Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав

12-лип-2018

Найактивніше серед всіх сортів м'яса в Україні виробляється курятина, споживання якої зростає з кожним роком — продукція вітчизняних птахофабрик користується попитом як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Українська свинина практично повністю забезпечує внутрішній ринок. Її експортний потенціал обмежений через поширення АЧС. А яловичина є найдорожчим і трудомістким видом м'яса. Вона займала в 2017 році всього 5,2% в об'ємі українського м'ясного випуску.

Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав, і вітчизняні власники великої рогатої худоби вважають за краще зосередитися на випуску молока, а бичка не відгодовувати, а відразу пускати на забій. Це призводить до зменшення в країні поголів'я ВРХ.

У 2017 році випуск української яловичини зменшився на 6,6% в порівнянні з 2016-м. Роком раніше зафіксовано його зростання на 8,6%, але показників 2013 роки досягти так і не вдалося.

Технологія заморозки ще не дуже поширена серед виробників — 78,5% яловичини випущено торік у свіжому вигляді. Вітчизняні виробники забезпечили в 2017 році 96,8% внутрішнього ринку. Частка імпорту збільшилася за рік з 2,5% до 3,2%. В основному завозяться сорти яловичини преміум-сегмента для роздрібної торгівлі та ресторанів.

«Більшість виробничих потужностей зосереджені в західних областях України. Сприятливий клімат, доступність кормів і наявність великих пасовищ сприяли тому, що лідером галузі стала Тернопільська область. Вона випускає 22,6% свіжої і 30,1% замороженої яловичини від загальноукраїнського об'єму», — зазначають аналітики.

Драйвером для розвитку виробництва української яловичини в умовах низького внутрішнього попиту є знаходження нових і розширення наявних каналів її експорту. Обсяг поставок на міжнародні ринки становить 30−40 тис. тонн на рік і перспективи зростання в цьому напрямку значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльного продукту.

«Для реалізації експортного потенціалу вітчизняним виробникам необхідно адаптувати своє виробництво під міжнародні вимоги. Йдеться про підвищення якості та глибини переробки м'яса, адже його транспортування на великі відстані можлива тільки в замороженому вигляді», — підкреслюють експерти.

Аналітики прогнозують, що найближчим часом скорочення внутрішнього попиту буде компенсуватися розширенням експортних поставок. Запорукою успішного розвитку для вітчизняних виробників є освоєння методів переробки яловичини, що забезпечують сучасні стандарти якості.

Pro-Consulting

Більше новин
Аграріям, які хочуть займатися молочним бізнесом, вже зараз треба об'єднуватися в кооперативи
01-серп-2018

Тим аграріям, які хочуть розвивати молочний бізнес, слід вже сьогодні об'єднуватися в молочні кооперативи.

Про це розповів Володимир Лапа.

Він зазначив, що його відомство зараз працює над наказом Мінагрополітики щодо гігієнічних вимог до якості і безпечності молока, який регулюватиме вимоги щодо бактеріального забруднення, соматичних клітин тощо.

«Він передбачає перехідний період до 2020−2022 років, тому що ми хочемо еволюційно запроваджувати більш жорсткі вимоги. Логіка ще і в іншому. У цьому році запроваджено достатньо масштабні програми державної підтримки, тому з точки зору середньострокової перспективи тим, хто хоче займатися молочним бізнесом, варто об'єднуватися у кооперативи, за рахунок державної підтримки дооснащуватися, брати обладнання для доїння і охолодження та продавати молоко належної якості. Можливості такі є і багато хто міг би ними скористатися. Якщо заявки будуть відповідати формальним вимогам, то вони мають бути задоволені», — наголосив Лапа.

І додав, що перехідного періоду фермерам має вистачити.

«З психологічної точки зору „як бідному одружуватися, так і ніч мала“. Кожен задумується в останній момент перед тим як запроваджуються норми і потім починаються розмови „а ми не готові“. Як на мене 3 роки — достатній період щоб адаптуватися. Але якщо починати у 2021 році, то звичайно буде пізно», — зауважив голова Держпродспоживслужби.

agropolit

Детальніше
Результати засідання Фінкомітету за участі ВАР: створюється робоча група з держпідтримки АПК
23-жовт-2017

20 жовтня в м. Умань відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності, в якому взяв участь голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун. Депутати погодилися з головою ВАР, що державна фінансова допомога для аграрного сектору є питанням економічного розвитку всієї держави, тому комітет вирішив створити спеціальну робочу групу, яка працюватиме над оптимізацією фіндопомоги та відповідними пропозиціями до держбюджету 2018 року.

Під час засідання Андрій Дикун наголосив на необхідності зберегти суму державних дотацій для агросектору, як мінімум, на рівні 2017 року — 4 млрд грн, та ознайомив народних депутатів з пропозиціями ВАР та ключових аграрних асоціацій країни виділити на державну допомогу тваринницькій галузі 700 млн грн, а на програму часткової компенсації закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки — 500 млн грн.

Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує виділити в державному бюджеті на дотації 2 млрд грн, на програму допомоги тваринництву — 2,3 млрд грн, а на компенсацію закупівлі сільськогосподарської техніки — 945 млн грн. Аграрні асоціації пропонують оптимізувати цей проект бюджету. Зокрема, переспрямувати на програму дотацій 1,6 млрд грн з фіндопомоги тваринництву (компенсації будівництва тваринницьких комплексів) та 400 млн грн з компенсацій на аграрну техніку.

За розрахунками профільних аграрних асоціацій, за згаданою спеціальною програмою держдопомоги із запропонованих урядом 2,3 млрд грн тваринники зможуть освоїти не більше 700 млн грн, а, щоб повністю вибрати 945 млн грн на компенсацію закупівлі аграрної техніки, її вітчизняне виробництво має зрости мінімум у 2,5 рази, що неможливо.

Таким чином оптимально було б спрямувати кошти цих програм, що не будуть освоєні у 2018 році, на бюджетні дотації. Вони в першу чергу направлені на допомогу тваринництву, і, за умови приведення формули їхнього нарахування у відповідність до закону та обмеження в 150 млн грн на одну компанію, всі 4 млрд грн зможуть бути освоєні.

Крім того, нарахування та виплата дотацій відбувається без втручання в процес чиновників, що усуває корупційні ризики, які залишаються присутніми для інших форм державної допомоги, в тому числі на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів та купівлі сільськогосподарської техніки.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Детальніше
Як агровиробникам отримати грант
29-лист-2017

Агропідприємство, яке претендує на отримання гранту, повинно чітко обґрунтувати, як отримані кошти допоможуть не лише одному фермеру, а й вплинуть на весь ланцюжок створення доданої вартості: постачальників, закупників, інших фермерів тощо.

На цьому наголосила радник з питань комунікацій та навчання Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Вікторія Гультай.

Підприємства, які претендують на отримання коштів від Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні», мають відповідати низці вимог, зазначила вона. Насамперед, це розмір господарства, який визначається кількістю працівників (середні - 50−250, малі - 10−50 осіб) і річним оборотом (15−100 млн грн і 1−15 млн грн відповідно). «Наші умови не дозволяють нам підтримувати стартапи й дрібні підприємства, — пояснила Вікторія Гультай. — Окремі винятки можуть бути для підприємств на сході України».

Проект працює по всіх областях України, проте найбільше уваги приділяє південним і східним регіонам.

За словами Вікторії Гультай, нинішнього сезону Проект отримав близько 200 заявок. З них велика кількість відпала відразу через недотримання вимог на етапі подання заявки.

«Не скажу, що підготувати заявку на грант й успішно пройти весь процес відбору проектів — легке завдання, — визнає вона. — Тому аграріям не варто себе налаштовувати на те, що ось є гроші, які просто лежать. Їх потрібно ще зуміти взяти. Проте це ті кошти, за які не треба сплачувати відсотки і їх не потрібно повертати».

Єдине, що потрібно, — використати грант за призначенням — саме так, як про це господарство вказало в заявці.

Реальних претендентів, які відібрані комісією, відвідують експерти Проекту. Вони перевіряють, чи відповідають дійсності надані відомості про підприємство.

«Дуже важливим є екологічний моніторинг, — підкреслила Вікторія Гультай. — Наш фахівець з екології перевіряє, як підприємство дотримується екологічних вимог. Якщо є порушення, грант підприємство не отримає, доки не виправить ситуацію».

У контракті на надання гранту чітко розписується кожен етап: закупівля, встановлення обладнання, введення його в експлуатацію. «Потім кожен етап ретельно контролюється компетентною комісією, тому нецільове використання грантових коштів є неможливим», — зазначила Вікторія Гультай.

Зазвичай упровадження гранту триває від 6 до 12 місяців.

Довідка

Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Підтримка аграрного і сільського розвитку в Україні» розпочався у жовтні 2016 року й триватиме до 2020 року. Він орієнтований на малих і середніх агровиробників і концентрується на таких секторах, як фрукти та ягоди, овочі, молоко та м’ясо.

milkua.info за матеріалами agrotimes

Детальніше
Вінницька область в січні справила 38 тис. т мяса
18-лют-2017

Вінницька область виявилася на першому місці, а Черкаська - на другому в Україні по виробництву м'яса (в живій вазі).

Про це свідчать дані Держстату.

У січні 2017 р Черкаська область виробила 37,8 тис. т м'яса в живій вазі. Більший показник тільки у Вінницькій області - 38,2 тис. т.

Згідно з повідомленням, Черкаська область збільшила виробництво в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 11,5%. За цим показником - вона третя в Україні після Дніпропетровської області, яка збільшила виробництво на 17,2%, і Чернігівській області, яка наростила виробництво на 14%. Вінницька область збільшила виробництво тільки на 3,5%.

Нагадаємо, що за станом на 1 лютого 2017 року поголів'я свиней в Україні склало 6,3 млн голів, що на 0,5% відстає від попереднього антирекорду, встановленого в лютому 2005 р (6,33 млн голів).

http://www.poultryukraine.com/

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок