ЄС розробляє вакцину проти АЧС

13-лип-2018

Європейський союз активізував свої зусилля в боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС). Про це повідомляє Pig Progress.

Відзначають, що нещодавно Європейська комісія оголосила про виділення 10 млн євро на розробку вакцини проти АЧС.

«Незважаючи на деякі новаторські дослідження CReSA-IRTA в Іспанії, комерційна вакцина все ще не доступна», — йдеться в повідомленні.

Крім того, Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) почало вивчати доцільність будівництва огороджень, що захищають від міграції кабанів. На сьогодні відомо, що ефективну допомогу в боротьбі з АЧС може забезпечити безперервне полювання на дикого кабана, вважають представники EFSA.

Відзначимо, що поки вакцини від АЧС не існує. 

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Більше новин
Держпродспоживслужба витратить майже 688 млн гривень на протиепізоотичні заходи
16-квіт-2018

Замовлення Держпродспоживслужби України на 2018 рік для виконання плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні становить 687,2 млн грн.

Про це повідомив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає прес-служба відомства.

За його словами, на діагностичні дослідження виділено 119 млн грн, в тому числі туберкульозу, бруцельозу та сапу; на лікувально-профілактичні заходи спрямовано 537,3 млн грн (сибірка, КЧС, хв. Ньюкасла), парантеральну імунізацію домашніх тварин та пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу.

«Передбачено створення резерву вакцини проти ящуру та заразного вузликового дерматиту ВРХ, відповідно 500 тис. доз і 150 тис. доз. Ще 22,1 млн грн будуть використані на придбання дезінфікуючих та інсекто-акарицидних засобів», — зазначає Андрій Жук.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Товарні поросята продовжують дорожчати
08-вер-2017

Дефіцит і спровоковане ним здороження торкнулися не тільки свиней забійних кондицій, а й сегменту товарних поросят. Так, результати моніторингу Асоціації «Свинарі України» свідчать, що тварини вагою 20-30 кг продовжують зростати в ціні.

Згідно опитування постачальників згаданої продукції, поросята у цій ваговій категорії з початку вересня коштують по 80-105 грн/кг. У наслідок значного перевищення попиту над їх пропозицією, виробники підняли ціни на поросят для відгодівлі на 3-10 грн/кг у порівнянні з початком серпня.

Зазначимо, що нестача цих тварин спостерігається через скорочення маточного поголів’я свиней у промисловому секторі (мінус 28% станом на початок року), тоді як попит має ажіотажний характер. Оператори коментують, що пропозиція надлишкових обсягів поросят від свинарів, що не спеціалізуються на цьому сегменті ринку, практично відсутня, тоді як товарні партії репродукторів «розписані» на 1-2 місяці наперед.

На відміну від цінової ситуації в Україні, «відлученці» у більшості країн ЄС поступово дешевшають з червня. Так, якщо у першій половині червня їх ціна коливалася в межах 36,4-91,8 євро/гол., то станом на передостанній тиждень літа діапазон змістився до 35,4-88,9 євро/гол, а середня позначка склала 47,4 євро/гол. чи 1,42 тис. грн/голова у гривневому еквіваленті. Низхідний рух цін на поросят у країнах ЄС віддзеркалює динаміку закупівельних цін на свиней забійних кондицій, пропозиція яких дещо підвищилась на тлі досить помірного попиту.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Детальніше
Україна та Китай домовилися збільшувати обсяги взаємної торгівлі товарами та послугами
28-серп-2020

27 серпня, в рамках заходу у форматі відео-конференції заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка, заступник Міністра комерції КНР, заступник представника Китаю на міжнародних торгових переговорах Юй Цзяньхуа обговорили питання взаємовигідного торговельно-економічного партнерства між Україною та Урядом КНР.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Шоста Пленарна сесія розглядається Сторонами як фундамент для підготовки Четвертого засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, яке заплановано до проведення у поточному році. Так, сторони домовилися продовжувати роботу над збільшенням обсягів торгівлі товарами та послугами, вивченням можливості шляхів лібералізації торгівлі, диверсифікацією товарної номенклатури двосторонньої торгівлі шляхом отримання доступу на ринок Китаю для вітчизняної продукції, визначенням проєктів для спільної реалізації у сферах агробізнесу, інфраструктури, енергетики та енергозбереження.

За результатами засідання вирішено підписати Протокол, який стане дорожньою картою торговельно-економічного співробітництва на середньострокову перспективу.

«Досягнуті домовленості сприятимуть подальшому розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, збільшенню контактів на рівні представників ділових кіл та реалізації спільних ініціатив», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Наступне, Сьоме засідання українсько-китайської підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, відбудеться у 2021 році.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок