Набрали чинності Порядки ідентифікації ВРХ, овець і кіз

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спільно з компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту технічної співпраці «Консультування підприємств щодо енергоефективності» працює над підвищенням  рівня обізнаності про енергоефективність (ЕЕ) та потенціал енергозбереження українських підприємств. Метою проєкту є продемонструвати економічну та технічну доцільність заходів з підвищення енергоефективності у компаніях. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Результати енергоаудитів, проведених у рамках Проєкту на 13 підприємствах молочної галузі, викладені у брошурі «Скільки енергії споживається при виробництві молочної продукції?», яку GIZ (Energy Efficiency and Climate Projects) презентував за підтримки Мінекономіки та Держенергоефективності.

Цей короткий аналітичний звіт ілюструє структуру енергоспоживання, вартість енергії, що споживається на виробництво продукції, потенціал заощадження енергії та конкретні заходи з енергоефективності, а також наводить дані щодо обсягів викидів парникових газів на підприємствах молочної галузі України, а також демонструє потенційні довгострокові результати проєктів у сфері енергоефективності та боротьби зі змінами клімату. 

Дослідження  буде цікавий директорам компаній, власникам компаній та інвесторам української молочної галузі, оскільки він буде корисним для всіх охочих, а не лише для  експертів з енергоефективності. 

Кілька важливих висновків, представлених у брошурі «Скільки енергії споживається при виробництві молочної продукції?»:

Молочна галузь значною мірою залежить від природного газу: на цей енергоносій припадає 57,8%, від загального енергоспоживання;

На процеси виробництва припадає 80 % спожитої енергії;

45% енергозаощаджень можна досягнути запровадженням заходів з енергоефективності з періодом окупності до 2 років;

Сукупне річне споживання енергії підприємствами молочної галузі становить від 2,3 до 49,5 ГВт/год.

 Ознайомитись з брошурою можна за посиланням.

Чиновники Національного управління державним майном Польщі проводять посилені перевірки на прикордонних переходах у східних регіонах. Це викликано поширенням африканської чуми свиней. Одним з факторів якого можуть бути харчові продукти, що провозяться приїжджаючими в країну зі сходу.

«Посилення контролю потрібне особливо зараз, коли зростає число людей, які перетинають східний кордон країни. Це пов’язано з новорічним святковим періодом у наших сусідів, — повідомляє Петро Погожельський з Митного відділу Управління. — За весь минулий рік ми затримали майже 200 тонн нелегальних продуктів тваринного походження. Вони підлягають знешкодженню і ліквідації поруч з прикордонними переходами. Найчастіше цю процедуру ми проводимо на кордоні з Україною, Білоруссю, а також Калінінградською областю».

Протягом останнього року митники виписали близько 3,5 тис. штрафів для в’їжджаючих, які не дотрималися заборони на ввезення продуктів тваринного походження з-за меж Європейського Союзу. Розмір штрафів в середньому 300-500 злотих (50-70 євро). Якщо мова йде про перевезення великих партій товару, то це може бути визнано злочином і буде порушено справу відповідно до закону про порушення в галузі державного майна. Кваліфікація злочину буде залежати від кількості товару.

За даними Державної ветеринарної інспекції, продукти харчування, які нелегально привозили з-за меж Євросоюзу, могли вплинути на поширення вірусу АЧС в околицях Варшави — минулого тижня там було знайдено 40 уражених вірусом мертвих кабанів. Всього в 2018 році інспекція оприлюднила дані вже про 3-и спалахи АЧС серед домашніх свиней і про 105-ть випадків зараження кабанів. Загальна кількість виявлених вогнищ досягла 107-ми і 982-х відповідно.

pigua.info

Під час засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні 29 січня 2021 року було погоджено проєкт методики створення і використання резерву ветеринарних препаратів.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Учасники засідання проаналізували поточну епізоотичну ситуацію в Україні та стан виконання плану протиепізоотичних заходів у 2020 році. За результатами обговорень комісія затвердила завдання на 2021 рік. Було наголошено на посиленні ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті під час переміщення продуктів тваринного походження.

Також, на засіданні було оновлено склад Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, до якої увійшли 37 представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів, Національної академії аграрних наук та інших установ.

«Своєчасне реагування на загрози, пов’язані із загостренням епізоотичної ситуації в світі, дозволяє мінімізувати ризики поширення небезпечних хвороб в Україні. У свою чергу, це є надзвичайно важливим для збереження нашого експорту і зовнішніх ринків», — підкреслив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Довідка: Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті міністрів України — це постійно діючий орган, який здійснює оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання і ліквідації спалахів особливо небезпечних хвороб, а також масових отруєнь тварин.

Експорт молочних продуктів у червні склав 23,9 млн доларів США, що на чверть більше показників минулого року та на 43,7% довоєнного лютого. Основною причиною приросту стало зростання світових цін на молочні продукти.

Про це ідеться у повідомленні аналітиків проекту Сімейні молочні ферми на офіційному Telegram-каналі.

Також експерти зазначають, важливою зміною є орієнтир експорту на країни ЄС: якщо у червні 2021 року менше 6% молочної продукції було реалізовано до ЄС, то за підсумками червня 2022 року вже понад 50%.

«Основними ринками збуту української молочної продукції тепер є Польща (9 млн доларів США), Молдова (3,3 млн доларів США), крім того — Казахстан (1,5 млн доларів США)», — кажуть експерти.

Загалом за останній місяць було експортовано 9,3 тис. тонн молочних товарів, що на 32% більше ніж в травні. А саме:

• молоко та вершки незгущені — 2,7 тис. тонн(більше на 17%)
• молоко та вершки згущені — 3,3 тис тонн(на 71%)
• маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір — 239 тонн,(на 2%)
• молочна сироватка — 1,5 тис. тонн,(на 16%)
• масло вершкове — 897 тонн,(на 12%)
• всі види сирів і кисломолочний сир — 563 тонн,(на 35%).

На європейському ринку ситуація трохи відрізняється: в найбільших європейських країнах-виробниках молока закупівельні ціни не залишаються на місці.

За останні 2 місяці вони зміцнилися та становлять:

• Польща — 47,37 євро/100 кг(більше на 5%)
• Нідерланди — 53,52 євро/100 кг(на 10%)
• Франція — 45,08 євро/100 кг(на 6%)
• Німеччина — 50,10 євро/100 кг(на 3%).

Україна має деяку перевагу перед країнами ЄС — низькі ціни на корми стримують ріст собівартості молока, що робить українську продукцію конкурентною на зовнішньому ринку.

milkua.info