Ціни на поросят в ЄС залишалися стабільними

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН

Сформовані тренди світового продовольчого ринку, спричинені демографічними, кліматичними та економічними змінами останніх років, а також ряд зобов’язань, прийнятих на себе країнами в сфері глобального розвитку (Агенда 2030 та Паризька конвенція) вимагають від керівництва держав та бізнесу адаптації до нових умов. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час відкриття XIV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор’я-2017. BLACK SEA GRAINE».

«Україна є надійним гарантом продовольчої безпеки в світі. Ми експортуємо свою продукцію в понад 190 країн світу та займаємо провідні позиції на світовому ринку. Зокрема, за експортом олійних та зернових культур. І ця продукція формує значний економічний потенціал нашої держави», - розповіла Олена Ковальова.

Мінагрополітики працює над тим, щоб споживач у кожному куточку світу був впевнений у доступності та високій якості продукції українського виробництва. У 2016-2017 маркетинговому році Україна може скласти понад 12% світового ринку зернових.

Уже сьогодні Україна посідає четверте місці на світовому ринку з експорту кукурудзи, третє – на ринку ячменю і шосте – на ринку пшениці, одинадцяте – з експорту борошна, дванадцяте – з експорту пластівців.

«Ці позиції – не межа можливостей, і Україна має забезпечувати саме той попит, який є на світовому ринку. Мінагрополітики спільно з громадськими асоціаціями, представниками бізнесу та наукових кіл працює над рішеннями, які дозволять виробникам і споживачам української продукції почувати себе захищеними у попиті на продовольство», - зазначила заступник Міністра.

Насамкінець Олена Ковальова наголосила, що проведення такої конференції стане дієвим майданчиком для обміну думками та обговорення тих важливих викликів, які постали сьогодні перед суспільством, бізнесом та перед державою.

Прес-служба Мінагрополітики

Керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін оцінив запаси пального в Україні, враховуючи початок посівних робіт.

Про це повідомляє pogliad.ua, пише agronews.ua.

«Якщо коротко, то ситуація складна, від слова капець… Залишки на нафтобазах успішно з’їдені за останні пару тижнів. Ринок ожив і аграрії пожвавилися, почали атакувати АЗС, бо на них зараз ресурс дешевше, ніж на нафтобазах», — написав він у Facebook.

Експерт зазначив, що оптова ціна за літр «породистого» дизелю — 40 гривень, бензин марки «Євро-3» на гривню-дві дешевше. На АЗС ціна 37,05 грн за літр — це верхня планка, що дозволено державним регулюванням. Тому всі активно переходять на так звані преміальні сорти пального.

«По суті це те ж саме пальне, але на нього не поширюється держрегулювання. Ось така лазівка. Без цієї лазівки всі АЗС засяють нулями, без варіантів», — вважає Льоушкін.

Він розповів, що «аграрії атакують АЗС, а там, де ліміт по 20 літрів в одну особу, там шикуються черги бабусь з каністрами від найближчого колгоспу, до тих пір, поки не висушать заправку».

Експерт зазначив, що через війну поставки пального морем заблоковані, також, відповідно, не надходить пальне з Білорусі і РФ, які давали левову частку ринку.

Залишилися тільки поставки з Європи, де немає зайвого ресурсу і вкрай складна логістика.

«Висновок поки такий: нас чекає дефіцит ресурсу у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав Льоушкін.

milkua.info

Україні потрібно успішно завершити трансформацію свого ринку молока, яка проходить в даний час. В кінцевому результаті повинні вирости якісні показники українського молока і молочних продуктів, а значить, перед ними відкриються двері на найбільш платоспроможні ринки світу.

Поки ж поголів'я корів в Україні зменшується котрий рік поспіль. Правда, за оцінкою компанії Pro-Consulting, даний процес поки не призводить до зниження виробництва молока, оскільки малопродуктивні корови в господарствах замінюються значно більш продуктивними. Це дозволяє повністю забезпечувати внутрішній попит на молоко, про що свідчать результати аналізу ринку молока в Україні, який виконаний Pro-Consulting.

Разом з тим, очікується, що загальне доїння українських корів все-таки знизиться після повного вступу в силу нового молочного стандарту, за яким на ринку має залишитися тільки три сорти молока — екстра, вищий і перший. Виробники молока другого сорту втратять багато можливостей збуту своєї продукції, що, до речі, може привести до зростання тіньового ринку. За прогнозами, обсяг молочного виробництва в Україні до 2030 року впаде до 8,8 млн тонн з нинішніх 10 млн тонн. Одночасно повинен підвищиться професіоналізм виробників і, як результат, якість даного продукту і його похідних. Головними постачальниками молока на ринок стануть середні і великі господарства, на яких будуть дотримуватися всіх вимог щодо утримання корів, доїння і подальшого поводження з отриманим молоком.

Відчують оновлення молочного стандарту і кінцеві споживачі. Як свідчать результати аналізу ринку молочної продукції в Україні, в даний час велика кількість масла, сиру, кисломолочних продуктів в нашій країні не відповідають очікуваному рівню якості. З підвищенням вимог до сирого молока ситуація повинна змінитися в кращу сторону.