Польща: спалах АЧС зареєстрували на великій свинофермі

Україна увійшла до п’ятірки лідерів серед країн, з яких до ЄС надходить імпорт сільськогосподарської продукції. Відповідні дані оприлюднила Єврокомісія у дослідженні щодо стану торгівлі сільськогосподарською продукцією станом на жовтень 2018 року.

«Сільськогосподарський імпорт з третіх країн за період 12 місяців з листопада 2017 р. по жовтень 2018 р. зареєстровано на рівні €115,2 млрд… Найбільш важливими напрямками, звідки до ЄС надходить сільськогосподарський імпорт, за минулі 12 місяців залишаються Бразилія (12,0) та США (11,5), за якими йдуть Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, — на кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 мільярдів євро», — йдеться у документі.

При цьому обсяг українського експорту до ЄС у період з листопада 2017-го по жовтень 2018 року дещо знизився у порівнянні із аналогічним періодом 2016-2017 рр. — з €5,4 млрд до €5,1 млрд, з абсолютним показником зменшення обсягів сільськогосподарських поставок до ЄС на суму у €226 млн євро (-4,9%).

Водночас Україна посіла перше місце за темпами зростання сільськогосподарського імпорту з країн ЄС.

PigUA.info за матеріалами ukrinform.ua

Незабаром в Німеччині розпочнуться випробування щодо трансгенних свиней з імунними клітинами, які виявляють стійкість до африканської чуми свиней. Спочатку випробування були заплановані на травень, але через пандемію старт експериментів перенесли на місяць.

Африканська чума свиней продовжує поширюватися в Африці, Азії та Європі. Для боротьби з вірусом розробляється декілька вакцин та противірусних агентів. Доктор Бьорн Петерсен та його колеги з Інституту Фрідріха-Льоффлера, Федерального науково-дослідного інституту здоров’я тварин Німеччини, застосували інший підхід. Вони ґрунтуються на дослідженнях, які показали, що можна генерувати організми-господарі (у цьому випадку свиней), які будуть стійкими до вірусних атак за допомогою редагування генів. В сценарії учених вірус потрапляє в клітину, але РНК-посібник запобігає реплікації вірусу або його потомству в інші клітини. Таким чином, ГМО-свині мають бути стійкими до зараження АЧС.

Тим не менше, щоб підтвердити, що противірусна РНК конкретно та ефективно пригнічує реплікацію вірусу та чи стійкі до споріднених клітинних ліній всі природні варіанти АЧС, потрібні подальші дослідження. За словами пана Петерсона, ця стратегія також може бути адаптована до використання для боротьби з іншими вірусами, для яких важко розробити вакцини або методи лікування, а також при розробці нових лікарських засобів.

Meat-Inform

Українські банки ставлять на паузу державне кредитування за пільговою програмою «5−7−9%» для бізнесу.

Як інформує Мінфін, посилаючись на власні джерела, банки посилаються на відсоткову заборгованість з боку держави, яка гарантувала виплату частини відсоткової ставки замість позичальників, але тепер не виконує своїх зобов'язань своєчасно. Сформувалися борги.

Банкіри оцінюють ситуацію по-різному: комусь Фонд розвитку підприємництва заборгував за декілька місяців, а комусь — більше.

«Компенсація відсотків за програмою «5−7−9%» має затримки в декілька місяців, і причини цього зрозумілі. Водночас банки зобов'язані самостійно фінансувати цей борг, що впливає на операційний прибуток», — прокоментував ситуацію голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий.

У Фонді розвитку підприємництва не заперечують наявність проблеми та пояснюють її «дефіцитом бюджетних коштів, викликаним запровадженням воєнного стану».

«Станом на сьогодні ФРП має заборгованість з виплати компенсації відсотків за липень та серпень 2022 року», — визнав у коментарі «Мінфіну» виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Поточну суму держборгу за «5−7−9%» він не уточнив, але повідомив суму, виділену з початку 2022 року на компенсацію відсотків за цією програмою, — 3,8 млрд грн.

Втім, затримки з платежами не зупинили пільгове кредитування бізнесу повністю. Ряд банків продовжують видавати нові позики — насамперед великі структури та держбанки. Вони можуть дозволити собі працювати в режимі неплатежів.

agroportal.ua

У вартісній структурі експорту молокопродуктів у 2021 році на молоко та вершки згущені припадає 32%, на масло вершкове — 29%, на сири — 15%, на сироватку — 13%.

Про це повідомив заступник голови «Спілки молочних підприємств України» Арсен Дудур під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами експерта, в нинішній ситуації експортноорієнтованими продуктами залишається сухе молоко, молочна сироватка, казеїн та вершкове масло.

При цьому, за інформацією «Спілки молочних підприємств України» за 2021 рік, Україна експортує 88% виробленого казеїну, 45% — сироватки у твердих формах та 45% — сухого знежиреного молока.

agroportal.ua