Понад 75% промислових виробників свинини планують нарощувати обсяги виробництва

28-січ-2020

Понад ¾ промислових свиногосподарств налаштовані на подальший розвиток, не дивлячись на економічні та епізоотичні перепони. Такі попередні висновки зробили аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу настроїв серед виробників свинини.

«Згідно опитування промислових свиногосподарств, які сукупно утримують понад 40% індустріального маточного чи третину загального свинопоголів’я сільськогосподарських підприємств Україні, понад 3/4 операторів заявили про готовність розвивати свинарський бізнес надалі. З них 15% планують будівництво нових майданчиків у наступному році, 18% опитаних продовжуватимуть будівництво потужностей, почате цьогоріч, близько 40% планують здійснити реконструкцію наявних виробничих майданчиків. Крім цього, понад 60% опитаних свиногосподарств планують часткове переоснащення комплексів, 10% — підвищення рівня автоматизації виробництва. Понад 40% учасників опитування збираються нарощувати поголів’я свиней наступного року, в тому числі, третина — за рахунок імпорту свинопоголів’я», — уточнюють аналітики АСУ.

Одне з підприємств, що не зупинятиметься на досягнутому, — ТОВ «Рантьє», яке входить до Групи компаній KSG Agro.

«На даний час проєкт розвитку свинокомплексу реалізований на 50% і має близько 60 тис. поголів'я свиней одночасного утримання та 4,5 тис. свиноматок. Цьогоріч продовжуватимемо нарощування поголів’я, щоб наблизитися до планової потужності у 8,6 тис. свиноматок», — про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу Сергій Касьянов.

Водночас, за словами Руслана Писаренка, директора ТОВ «Камчатка», бажання розвиватися є, однак на заваді стоїть бюрократична складова:

«Наразі ми плануємо нарощувати потужності виробництва за рахунок будівництва нового маточника на 600 голів. Однак, наскільки ці плани будуть здійснені залежить тільки від держави та чиновників, від того чи вдасться отримати дозвільну документацію».

 «Невизначеність щодо долі ринку землі та державної політики відносно свинарства, складнощі з отриманням дозвільної документації для запуску виробничих потужностей, що накладаються на складну епізоотичну ситуацію в країні залишаються ключовими обставинами — все ці бар’єри змушують свинарів двічі подумати щодо реалізації задумів розвитку. З іншого боку, глобальний тренд до здороження свинини, очікування відносної сталості цін на виробничі ресурси, зокрема на корми, та стабільного попиту на цей вид м’яса «обіцяють» виробникам вищу прибутковість», — зауважує керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. «З огляду на результати проведеного опитування, вітчизняних виробників свинини не лякають складнощі, що вселяє обережний оптимізм стосовно майбутнього галузі».

До анкетування, що проводилося напередодні 2020-го, долучилися оператори різних масштабів діяльності: від 200 основних свиноматок чи 3 тис. гол. одночасного утримання до флагманів ринку.

pigua.info

Більше новин
Агросектор має нові виклики у воєнний час, – Андрій Дикун
19-серп-2022

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

  1. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

  1. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

  1. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

  1. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

  1. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

  1. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org

Детальніше
Чому Україна збільшила імпорт ВРХ і як це вплине на тваринництво? — Ігор Присяжнюк
06-трав-2021

За перший квартал 2021 року українські молочно-товарні ферми імпортували живої рогатої худоби на 17,9 млн. грн, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Чому Україна збільшила імпорт ВРХ і як це вплине на тваринництво? — коментар для delo.ua дає Ігор Присяжнюк, лікар ветеринарної медицини Асоціації виробників молока та директор Української голштинської асоціації, йдеться на сайті асоціації. 

«Середній надій у промислових господарствах України у 2020-му році становив 6500—6600 кг молока на дійну корову. В Європі ці цифри вищі на порядок: 9000−10 000 кг. Надій значною мірою залежить від генетичного потенціалу. Тому для України стратегічно важливим є процес оновлення своїх тварин, нижчих за продуктивністю», — зазначає Ігор Присяжнюк.

Крім того, підприємства, які імпортували чистопородних племінних тварин, розраховують на отримання часткового відшкодування їх вартості в рамках державної підтримки розвитку тваринництва. Так, минулого року господарства отримали за програмою держпідтримки 206,17 млн грн. за 12 617 племінної ВРХ, в тому числі імпортованої. На 2021-ий рік передбачене збільшення частки відшкодування закупленої племінної худоби — з 50 до 80% вартості без ПДВ (але не вище 50,4 тис. грн за голову) в рамках державної підтримки розвитку тваринництва.

Важливо, що за умовами цієї програми держпідтримки, господарства звітують про збереження у стаді тварин, за які отримали відшкодування, ще впродовж двох років після купівлі, і в разі обґрунтованого вибуття зі стада окремих тварин зобов’язуються повернути отримані за них кошти в бюджет, а у випадку необґрунтованого вибуття навіть однієї тварини — всю суму. Тобто це є гарантією того, що господарства будуть працювати і не закриються.

Програми держпідтримки сприятимуть підтримці і розвитку молочних господарств, адже племінна худоба коштує в середньому 1800 дол. за нетель, а повернення цих інвестицій варто очікувати не раніше як через 3 роки.

Відтак в Асоціації виробників молока вважають, що імпорт великої рогатої худоби є справді позитивним для ринку, адже оновлення генетики в стаді сприятиме швидшому генетичному прогресу, а це — невід'ємна складова відновлення і розвитку.

Детальніше
Епізоотична ситуація по особливо небезпечних хворобах тварин в світі
27-вер-2017

У період з 16 по 22 вересня 2017-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 70 осередків хвороб.

За цей період Росія проінформувала про п'ять спалахів африканської чуми свиней, які виявили у домашніх свиней у Саратовській (2) і Володимирській (1) областях, а також у диких кабанів - у Нижегородській (1) і Волгоградській (1) областях.

Також АЧС зареєстрували у Латвії (3), Литві (20), Польщі (16) та Чеській Республіці (2). Вогнища ящура виявили у Ботсвані (1), Бутані (1), Намібії (1) і Монголії (9). Ветеринарні служби Італії (1) і ПАР (8) повідомили в МЕБ про спалахи високопатогенного грипу птахів. У Греції виявили два вогнища віспи овець і кіз, у Румунії - вогнище сибірської виразки.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru 

Детальніше
Фермер з Нової Зеландії годує птицю відходами виробництва мідій
12-бер-2021

Компанія Frenz, виробник яєць від курей-несучок на вільному вигулі, розповіла про експеримент з використання в кормах відходів виробництва мідій. Йдеться про мідіях нестандартного розміру, а також про пошкоджених і покритих черепашками. В рамках експерименту кури охоче споживали мідії. У компанії відзначили, що в результаті покращився колір яєчної шкаралупи і стан оперення у птиці.

За словами представників компанії, мідія містить вітаміни, мінеральні речовини, омега-3 жирні кислоти, амінокислоти, антиоксиданти, ферменти і багато інших корисних поживних речовини. Таким чином, її використання в кормовій галузі може бути виправдано з економічної точки зору.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок