Необхідно встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам — Олег Кулініч

06-лют-2020

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК» (№ 2825), яким пропонується встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Про це розповів ініціатор законопроекту, народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці в мережі Facebook.

Він зазначив, якщо така підтримка буде закріплена відразу на довготривалий період, це свідчитиме, що у держави є чітка стратегія стосовно підтримки агросектору, і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям. А це правильно, особливо для тих сфер у «аграрці», які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність.

Як зазначив народний депутат, зареєстрований законопроект зможе визначати, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі «не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві».

«Зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%», — наголосив Олег Кулініч.

Також авторів законопроекту турбує, обсяг бюджетної підтримки АПК, який на сьогодні визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі.

«Серед іншого, зазначені кошти повинні спрямовуватись, в тому числі, на компенсацію вартості кредитів для аграріїв. Але навіть якщо ми говоримо про такий аспект, як кредитування, то компенсація відсотків за кредитом повинна здійснюватися на постійній основі, адже ніякий аграрій не зможе погасити кредит за один рік. Кредити видаються щонайменше на 3−5 років, особливо це стосується кредитів на основні засоби. Тому ми запропонували, аби кошти на покриття кредитів виділялися протягом кількох років поспіль, аби не виникло ситуації того року, коли коштів на державну допомогу не вистачило», — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Більше новин
Названо ТОП-імпортерів українських продуктів харчування у 2020 році
24-лип-2020

За результатами І півріччя 2020 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолює Китай, який проти січня-червня 2019 року збільшив обсяги закупівель українського продовольства у понад півтора рази (+52,8%) — до $ 1410 млн.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту.

Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $ 789 млн.

Індія, яка до 2019 року традиційно лідирувала у топ-10, другий рік поспіль посідає третє місце у рейтингу. За результатами шести місяців 2020 року вона імпортувала з України сільгосппродукції на $ 743 млн.

Значну виручку українські експортери отримали також із Нідерландів (709 млн дол. США), Іспанії (583 млн дол. США), Туреччини (545 млн дол. США), Польщі (357 млн дол. США), Італії (302 млн дол. США), Білорусі (250 млн дол. США).

До топ-10 рейтингу країн — імпортерів вітчизняної агропродукції уперше потрапив Ірак, витіснивши з верхньої частини списку Німеччину. Обсяги поставок сільгосппродукції з України до цієї азійської країни сягнули позначки у 272 млн дол. США.

Сумарно названі 10 країн забезпечили Україні близько 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2020 року.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+$ 0,1 млрд) і склав $ 10,4 млрд. «Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який, хоч і не одразу, позначився на вітчизняному аграрному експорті. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6−8% перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1%. Підсумкові показники зовнішньої торгівлі 2020 року залежатимуть від того, наскільки швидко відновиться ділова активність в Україні та наших основних країнах-партнерах», — зазначив Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2020 року перевищує 45%.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони — країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2020 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За його словами, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 лише Азія змогла наростити обсяги зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування. Це відбулося на тлі того, що від початку року порти Китаю, основного для України ринку збуту, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії певний час ще були перезавантаженими.

«Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За І півріччя 2020 року вони закупили українського продовольства більш ніж на 4,9 млрд дол. США, перевищивши торішній показник на 14,5%, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 47,4% від загального експорту аграрної продукції. Протягом трьох останніх років на країни — члени Європейського Союзу припадало близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції. Цього року, значною мірою внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, частка європейських країн у зарубіжних поставках агропродукції з України зменшилась до 28,7%. За січень-червень 2020 року вони закупили українського продовольства майже на 3 млрд дол. США, тоді як торік за відповідний період вартість поставок до цього регіону склала 3,4 млрд дол. США», — додав Пугачов.

Обсяги експорту до країн Африки залишилися майже на рівні відповідного періоду минулого року і становили близько 1,6 млрд дол. США. Частка цього регіону склала 15,2% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке відбулося у 2017 та 2018 роках, спостерігається спадна тенденція. Країни цього регіону за січень-червень 2020 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,0% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти. Разом вони забезпечили понад 85% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

«Найбільші зміни у структурі аграрного експорту України стосуються олійних культур. У І півріччі 2020 року зарубіжні поставки цього виду сільгосппродукції зменшилися порівняно з січнем-червнем 2019 року майже удвічі в натуральному та вартісному виразі», — підсумував Микола Пугачов.

Детальніше
Українські фермери отримали лише 37% компенсацій за знищене через АЧС поголів’я
22-лют-2018

В Україні минулого року постраждалим від АЧС фермерам виплатили близько 5,8 млн грн компенсацій. Проте ще 9,6 млн грн — досі не виплачені. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

Зазначається, що внаслідок АЧС минулого року було знищено 35,6 тис. голів свиней. Збитки українських фермерів оцінили у 15,4 млн грн, з яких держава виплатила лише 37% — 5,8 млн грн.

З початку 2018 року в Україні через АЧС було знищено 2,8 тис. голів свиней. За них, станом на зараз, українські фермери ще не отримали жодного грошового відшкодування.

У відомстві пояснили, що виплати компенсацій за знищених через АЧС свиней здійснюється з місцевих бюджетів.

«За це відповідальні органи місцевого самоврядування», — резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, що в Україні через АЧС стрімко скорочується поголів’я свиней. У ФАО тим часом заявили, що з’ясувати ступінь поширення африканської чуми у нас неможливо через обмежений потенціал офіційних українських ветслужб швидко виявляти і підтверджувати захворювання.

Цього року КМУ виділив на боротьбу з АЧС сотні мільйонів. І це незважаючи на те, що в попередні роки Держпродспоживслужба дуже неефективно використала бюджетні кошти. Як повідомив нардеп Тригубенко, відомство протягом 2016-2017 років витратило понад 3 млн грн недоцільно.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Детальніше
США готові зайняти зернові ринки, які втратить Україна у разі конфлікту з Росією
23-лют-2022

Американські фермери, які вирощують пшеницю, збільшать виробництво, щоб попередити проблеми з ланцюгом поставок у разі, якщо можливе вторгнення Росії в Україну негативно вплине на експорт сільськогосподарської продукції.

Про це заявив міністр сільського господарства США Том Вілсак, пише ABCnews.

«Очевидно, ми будемо продовжувати шукати можливості для розширення цих (експортних) ринків», — сказав він.

За даними Міністерства сільського господарства США, російське вторгнення та блокада України можуть поставити під загрозу експорт пшениці країни, який становить 12% від загального світового обсягу. Також очікується, що Україна цього року поставить 16% світового експорту кукурудзи. 

Можливий конфлікт може вплинути на найбільших покупців української пшениці в Південній Азії, Європі, Африці та на Близькому Сході. 

«Ми, безумовно, сподіваємося, що цього не станеться», – сказав Вілсак про потенційний конфлікт. 

Детальніше
Україна — одна з кращих країн для агробізнесу в Європі
25-січ-2018

Україна має всі необхідні умови для збільшення обсягів виробництва і розвитку передових технологій в агросекторі.

Про це йшлося на Міжнародному економічному форумі в Давосі, Швейцарія, передає agroportal.ua.

На форумі було озвучено, що за останні 20 років Україна значно наростила виробничі потужності, крім того, за 2017 рік експортувала агропродукції на суму понад $17 млрд.

Гендиректор ІМК, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса зазначив, що на сьогоднішній день Україна є одним з ключових гравців на міжнародних продуктових ринках. Проте, зі зміною клімату в країні найближчим часом українські аграрії зіткнуться з величезними труднощами.

«Клімат змінюється, і безліч культур, які ще недавно обробляли в певних районах, вже складно буде вирощувати в типовій для них місцевості. І це великий виклик для агросектору. З іншого боку, ці зміни призведуть до значного розвитку агротехнологій, а сільське господарство буде масово впроваджувати інноваційні рішення для того, щоб пристосуватися до нових умов», — повідомив Ліссітса.

Керівник проекту Agrohub Юлія Порошенко підкреслила, що Agrohub, представлений на форумі, є «мостом» між українським агросектором і іншими країнами світу.

«Україні вдалося досягти по-справжньому вражаючих результатів, ми є № 1 з виробництва соняшникової олії, нашу продукцію можна знайти в самих різних країнах. А тепер уявіть, скільки ми зможемо домогтися завдяки впровадженню інновацій в АПК. Саме тому ми створили Agrohub, платформу, яка об'єднає інноваційні технології та сільське господарство», — заявила Юлія Порошенко.

Вона додала, що Agrohub також буде сполучною ланкою між українськими агровиробниками і їх колегами за кордоном.

У свою чергу, голова правління агрохолдингу МХП Юрій Косюк підкреслив, що незважаючи на деякі складності, вести бізнес в Україні досить просто. Крім того, зараз саме час інвестувати в українське сільське господарство.

«Сьогодні велика кількість бізнесу працює в тіні. І коли все більше підприємців стане працювати легально і вкладати в розвиток, це буде значним кроком на шляху до зміцнення нашого потенціалу. Повірте, Україна — одна з найкращих місць для ведення бізнесу в Європі», — заявив Косюк.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок