У США зростає попит на органічні комбікорми

В Університеті штату Вісконсін (Медісон) переконані, що покращення годівлі у сухостійний період має значний вплив на корову ще довготривалий період після отелення. Професор університету Міло Вілтбанк окреслив шляхи впливу годівлі на відтворення тварин.

«Результати останніх досліджень свідчать про те, що додавання упродовж останнього місяця тільності вітаміну Е до раціону корів, які відчували незначний дефіцит у ньому, вплинуло на зменшення випадків затримання посліду та мертвонародження при одночасному підвищенні відтворювальної здатності тварин», — зазначає Вілтбанк.

В ході ретроспективного дослідження вчені помітили значне зниження заплідненості корів, що втратили значну масу тіла упродовж 21 дня після отелення. Корови, які набирали масу тіла показали високий показник заплідненості — 78% — у період 70 днів після штучного осіменіння порівняно з 23% тварин, які втрачали вгодованість.

В іншому дослідженні раціони з високим вмістом неструктурних вуглеводів спричинили зниження показника тільності корів порівняно з раціонами із високим вмістом грубих кормів. Крім того, вчені виявили, що оптимізація вмісту амінокислот, зокрема метіоніну, також зменшує випадки мертво народження серед дійних молочних корів.

За словами професора, годівля відіграє важливу роль у відтворенні, але не слід надавати їй надмірного значення.

milkua.info за матеріалами Hoard's

Процес впровадження компартменталізації перебуває на фінішній прямій. Про це у межах ХІ Міжнародного конгресу "Прибуткове свинарство" заявив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає УНН із посиланням на прес-службу Асоціації тваринників України (АТУ).

"Документ щодо впровадження компартменталізації уже затверджений, підписаний, йому присвоєний номер у Мін'юсті і залишилось його опублікувати", - сказав він.

Тож невдовзі свинарські підприємства, у яких забезпечено високий рівень біозахисту, зможуть вільно реалізовувати свою продукцію. У тому числі й за кордон, поінформували в АТУ.

Тваринники нагадали, що активну участь у впровадженні компартменталізації брали фахівці АТУ.

"Фахівці АТУ та її голова Ірина Паламар неодноразово закликали владу до внесення відповідних змін до законодавства на засіданнях робочих груп у Кабміні, Мінагрополітики, активно обговорювали необхідність введення компартментів на галузевих заходах та у ЗМІ", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, тваринники просять Держпродспоживслужбу відкрити ринок експорту свинини до Китаю. 

А вітчизняний ринок свинини сьогодні страждає від "сірого" імпорту, переконують фахівці та закликають владу на це відреагувати.

За словами парламентаря Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, ми не імпортували останні 4 роки. До того ж, така ситуація призвела до відчутного подорожчання сала і свинини на внутрішньому ринку.

І оскільки з АЧС наші контролери впоратися досі не можуть, то, за прогнозами експертів, українцям варто готуватися до подальшого зростання цін на продукцію свинарства.

Джерело: УНН

За січень-травень 2019 року до областей спрямовано 14,3 млн грн, які будуть перераховані сільгоспвиробникам за часткову компенсацію відсотків за залученими кредитами. Станом на 7 червня сільгоспвиробниками фактично використано 11,19 млн грн, залишок — 3,11 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, найбільші суми компенсації отримали сільгоспвиробники Вінницької (2,7 млн грн), Київської (2,1 млн грн), Хмельницької (1,6 млн грн), Полтавської (1,5 млн грн), Сумської (1,4 млн грн), Херсонської (1,2 млн грн), Одеської (1,1 млн грн) областей.

Загалом, конкурсними комісіями з визначення переліку позичальників для надання фінансової підтримки за залученими кредитами затверджено 290 заяв на загальну суму 96,2 млн грн (75,7% від передбаченого обсягу коштів за програмою).

Довідково:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Мінагрополітики передбачено видатки загального фонду в сумі 127,1 млн грн.

З 24 листопада 2019 року закінчується 6-місячний перехідний період та набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Проект Наказу № 553 опрацьовувався з 2016 року за участю представників бізнесу, профільних асоціацій та експертів проекту технічної допомоги ЄС, та враховує міжнародні вимоги, а також положення Європейського законодавства в частині наближення до вимог ЄС. Крім того, на етапі розробки проекту даного Наказу 553 Україна дотримувалась своїх зобов’язань транспарентності відповідно до членства у Світовій організації торгівлі, та нотифікувала відповідний проект документа вперше ще у 2016 році (G/SPS/N/UKR/111; G/SPS/N/UKR/111/Rev.1)

З виданням Наказу № 553 визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 768/9367 (зі змінами).

Наказом № 553 Україною застосовуються принципи зонування та компартменталізації. Зазначене відповідає міжнародній практиці «гнучкості» торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин або продукцію із зон або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин.

Крім того передбачено зменшення кількості діагностичних досліджень щодо живих тварин, що повинні проводитися на території країни-експортера. У результаті буде зменшено фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити в Україну живих тварин;

Наказом 553 встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їх оброблення, переробки.

Також сформовано перелік країн та потужностей (об'єктів), які протягом останніх п’яти років постачали на митну територію України живих тварин та репродуктивний матеріал, розміщений за посиланням тут.

Наразі ведеться робота з компетентними органами торгових партнерів щодо актуалізації даного переліку та затвердження потужностей (об'єктів), як таких що мають право імпорту в Україну та відповідають оновленим імпортним вимогам.

Держспоживслужба