Цінові підсумки лютого: світ — вниз, Україна — вверх

Враховуючи вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні має залишитися лише три сорти молоко-сировини — екстра, вищий і перший. Від другого ґатунку потрібно поступово відмовитися. Чому ж Україні варто відійти від цього пояснив ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ) Ігор Присяжнюк.

«Змінилися вимоги до молока яке буде прийматися на переробку. І під них підпадає 2 ґатунок. За рік такої сировини здається близько 1,5 млн тонн, але виробляється його втричі більше. Тобто 1,5 млн тонн — це переважно молоко, яке вироблено в господарствах. Другу частину цього молока, близько 44%, виготовляють в селянських присадибних фермерських господарствах», — зазначив він.

Він підкреслив, що є ще частина цього молока, яка не обліковується, споживається селянами, продається на стихійних і не стихійних ринках у вигляді сирого чи переробленого молока.

«Таке молоко є більш небезпечнішим, аніж молоко першого, вищого та екстра ґатунків. Однак, є механізми для покращення якості молока. Якщо брати фермерські господарства, там є ньюанси, що можна виправити. І в цьому допомогають спеціалісти АВМ, налагоджуючи роботу менеджменту в годівлі, доїнні, управлінні господарством», — сказав Ігор Присяжнюк.

Головний ветеринарний лікар виділив два механізми для покращення якості молока, які виділять в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу:

— вибудовування холодного ланцюжка

(чим раніше охолоджене молоко, тим воно якісніше. Якість втрачається з часом зберігання в теплих умовах. Найкраща температура для зберігання молока +4 градуси)

— використання доїльного апарату

(це мінімізує контакт молока з руками, повітрям і запобігає антисанітарії під час процесу доїння).

Експерт додав: «Спочатку ці два моменти можуть здатися нездійсненними, але за рахунок запровадження Закону, проведення децентралізації, утворення ОТГ — це все реально зробити та не потрібно витрачати власні кошти. Слід при ОТГ започаткувати молочні кооперативи. Тим паче, що 2018 року є ймовірність отримати фінансування від держави».

За словами Ігоря Присяжнюка, кооператив при сільській громаді закуповує або домовляється з молокопереробним підприємством, встановлює та облаштовує пункт прийому молока. І всі люди, які входять до громади, протягом 2 годин після доїння зносять молоко на такий прийомний пункт. У свою чергу, сировина швидко охолоджується та не втрачає своєї якості.

Прес-служба АВМ

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».

На європейському ринку пшениці тиждень закінчився зростанням котирувань. Основним приводом для росту ціни на пшеницю стало чергове зниження прогнозу світового виробництва пшениці в 2018/19 МР на 2 млн. тонн - до 730,9 млн. тонн. Жовтневий звіт USDA також підтримав і американський ринок кукурудзи. А саме, зниження прогнозу виробництва кукурудзи в США в сезоні-2018/19 до 375,3 млн. тонн проти 376,6 млн. тонн, очікуваних раніше, призвело до зростання котирувань на американську кукурудзу до 147,1 дол./т, що на 2,1 долари більше, ніж тижнем раніше.

Експортний ринок України в сегменті пшениці, спостерігаючи за світовими тенденціям, поки лишався стабільним. При цьому основну підтримку цінам надавала кон'юнктура внутрішнього ринку. Так, в кінці звітного періоду ціни попиту на зернову з протеїном 12,5% з поставкою в грудні незначно виросли і досягли 232 дол./т на базисі FOB.

В сегменті кукурудзи відзначається зростання попиту імпортерів на зернову. Тож, враховуючи даний фактор за підтримки зростаючого тренду на світовому ринку, ціна української кукурудзи за тиждень збільшилася в середньому на 2 долари на тонні і досягла діапазону 169 – 173 дол./т на базисі FOB. Проте, експортери, оперуючи на внутрішньому ринку, не поспішають підвищувати закупівельні ціни, що пов’язано зі збільшенням пропозицій на ринку за рахунок активної фази збиральної кампанії в країні. Таким чином, портові ціни на кукурудзу за тиждень знизилися – до 5050 – 5250 грн/т на базисі СРТ-порт.

За тиждень значно зросли портові ціни на фуражний ячмінь. В першу чергу це пов’язано з зростанням темпів відвантаження зернової на експорт та внутрішніми логістичними проблемами.

В подальшому в короткостроковій перспективі на експортному ринку очікується помірне зростання цін в усіх сегментах зернових. При цьому на внутрішньому ринку в сегменті кукурудзи інтеграції експортного росту очікувати не варто через велику кількість пропозицій нового урожаю.

Огляд ринку олійних

Впродовж минулого тижня світовий соєвий комплекс лишався стабільним і лише на кінець звітного періоду зазнав незначного зниження. Причинами зниження цін стало декілька фундаментальних факторів:

підвищення прогнозу врожайності соєвих бобів в США в 2018/19 МР до 53,1 (+0,3) бушеля/акр

різке зниження цін на нафту

зниження експорту соєвої олії з основних країн-експортерів у вересні до мінімального рівня за останні 3 місяці - 626 тис. тонн.

Європейський ринок соняшникової олії зазнав значного зниження на фоні низького попиту на продукт. Таким чином, за підсумками тижня вартість соняшникової олії на базисі FOB Роттердам встановилась на рівні 710 дол./т, що на 15 доларів нижче ніж тижнем раніше.

На експортному ринку України фіксувалася низхідна цінова тенденція в зв'язку з аналогічною динамікою на світовому ринку рослинних олій, а також невисоким попитом при великій кількості пропозицій. На базисі поставки FOB ціни попиту на українську соняшникову олію до кінця тижня знизилися в середньому на 10 доларів на тонні і в основному не перевищували 660-665 дол./т (поставка в листопаді-грудні).

Протилежна ситуація на експортному ринку соняшникового шроту. За рахунок активізації попиту на продукт ціновий тренд змінився та ціни почали зростати.

З огляду на кон’юнктуру світового ринку та низький попит на українську сою ціни на неї на світовій арені знизились – до 330 дол./т на базисі СРТ, що на 10 доларів на тонні менше, ніж тижнем раніше. В свою чергу, ціни на українську соєву олію та соєвий шрот ще не почали інтегрувати світові зміни, тож залишились без змін та фіксувалась на рівні 620 дол/т та 375 дол./т на базисі FOB відповідно.

Внутрішній ринок України поки утримується від суттєвих цінових змін. Головний фактор ціноутворення на сировину в поточний момент сезону - збільшення пропозицій сировини від аграріїв, поступово відступає, адже збиральна кампанія соняшника та сої в Україні добігає кінця. Внутрішні ціни на продукти переробки в більшій мірі лишалися стабільними. В подальшому суттєвих змін на внутрішньому ринку не прогнозується.

Валерія Пекін

аналітик компанії «Фенікс-Агро»

13 березня 2018 року після опублікування в Офіційному віснику України набрали чинності накази Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», зареєстрований Міністерством юстиції України 13 лютого 2018 року за № 166/31618 та від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» затверджениий Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 155/31607.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби» можна ознайомитися за посиланням.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» можна ознайомитися за посиланням.

consumer