Ринок живця: післясвятковий «штиль»

При використанні відходів лише сільського господарства, Україна може заміщувати 9 млрд м3 газу у рік. Про це заявив голова Державного агенства з ефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

За його словами, при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік, можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік. В Україні близько 4 млн га таких малородючих земель, придатних для вирощування.

«Використовувати потенціал, який нам дає біомаса, — це наша мета і наш прямий обов’язок. Наприклад, спрямовуючи на енергетичні потреби лише 37% відходів с/г культур, можемо заміщувати близько 9 млрд м3 газу в рік. Для порівняння минулого року сектор теплокомуненерго спожив 6 млрд м3 газу», — пояснив С. Савчук.

За його словами, при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік, можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік. В Україні близько 4 млн га таких малородючих земель, придатних для вирощування енергокультур. Якщо охопити весь потенціал, то обсяг заміщення газу сягне 20 млрд м3, а це — 2/3 потреб країни у газопостачанні.

Ще один перспективний напрям заміщення газу — це встановлення біогазових установок на сміттєзвалищах. В Україні щорічно утворюється близько 10 млн т твердих побутових відходів. Із 1 тонни цього сміття можна видобути 150—250 м3 звалищного газу, що містить 60—80% чистого біометану. Таким чином, щорічний потенціал заміщення газу при переробці твердих побутових відходів складає близько 1 млрд м3.

Експерт зазначив, що, аби заохотити бізнес реалізовувати проекти у біоенергетиці, запроваджено кілька стимулів: прив’язано до курсу євро та збільшено на 10% «зелений» тариф для електроенергії з біомаси та біогазу до рівня 12,4 €ct/кВт/год та введено стимулюючий тариф на теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії для потреб населення та бюджетної сфери.

unian

Цього року на підтримку тваринництва держава виділила 4 млрд гривень. Про це під час брифінгу повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів'я.

«Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка», — пояснив М. Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси. Компенсація буде складатися з двох частин — відшкодування 25% тіла кредиту у разі залученя кредитних коштів і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, якщо залучалися власні кошти інвестора, без залучення кредиту.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів'я корів, розповів М. Мартинюк. Фермери зможуть компенсувати 1,5 тис. грн за кожну голову молочного стада.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ — людям виділятимуть дотацію у розмірі 2,5 тис. грн за те, щоб телят дотримували до однорічного віку, а не здавали через 2 тижні після народження.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

«В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця», — резюмував він.

minagro

Понад ¾ промислових свиногосподарств налаштовані на подальший розвиток, не дивлячись на економічні та епізоотичні перепони. Такі попередні висновки зробили аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу настроїв серед виробників свинини.

«Згідно опитування промислових свиногосподарств, які сукупно утримують понад 40% індустріального маточного чи третину загального свинопоголів’я сільськогосподарських підприємств Україні, понад 3/4 операторів заявили про готовність розвивати свинарський бізнес надалі. З них 15% планують будівництво нових майданчиків у наступному році, 18% опитаних продовжуватимуть будівництво потужностей, почате цьогоріч, близько 40% планують здійснити реконструкцію наявних виробничих майданчиків. Крім цього, понад 60% опитаних свиногосподарств планують часткове переоснащення комплексів, 10% — підвищення рівня автоматизації виробництва. Понад 40% учасників опитування збираються нарощувати поголів’я свиней наступного року, в тому числі, третина — за рахунок імпорту свинопоголів’я», — уточнюють аналітики АСУ.

Одне з підприємств, що не зупинятиметься на досягнутому, — ТОВ «Рантьє», яке входить до Групи компаній KSG Agro.

«На даний час проєкт розвитку свинокомплексу реалізований на 50% і має близько 60 тис. поголів'я свиней одночасного утримання та 4,5 тис. свиноматок. Цьогоріч продовжуватимемо нарощування поголів’я, щоб наблизитися до планової потужності у 8,6 тис. свиноматок», — про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу Сергій Касьянов.

Водночас, за словами Руслана Писаренка, директора ТОВ «Камчатка», бажання розвиватися є, однак на заваді стоїть бюрократична складова:

«Наразі ми плануємо нарощувати потужності виробництва за рахунок будівництва нового маточника на 600 голів. Однак, наскільки ці плани будуть здійснені залежить тільки від держави та чиновників, від того чи вдасться отримати дозвільну документацію».

 «Невизначеність щодо долі ринку землі та державної політики відносно свинарства, складнощі з отриманням дозвільної документації для запуску виробничих потужностей, що накладаються на складну епізоотичну ситуацію в країні залишаються ключовими обставинами — все ці бар’єри змушують свинарів двічі подумати щодо реалізації задумів розвитку. З іншого боку, глобальний тренд до здороження свинини, очікування відносної сталості цін на виробничі ресурси, зокрема на корми, та стабільного попиту на цей вид м’яса «обіцяють» виробникам вищу прибутковість», — зауважує керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. «З огляду на результати проведеного опитування, вітчизняних виробників свинини не лякають складнощі, що вселяє обережний оптимізм стосовно майбутнього галузі».

До анкетування, що проводилося напередодні 2020-го, долучилися оператори різних масштабів діяльності: від 200 основних свиноматок чи 3 тис. гол. одночасного утримання до флагманів ринку.

pigua.info

15 травня делегація Технічного інституту птахівництва Франції (ІТАVІ) відвідала ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

В рамках експертної місії провідні фахівці Франсуа Кадюдаль і Жонатан Еркюль оглянули одне з найбільших підприємств галузі, на потужностях якого виробляється курятина ТМ «Епікур» без використання антибіотиків та стимуляторів росту.

Експерти дали кваліфіковану оцінку роботі підприємства і обговорили досвід Європи в сфері виробництва без використання антибіотиків на прес-брифінгу для місцевих ЗМІ.

По-перше, європейська практика передбачає значно широкий спектр і диверсифікацію виробництва за видами: гусятина, качатина, курятина, індиче м'ясо. Експерти радять українським виробникам розширювати можливості виробництва в цьому напрямку.

По-друге, експерт зазначив, що безперечний світовий тренд - органічне виробництво, тому варто звертати увагу на технологічний аспект: в яких умовах птах зростає, яке зерно споживає.

Українсько-французьке співробітництво в сфері птахівництва однозначно перспективне - такий висновок зробили Франсуа Кадюдаль і Жонатан Еркюль. На даному етапі експертам важливо забезпечити інтерфейс між трьома основними ланками в сфері птахівництва: виробник - науково-дослідна діяльність у сфері птахівництва - державний сектор.

Як прогнозують експерти, незабаром Україна та Бразилія будуть боротися за споживача курятини в Європі, адже обидві країни конкурують за ціною і ідентичною продукцією - виробництвом м'яса птиці.

Джерело - All Retail