В США растет спрос на органические комбикорма

Ціни на м’ясо в Україні в найближчому майбутньому залежатимуть від вартості енергоресурсів, кормів, вітамінів, обсягу імпортного постачання, інфляції та індексу споживчих цін.

Про це в ефірі одного з телеканалів заявив аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Максим Гопка.

За даними Держстату, ціни на свинину в 2022 році від січня до жовтня зросли на 33% та склали у вересні 164,30 грн у середньому. На сало ціни зросли на 55% за аналогічний проміжок часу і складають 149,7 грн, повідомляє УКАБ на сторінці у Facebook.

Наразі основними складовими, що впливають на ціну виробництва м’яса, є:

1. Стрімке скорочення поголів’я. Через бойові дії та за рахунок окупованих територій поголів’я свиней за 9 місяців скоротилось приблизно на 10%. Паралельно з цим загальна забійна маса тварин за 9 місяців порівняно з 2021 роком зменшилася на 11,8%.
2. Здорожчання логістики і палива для транспортування — на кожному виробничому ланцюжку це додаткові витрати.
3. Зростання ціни на вітаміни і мікроелементи. Їхня ціна також зросла залежно від країни постачання приблизно на 30%.
4. Вартість кормів: ціни на зернові й олійні були на низькому рівні весною та влітку, що допомагало виробникам перекривати витрати. Восени ціни на продукцію рослинництва зросли, що впливає і на корми.

«До того ж ціни залежать від імпорту м'ясної продукції, котрий стримує ціни, навіть якщо загальний обсяг імпорту складає 15% від загальної кількості м’яса на ринку України. За 9 місяців 2022 року було імпортовано 40,7 тис. т свинини, що на 58% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Наразі динаміка починає вирівнюватися та повертається до довоєнних часів. Скоріш за все, найближчими місяцями ситуація стабілізується, й ми не побачимо на ринку великих обсягів імпортного м’яса», — додав Максим Гопка.

 agroportal.ua

В українських зерносховищах не вистачає місця для врожаю. Україні необхідно продати кілька мільйонів тонн продовольства, щоб звільнити місце для наступного збору.

Про це заявив постійний координатор ООН у Спеціальному координаційному центрі у Стамбулі Амір Абдулла.

З моменту підписання угоди про розблокування українських портів для торгівлі продовольством із чорноморських портів вирушило на експорт понад мільйон тонн зерна, уточнив Абдулла.

«За допомогою Чорноморської зернової ініціативи вдалося звільнити якесь місце, але необхідно експортувати набагато більше зерна, щоб звільнити місце для наступного врожаю», — сказав посадовець.

Раніше Міністерство інфраструктури України підбило підсумки 20 днів роботи ініціативи Зерновий коридор. За ці 20 днів із українських морських портів вийшли 27 суден, на борту яких сукупно вивезено 670 тисяч тонн агропродукції.

zemliak.com

Всеукраїнська Аграрна Рада спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» звернулися до Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з приводу деяких аспектів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників на постраждалих від російських військ територіях України.

«Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди», — йдеться у зверенні.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України. «Однак реалізація на практиці цієї норми неможлива через те, що Кабінетом Міністрів України до цього часу не затверджено переліку відповідних територій», — пояснюють асоціації.

Разом з тим, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.

Однак вказаний Перелік не може бути застосований для цілей підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки перелік територій затверджений відповідним Міністерством, а не Кабінетом Міністрів України, як цього потребує Податковий кодекс. Крім того, наказом визначено лише перелік територій, на яких станом на дату затвердження наказу ведуться бойові дії та не визначено перелік територій, на яких раніше велися бойові дії, як це передбачено згаданим вище підпунктом ПКУ.

Внаслідок цього, змушені сплачувати податки як ті платники, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, так і ті платники податків — сільськогосподарські товаровиробники, які знаходяться на підконтрольній території України, але господарства яких знищені, зруйновані або пошкоджені внаслідок нещодавнього ведення бойових дій на цій території.

Враховуючи вищезазначене, аграрна спільнота закликає якнайшвидше затвердити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями росії для належного оподаткування с/г товаровиробників на цих територіях.

uacouncil.org

Ферма «Карпатский буйвол» стремится увеличить поголовье буйволов в Украине и занести это животное во всеукраинский реестр.

Об этом AgroPortal.ua рассказала управляющая фермой Инна Левдар.

Инна Левдар объясняет, что сейчас буйвол в Украине официально не считается буйволом. Его относят к категории коров.

«Чтобы отделить в отдельную категорию, надо чтобы в Украине было 250 самок (буйволиц), которые хотя бы единажды давали приплод», — рассказывает она.

Кроме того, у всех животных должны быть паспорта о чистокровном происхождении.

«Дело не из легких, но мы над этим работаем. Поэтому мы готовы расширять ферму и заниматься большим количеством животных», — добавляет управляющая фермой.

Сейчас «Карпатский буйвол» содержит 70 животных, в ноябре ферме будет уже пять лет. Хотя владелец Роман Фетько занимается возрождением буйволов с 2008 г.

Говорят, что продукция из буйволиного молока среди потребителей достаточно востребована.

«Мы постоянно отправляем по Украине молоко и сыры. Но есть еще куда расширяться», — делится Левдар.

Инна Левдар рассказывает, что наиболее популярной позицией среди потребителей является сгущенное буйволиного молоко, сыр «Адигейкий» и само молоко. Часто заказывают выдержанный сыр «Качота» и авторскую Mozzarella di bufala, которую многие оценивают выше итальянский.