Бавовняне насіння може бути корисно в годуванні ВРХ

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ

Найдоступнішим м'ясом в Україні залишається курятина. Про це свідчать дані Держстатистики.

У квітні 2019 року вартість 1 кг тушки курки в середньому становила 58,4 грн. Найдорожче курятину продавали в Донецькій і Чернівецькій областях — 62,8 грн і 62,1 грн за кілограм продукту. Найдешевше — у Львівській та Дніпропетровській області — 54,4 і 54,6 грн за кг.

Значно дорожче обходилася українцям свинина — 116,1 грн за кг продукту. Найвищі ціни на свинину зафіксовано в Києві і Закарпатської області — 130 і 122,9 грн за кг, найнижчі — у Тернопільській області — 105,9 грн за кг.

Яловичина завершила квітень у статусі найдорожчого м'яса. Вартість 1 кг продукту в середньому становила 128,5 грн. Найдорожче продавали яловичину в Київській та Чернівецькій області — 145,3 і 145,9 грн за кг продукту, найдешевше — в Донецькій області — 116 грн за кг.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах світу.

Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з членами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», йдеться на сайті відомства.

За її словами, в найближчій перспективі очікується відкриття таких ринків:

Канади — м’ясо птиці;

КНР — риби та рибних продуктів, кормів, меду, пшеничного борошна, бобових;

Кувейту — молока та молочних продуктів.

Також, як повідомила Владислава Магалецька, днями були отримані позитивні звістки від компетентних органів торговельних партнерів про погодження форм сертифікатів на експорт ВРХ в ОАЕ та меду в Сербію.

Голова Держпродспоживслужби підкреслила, що в пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, зокрема, КНР, країн ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія), країн GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ), країн Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан) та країн Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

Прес-служба Держпродпотребслужби

Тільки в цьому році на кордонах країни затримали 114 тонн продуктів тваринного походження. Посилені перевірки повинні, в тому числі, протидіяти поширенню вірусу АЧС територією Євросоюзу.

Заборона на провезення на територію ЄС продуктів тваринного походження діє з 2009 року. Її ввели через ризик поширення хвороб, в тому числі африканської чуми свиней (АЧС). Польські чиновники в цій сфері користуються як положеннями європейського, так і національного права. Здійснюється перевірка особистого багажу, відправлень продуктів тваринного походження, поштових та кур'єрських відправлень, а також транспортних засобів, що служать для перевезення живих тварин.

Як повідомляє Митна служба, ці заходи приносять відчутні результати. З початку поточного року до середини липня перевірили 387 транспортних засобів, які повертаються з третіх країн після транспортування тварин, наклали 4440 штрафів за порушення заборони на провезення продуктів тваринного походження, а також затримали 114 тонн вищевказаних продуктів. Для порівняння — в період з січня по липень 2017 року затримано 119,5 тонн заборонених продуктів тваринного походження, перевірено 286 транспртних засобів і накладено 1311 штрафів.

Митні служби ведуть також інформаційно-освітню кампанію серед тих, хто перетинає кордон. На пунктах митного оформлення виставлені повідомлення про загрози, пов'язані з АЧС. Пасажирам автомобільного та залізничного транспорту лунають інформаційні листівки для ознайомлення з діючими заборонами. На всіх прикордонних переходах знаходяться спеціальні ємності, в які мандрівники, які в'їжджають до Польщі, можуть викинути продукти. Туди ж відправляється їжа, знайдена під час огляду багажу. Все це згодом підлягає знищенню.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su