Зниження податкового навантаження на сільськогосподарські кооперативи сприятиме розвитку світової моделі кооперації в Україні

Відповідно до Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19, в Україні впроваджуватиметься низка заходів для підтримки українських виробників та тих компаній, які готові виробляти в Україні. Серед ключових короткострокових заходів — це захист від імпортних альтернатив (проведення антидемпінгових розслідувань) та надання доступу до державних закупівель.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Наша мета — це активізація антидемпінгових розслідувань, вихід на збалансовану торгівлю з іншими країнами, більш швидкий перехід на стандарти Євросоюзу, посилення імпортозаміщення та удосконалення системи державних закупівель», — озвучив Міністр Ігор Петрашко.

За його словами, державна система закупівель «Prozorro» — це гарна технічна система, але потребує удосконалення деяких правил. Зокрема, йдеться про додавання критерію локалізації.

«Хочеш працювати з українським державним замовленням, виробляй в Україні. Хочеш постачати локомотиви в Україну, виробляй ці локомотиви в Україні, хочеш постачати турбіни, виробляй ці турбіни в Україні», — наголосив Міністр.

Він розповів, що середньострокові і довгострокові заходи розподілені за галузевим принципом і функціональним. Галузеві заходи охоплюють промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт та інфраструктуру, інформаційно-комунікаційні технології, сферу послуг. Функціональні заходи включають підтримку МСБ, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій, розвиток ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності.

«Усі заходи базуються на трьох основних параметрах — це доступ до фінансування, доступ до ринків і збереження сталого розвитку», — резюмував Ігор Петрашко.

Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише AgroPolit.com.

«Час „Ч“ для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт.

Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.

Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. 

«Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський.

Серед продуктів, які фальсифікують найчастіше, — жири та масла, риба і продукти з неї, м'ясо і м'ясопродукти.

Про це на своїй сторінці в соцмережі Facebook написала голова Державної служби з питань безпеки продуктів харчування та захисту споживачів Владислава Магалецька.

«Фальсифікат у нашій країні зараз — це проблема номер один. У тому числі це наслідок пандемії, яка вдарила по кишенях українців і активізувала „ділків“», — написала вона.

Так, фахівці Держпродспоживслужби у співпраці з громадськими організаціями та правоохоронними органами постійно вилучають фальсифікат по всій країні, зокрема знаходять підроблені продукти у школах.

«Це тисячі кілограмів продуктів на рік. Тільки за перші три місяці цього року ми вилучили з обігу або не допустили до реалізації 8600 кілограмів фальсифікованих молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, риби», — повідомила Магалецька.

Нагадаємо, раніше зазначалося, що згідно статистики Держпродспоживслужби, в Україні часто фальсифікують молочні продукти, а найбільше вершкове масло.

При цьому глава відомства зазначила, що Україна далеко не єдина країна, яка страждає від цього явища. У Європі збиток від фальсифікату оцінюється на рівні 8−12 млрд євро на рік. Найбільш поширене це явище в Іспанії, Італії, Нідерландах, Греції, Польщі. Серед продуктів, які фальсифікують найчастіше, — жири та масла, риба і продукти з неї, м'ясо і м'ясопродукти тощо.

«Пам'ятайте про це, коли раптом захочете купити дешеву імпортну оливкову олію або хамон у місці, де постійно „поламаний“ касовий апарат», — порадила Магалецька.

Вона закликала українців залишати скарги та отримувати оперативну інформацію в чат-боті Держпродспоживслужби.

Створення державного реєстру операторів органічного ринку дозволить мінімізувати появу підприємств, які займаються псевдоорганікою.

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Вона зазначила, що в питанні шахрайства в сфері органічного виробництва дуже важливий законопроект № 5448 «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції» і не тільки.

«Найефективнішим засобом вирішення цих питань є створення державного реєстру операторів органічного ринку, коли дійсно буде відкрита база даних і можна буде побачити реально всю інформацію. Це буде знімати багато питань. Тому створення такого реєстру або бази даних — для нас сьогодні завдання № 1 паралельно із завершенням роботи над законопроектом», — вважає Трофімцева.

За її словами, ще одним важливим питанням для виробників органічної продукції є рейдерство. Для органічного виробника, коли перехідний період землі 3 роки і доводиться втрачати цю ділянку, — це дуже болісний процес.

«Частина цих питань вирішиться за умови прийняття законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який є передумовою відкриття ринку землі в Україні. Це базовий законопроект, який врегульовує питання земельних відносин. В цілому питання захисту земель, що знаходяться під органічним виробництвом, — це комплексне питання», — зазначила Трофімцева.

Заступник міністра підкреслила, що вже є випадки рейдерства з землями, які пройшли перехідний період і мали статус органічних.

«Не можу сказати, що вже знайдені ефективні інструменти захисту саме для органічних земель. Але мені здається, що нам разом з сертифікаційними органами та виробниками варто подумати, що можна зробити. Хочу сказати, що чим ближче Україна буде до відкриття цивілізованого ринку землі, тим менше таких прогалин залишатиметься на законодавчому рівні», — вважає Трофімцева.

agroportal