В Україні має залишитися лише три сорти молока — Ігор Присяжнюк

Через економічну кризу у Лівані значно впав імпорт молочної продукції з Європи. Тому, зважаючи на співвідношення „ціна-якість“, українські продукти будуть дуже конкурентними.

Про це повідомив у коментарі Радіо Свобода посол України у Лівані Ігор Осташ.

Нагадаємо, у лютому 2021 року відкривається новий ринок збуту української молочної продукції у Лівані.

Така співпраця розширює ринки збуту української молочної продукції та створює додаткові можливості для ведення бізнесу експортерам з України, наголошують у посольстві.

«Через економічну кризу у Лівані значно впав імпорт молочної продукції з Європи. Тому, зважаючи на співвідношення „ціна-якість“, українські продукти будуть дуже конкурентними. У 2019 році імпорт молочних продуктів складав 292 млн доларів, у 2020 упав до 127 млн. Тому утворилася ніша, яку можуть зайняти українські виробники. При цьому особливий інтерес будуть становити і українські тверді сири», — повідомив посол України у Лівані Ігор Осташ.

За його словами, на ліванському ринку є великий попит на йогурти і сметану, «а українське масло надзвичайно популярне у виробників знаменитих ліванських солодощів».

«Мені особисто тут бракує кефіру, якого немає на полицях ліванських маркетів. Сподіваюсь, тепер буде! Ну, а українці можуть спробувати ліванський лябан, назва якого співзвучна з назвою країни», — сказав Ігор Осташ.

У Лівані живе понад 6 мільйонів людей. Ця країна межує на півночі і сході з Сирією, на півдні з Ізраїлем, а на заході омивається Середземним морем.

Станом на 1 червня 2020 року в Україні налічується 3465,2 млн. голів ВРХ, з них 1782,1 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилась на 6,6 % у порівнянні з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 8,7 % (1026,3 млн. голів у 2020 році проти 1123,6 млн. у 2019-му). У тому числі молочне поголів'я становить — 430,2 тис., що на 5,9 % менше ніж за аналізований період 2019 року.

Приріст ВРХ у промислових підприємствах демонструє лише Тернопільська область (+2,9%) і Дніпропетровська (+1,3%) області. Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській області (-24,9%).

Станом на 1 червня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 5,6% (2438,9 млн. голів у 2020 році проти 2584,5 млн. у 2019 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1351,9 млн., що на 6,5 % менше ніж за аналізований період попереднього року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Цьогоріч буде зібрано близько 67 млн т зернових, зернобобових та олійних. Збір за всіма групами культур у 1,5-3 рази перевищує внутрішні потреби українців. А це означає, що продовольча безпека країни наразі повністю гарантована.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час прес-конференції «Жнива в Україні 2022».

«На сьогодні очікується зібрати 50-52 млн т зернових та зернобобових, 15–17 млн т олійних культур. Рання група зернових уже фактично зібрана: пшениці намолочено 19 млн т, ячменю — 5,5 млн т», — зазначив Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що внутрішнє споживання двох типів пшениці — фуражної та продовольчої — становить близько 7,5-8 млн т на рік, що удвічі більше річної потреби.

«Ми очікуємо, що приблизно в кінці вересня продукція минулого року буде експортована, і вже в жовтні розпочнеться активний експорт нового врожаю», — вважає Тарас Висоцький.

AgroPortal.ua

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua