Держпродспоживслужба витратить майже 688 млн гривень на протиепізоотичні заходи

Такі показники, як вологість, пророслі зерна та число падіння, української пшениці врожаю-2022 є в цілому нормальними, показники битих і пошкоджених шкідниками зерен співвідносні з минулорічними значеннями, а ось білок і клейковина цьогоріч помітно зменшились. Про це під час виступу на конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» повідомив менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна» Олег Онищенко.

«Масова частка білка в перерахунку на суху речовину і масова частка сирої клейковини в пшениці врожаю п.р. зменшилась у середньому з минулорічних 12,58% до 11,8% і з 25,9% до 21,6% відповідно. Відповідно знизився і показник W (сила борошна) з 217 до 183 х 10^-4 Дж. При цьому коефіцієнт відношення білка до клейковини знизився з 2,06 до 1,83», - уточнив О. Онищенко.

При цьому експерт зазначив, що українським трейдерам уже дуже складно виконувати стандартні експортні контракти на постачання пшениці з протеїном 11,5%, що відповідно передбачає показник клейковини на рівні 23%.

«Наразі більшість зернотрейдерів міксують пшеницю врожаю поточного та минулого років, але далі буде складніше», - додав О. Онищенко.

З його слів, ще одним викликом стала сажка. Зокрема, в середньому по країні заспореність зерен складає 10,35% проти 6,82% в пшениці врожаю-2021. Також експерт зауважив, що імпортери наразі не приділяють великої уваги цьому показнику і більше зосереджені на запаху й кольорі зерен, а з цим в української пшениці особливих проблем немає.

Також він зазначив, що попри те, що натура пшениці врожаю п.р. становить у середньому по Україні 77,9 кг/гл проти минулорічних 77,1 кг/гл, саме через цей показник близько 30% врожаю, який можна було б віднести до зернової 1 та 2 класу, було віднесено до 3 класу. І додав, що загалом частка продовольчої зернової цьогоріч в Україні зменшилась до 39,2% в загальному валовому зборі пшениці.

АПК-Інформ

У період з 29 вересня по 5 жовтня 2018-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 168 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період представили в МЕБ звіти про вогнища віспи овець і кіз в Тульській області (1); африканської чуми свиней в Калінінградській (4) і Орловській (2) областях; нодулярного дерматиту в Омській (3), Курганській (3) і Самарській (1) областях; високопатогенного грипу птахів в Ростовській області (1).

На території раніше благополучних країн відзначили наступні захворювання:

ящур в Колумбії (1);

хвороба Ньюкасла в США (1).

Вогнища ящура в світі виявили в Зімбабве (19) і в Китайській Народній Республіці (2). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (7), Латвії (7), Польщі (20), Китайській Народній Республіці (4), Румунії (40) і в Республіці Молдова (3). Випадки класичної чуми свиней виявили у диких кабанів в Японії (4).

Ветеринарні служби Болгарії (1) і Китайської Народної Республіки (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Малайзії (24); грипу коней в Колумбії (2), лихоманки Західного Нілу у Франції (3), Греції (8), Словенії (1) і в Німеччині (2); низькопатогенного грипі птахів в США (1); бабезіозі великої рогатої худоби в Хорватії (1) і про вогнище бруцельозу в Австрії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Продажі кормових антибіотиків, в тому числі і тих, які вважаються важливими для медичних цілей, зростають у США, незважаючи на численні заяви про боротьбу тваринництва з резистентністю в країні, а також впровадження в практику нових речовин, які служать альтернативою протимікробних препаратів.

Цей факт викликає стурбованість Комісії з контролю за ліками і живильними речовинами (FDA). Він також ставить під сумніви систему збору даних в галузі, впевнений регулятор, оскільки попередні розрахунки показували, що обсяг використання кормових антибіотиків, навпаки, знижувався.

Згідно з даними офіційної статистики в 2018 році використання кормових антибіотиків в США підскочило на 9%, при цьому по антибіотикам тетрациклінового ряду збільшення склало 12% відносно аналогічного рівня минулого року. У свинарстві було використано на 18% більше антибіотиків, ніж роком раніше.

За матеріалами FeedNavigator

«Законопроєкт містить багато правок в частині оподаткування. Тут потрібно бути виваженим, щоб, з одного боку, не нашкодити людям та бізнесу, з іншого — наповнювати бюджет. З позитивного — законодавець прислухався до позиції бізнесу і відкинув початкову ідею збільшення податків на пальне. Пальне і надалі оподатковуватиметься ПДВ за зниженою ставкою 7% та без акцизу», — каже радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан.

На його думку, відміна названих пільг щодо оподаткування пального могла б збільшити вартість ДП щонайменше на 5−7 гривень за літр. В розпал посівної ця норма суттєво підвищила б вартість проведення весняно-польових робіт, адже пальне є суттєвою складовою витрат аграрія. Загалом, підвищення вартості пального може призвести до нового витку інфляції, бо одночасно призведе до здорожчання логістики, виробництва та кінцевої вартості всіх товарів в країні.

«В той же час, ми вітаємо запровадження оподаткування ПДВ при імпорті для тих, хто працює за новою спрощеною системою оподаткування (2% від обороту). Діючі норми фактично ставили вітчизняних виробників у гірші умови відносно іноземних виробників та сприяли заміщенню вітчизняних товарів імпортованими», — прокоментував радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан.

Також, на його думку, до відповідного закону необхідно внести зміни в частині відшкодування ПДВ. У випадку відшкодування ПДВ підприємствам у вигляді державний облігацій, доходи від продажу таких облігацій не повинні враховуватися під час розрахунку частки с/г виробництва для підтвердження статусу платника сільгосп податку (єдиного податку четвертої групи), у якого дохід від продажу с/г продукції повинен бути не менше 75% від загального доходу. При продажу облігації, в даному випадку йде мова про повернення ПДВ, а не отримання доходу.

Основними положеннями законопроєкту № 7311-д пропонується запровадити:

• підвищення ставки військового збору із 1,5% до 3% у період воєнного стану;
• компанії із спрощеним оподаткуванням мають знов сплачувати ПДВ та мита при імпорті;
• поновлюються камеральні перевірки своєчасності подання звітності та сплати податків.
• скасовуються пільги з ПДВ, акцизу та мита при ввезенні транспортних засобів. Залишаються пільги на ввезення повнопривідних джипів до 2017 року випуску, необхідних для потреб збройних сил;
• пальне й надалі обкладатиметься податком із зменшеного ПДВ та без акцизу;
• бюджетне відшкодування за січень 2022 року платник податків за бажання зможе отримати в облігаціях внутрішньої державної позики (ОВГЗ);
• на період воєнного стану дозволяється ввозити в Україну трактори, вантажівки, спецтехніку, які відповідають критерію Євро-3;
• скасовується пільга, яка на 6 місяців після завершення воєнного стану відтерміновувала сплату податків у разі неможливості заплатити зараз. Така пільга залишається тим, хто перебуває на території, де відбуваються бойові дії;
• на період воєнного стану та 180 днів після нього пенсії призначаються для ВПО без документів на підставі даних з реєстрів;
• на період дії воєнного або надзвичайного стану, суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого дозволяється виробництво спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу;
• неоподатковувана благодійна допомога, яка надається внаслідок збройної агресії рф, повинна розподілятися через благодійні організації, або через державний чи місцеві бюджети;
• розширення можливості перебування на спрощеній системі на період воєнного стану тим суб'єктам, які здійснюють видобуток води для задоволення питних і гігієнічних потреб;
• звільняється від оподаткуванням військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, тощо;
• період несплати ЄСВ ФОПами під час воєнного стану включається до страхового стажу;
• Нагадаємо, в березні Верховна Рада ухвалила законопроєкт закон №7137-д, яким запроваджувались податкові пільги для бізнесу та скасування акцизу на пальне.

uacouncil.org