В Україні вся лікована антибіотиками велика рогата худоба потрапляє на забійний пункт. Це — загальна практика в державі.
На цьому наголосив національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.
«Говорячи про ВРХ, ми маємо розуміти, що це — передусім свідомість виробників. Коли ми зустрічаємося з іноземними місіями — з ЄС, Саудівської Аравії та інших, це питання постає дуже гостро. Наприклад, яким чином виробник яловичини або м’яса дрібної рогатої худоби контролює періоди каренції, — розповів він. — І виявляється, що період каренції по молоку в Україні дотримується не більше, як у 12% випадків, а період каренції по м’ясу хворих тварин, які невдало були ліковані, майже не дотримується. Всі ліковані тварини потрапляють на забійний пункт — 99%, а 1% — це ті, які не доїхали в машині».
Найбільше уваги приділяється тваринам із короткими циклами або відносно короткими циклами вирощування (птахівництво і частково свинарство), де використання антимікробних засобів із профілактичною метою найширше було і нині застосовується в світі.
«Та якщо 50 курей, які захворіли, можна вибракувати, знищивши їх, то 50 корів після того, як вони лікувалися п’ять днів, і лікування було неефективним, швидше за все, відправлять на забійний пункт, — пояснив Віталій Башинський. — І там залишки антибіотиків будуть у надзвичайно великих концентраціях».
За його словами, проконтролювати це точково по всій території України дуже складно, тому що план моніторингу не може відслідковувати навмисні дії. Він відслідковує загальні тенденції.
«Навіть за старим законодавством ми маємо попередити власника про неефективність лікування, але не зобов’язані вилучити таких тварин і знищити, — зауважив Віталій Башинський. — Тому це — також нове законодавство, яке потребує імплементації в Україні. А потім ще необхідно переконати людей: якщо в них є підозра, що лікування не буде ефективним, не треба починати його з антимікробних засобів. У такому разі власники тварин матимуть право здати їх на забій».
AgroTimes
