбільшим в світі експортером цукру, навіть не дивлячись на великий обсяг поставок з боку Індії, який сприяв уповільненню зростання цін.

У порівнянні з квітневим показником значення Індексу цін на м'ясо ФАО збільшилося на 2,2 відсотка, причому котирування всіх видів м'яса росли під впливом збільшення обсягів імпортних закупівель з боку Китаю, а також в зв'язку з ростом внутрішнього попиту на м'ясо птиці та свинину в провідних регіонах-виробниках.