Світовий молочний ринок: чого чекати в 2018 році

Уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть вдвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників.

Про це йдеться у матеріалі ЕП.

Підвищення податку потенційно стосуватиметься сільгоспвиробників крім тих, які працюють на землях закритого грунту (теплиці) та земель водного фонду. 

Тобто, фермери платитимуть вдвічі більше. Пропорційно збільшенню зростуть і надходження в місцеві бюджети. На думку авторів, це дозволить акумулювати 5,3 млрд грн.

Сьогодні для четвертої групи об'єкт оподаткування – земельні площі, база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації. Розмір ставки з 1 га землі залежить від категорії та розташування земель. 

Крім того, пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежить розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею. 

Завдяки цьому в уряді розраховують додатково отримати ще 3,4 млрд грн.

epravda

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК» (№ 2825), яким пропонується встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Про це розповів ініціатор законопроекту, народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці в мережі Facebook.

Він зазначив, якщо така підтримка буде закріплена відразу на довготривалий період, це свідчитиме, що у держави є чітка стратегія стосовно підтримки агросектору, і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям. А це правильно, особливо для тих сфер у «аграрці», які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність.

Як зазначив народний депутат, зареєстрований законопроект зможе визначати, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі «не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві».

«Зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%», — наголосив Олег Кулініч.

Також авторів законопроекту турбує, обсяг бюджетної підтримки АПК, який на сьогодні визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі.

«Серед іншого, зазначені кошти повинні спрямовуватись, в тому числі, на компенсацію вартості кредитів для аграріїв. Але навіть якщо ми говоримо про такий аспект, як кредитування, то компенсація відсотків за кредитом повинна здійснюватися на постійній основі, адже ніякий аграрій не зможе погасити кредит за один рік. Кредити видаються щонайменше на 3−5 років, особливо це стосується кредитів на основні засоби. Тому ми запропонували, аби кошти на покриття кредитів виділялися протягом кількох років поспіль, аби не виникло ситуації того року, коли коштів на державну допомогу не вистачило», — йдеться у повідомленні.

milkua.info

У 2020 році на виробництві продукції тваринництва у сільгосппідприємствах одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, посилаючись на попередні розрахунки, передає прес-служба закладу.

Збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків проти 5,3 млрд грн у 2018 році.

Як і у 2019 році, найбільші збитки отримали виробники яєць — 4,9 млрд грн. Цей сегмент ще у 2018 році був прибутковим, нагадав науковець.

Але якщо у 2019 році збитки від виробництва яєць вдалося перекрити за рахунок прибутків від молока та продукції свинарства, то у 2020 році свинина також стала збитковою, а зростання прибутку від виробництва молока було меншим за приріст збитків від виробництва яєчної продукції, пояснив Юрій Лупенко.

У 2020 році прибутковим у тваринництві залишилось лише виробництво молока — 3,8 млрд грн. При цьому збитки на вирощуванні великої рогатої худоби сягнули майже 1,4 млрд грн, свиней — 0,7 млрд грн, птиці — 0,35 млрд грн.

Для порівняння: у 2019 році прибутковими було виробництво молока (3,5 млрд грн) та приріст живої маси свиней (0,63 млрд грн). У 2018 році - виробництво молока, свинини, яєць і птиці.

Збитки у тваринництві сформувалися під впливом випереджального зростання собівартості — на 5,7%, тоді як виручка від реалізації продукції зросла лише на 0,7%. А ціни на продукцію вирощування птиці у 2020 році зменшилися на 10,4%, на яйця — на 2,3%, зазначив вчений.

Подолання збитковості тваринництва залежить переважно від зростання цін на його продукцію, передусім на яйця, ціни на які зменшилися проти 2018 року більш ніж на 25%. Водночас важливим чинником залишається підвищення продуктивності тварин і птиці, адже навіть торішнє зростання цін на м’ясо ВРХ на 13,2% не дозволило компенсувати скорочення обсягів реалізації, підсумував Юрій Лупенко.

У період з 20 по 26 липня 2019-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 215 осередків особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих у 2019-му році.

Нові вогнища африканської чуми свиней виявили на території Бельгії (2), Болгарії (10), Латвії (7 осередків), Молдови (1), Польщі (53), Румунії (45), України (3), Китайської Народної Республіки (1 осередок ), а також вперше АЧС зареєстрували в Словаччині (1). Класичну чуму свиней зафіксували в Японії (81).

Осередок віспи овець і кіз виявили на території Казахстану, а чуми дрібних жуйних — в Ізраїлі.

У Замбії зареєстрували 4 вогнища ящура типу O серед великої рогатої худоби.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили: про геморагічну хворобу кроликів в США (1), про інфекційну анемію коней в Перу (2) і про лихоманку Західного Нілу в Бразилії (2).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru