Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак

28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Більше новин
Названо 4 пріоритети успішного агробізнесу в умовах війни
10-трав-2022

Швидкість ухвалення рішень, мотивована команда, запас міцності, та робота на перемогу. Такі чотири основні пріоритети для ведення успішного бізнесу в умовах війни назвав голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов у своєму блозі на biz.censor.net.

Український бізнес знаходиться на стадії адаптації до умов роботи у воєнний час, пише Сергій Касьянов. Він нагадав як у 2014 році його компанія втратила Понад $ 20 млн інвестицій в крапельне зрошення у Криму. Але такі удари долі не зломили компанію. Сьогодні KSG Agro має 60 тис. глів свиней, компанія успішно розвивається, робить інвестиції у тому числі й міжнародні проєкти.

«Нова реальність, яка наступила для України після 2014 року потроху навчила і нас жити та вести бізнес в постійних кризових умовах. Проте війна вимагає кардинальної зміни пріоритеті та стратегій. Без цього у українського бізнесу немає жодних шансів бути ефективним. Війна — це дестабілізація всіх процесів, які вибудовувалися у зовсім іншому контексті, під зовсім інші умови», — зауважив голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

Він наводить 4 основні напрямки стратегічного ведення бізнесу на, які варто звернути увагу бізнесу під час війни.

Перший пріоритет: швидкість та відповідальність

Ефективний український бізнес в умовах війни — це адаптивність управління, уміння ставити перед собою нові завдання та цілі, швидко аналізувати фактори ризику та швидко приймати рішення.

Тому наша сьогоднішня бізнес-стратегія заснована на двох головних принципах — високій швидкості реакцій на будь-які виклики та відповідальності за наші рішення.

Другий пріоритет. Мотивована команда співробітників та соціальна відповідальність

Не всі компанії до кінця усвідомлюють, що саме людський капітал, а не гроші зараз — основа ефективності бізнесу.

Спільно з теробороною організовано охорону виробництва, прилеглих до нього територій та населених пунктів. Бійці забезпечені регулярним харчуванням та екіпіруванням. На підприємстві обладнано три бомбосховищ, а в адміністративному корпусі ми відкрили власний дитячий садок.

Після початку бойових дій на території України усі співробітники холдингу отримали додаткову мотивацію у вигляді дворазового збільшення заробітної плати на період війни та безкоштовне харчування під час роботи.

Третій пріоритет. Змінити критерії успіху — створити запас міцності та надійну логістику

В умовах воєнного часу варто оцінювати успішність роботи не за традиційними критеріями, скажімо, розміром прибутку, а за безперервністю виробництва та логістикою.

Щоб забезпечити безперебійну роботу свинокомплексу, на комбікормовому заводі компанії сформовано довгостроковий стратегічний запас комбікормів та інгредієнтів для їх виробництва.

У воєнний час завод перейшов з однієї на дві зміни, випускаючи понад 200 тонн комбікорму на добу. У плановому режимі проводимо повноцінну посівну. Було створено резерв палива, насіння, СЗР.

Четвертий пріоритет. Глобалізувати зусилля для Перемоги

Особисто для мене показником того, що Україна інтегрована у світову цивілізовану бізнес-спільноту стала підтримка нашої країни провідними західними компаніями.

Коли значна частина бізнесів припиняє роботу в Росії, закриває там виробництва та інвестиційні програми, вони цим не просто «карають агресора». Вони демонструють, що для справжніх бізнес-лідерів моральна позиція та загальнолюдські цінності — вищі за гроші.

Детальніше
Сезонного зниження цін на молоко не буде до середини березня — аналітичний звіт АВМ
01-бер-2021

Ціни на всі ґатунки молока залишаються незмінними: екстра ― 12,15 грн./кг, вищий ― 11,7 грн./кг, перший ― 11,08 грн./кг., середньозважена ― 11,64 грн/кг.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Діапазон коливань цін на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах:

  • північ та центр ― 11,7−12,45 грн./кг;
  • південь ― 11,7−12,45 грн./кг;
  • схід ― 11,6−12,4 грн./кг;
  • захід ― 11,6−12,35 грн/кг.

Початок сезону великого молока поки що не в змозі зрушити ціни на сировину на шлях сезонного низхідного тренду, як це було в минулі роки. Така ситуація тут нікого не дивує, вона цілком прогнозована і має на те вагомі підстави — дефіцит сировини, який додатково підкріплений дорогими, як ніколи, компонентами раціонів.

Ініціатива в активізації руху цін зазвичай належить великим переробним компаніям, проте зробити перший крок ще ніхто не наважується у зв’язку з недостатністю молока на ринку. Наразі ведуться розмови, що середина березня буде початком сезонного зниження цін, хоча з приводу цього вже існують сумніви з альтернативним баченням старту сезону в кінці березня.

Цілком ймовірно, що цьогоріч ми побачимо трохи іншу картину кривої графіка ціни, яка не буде мати суттєвого «просідання» цін у весняно-літній період, оскільки сировини, очевидно, в цьому сезоні на всіх не вистачатиме, а відтак це буде надавати підтримку цінам. Варіантом виключення буде закриття чи зупинка потужностей у переробників, що частково розрядить ситуацію з дефіцитом.

Детальніше
Споживачі та фермери закликають до сталого виробництва продуктів харчування в Європі
17-вер-2019

Нове дослідження Corteva Agriscience та Financial Times Group демонструє, що споживачі готові до застосування нових технологій у сільському господарстві.

Про це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience.

Дослідження показало, що європейські споживачі та фермери вважають сталий розвиток головним пріоритетом, вони також відкриті до інноваційних технологій, які можуть сприяти виробництву більш поживних та корисних продуктів.

Дослідження «Сталі продовольчі системи Європи» було проведено на замовлення Corteva Agriscience. За результатами дослідження у наступні п'ять років понад дві третини опитаних фермерів планують використовувати продукти, отримані завдяки новим методам селекції рослин, в той час як більше половини споживачів позитивно ставляться до застосування цих технологій в цілому.

Дослідження базується на двох опитуваннях, в яких взяли участь 600 власників та керуючих фермерськими господарствами з Франції, Німеччини, Італії, Румунії, Великобританії та України, а також 2500 споживачів з цих же країн.

Результати дослідження показали, що купуючи продукти харчування, виготовлені сталим методом, споживачі перш за все дбають про скорочення відходів, надання підтримки дрібним фермерам та зменшення кількості синтетичних засобів захисту рослин. Також дослідження підкреслює виклики, з якими зіштовхуються фермери під час впровадження більш сталих практик, наприклад, фінансові витрати.

Крім того, дослідження демонструє, що більше чверті фермерів вважають задоволення потреб споживачів найбільшим викликом у найближчий час, порівнюючи його по важливості з боротьбою з великою кількістю шкідників. Також фермери визнають, що суспільство стало більше довіряти новим методам селекції рослин, таким як редагування генів. Фермери вірять, що майже дев'ять з десяти споживачів готові платити більше за товари, виготовлені з використанням інноваційних технологій.

«Це дослідження показує, що існує реальна потреба в більш сталому виробництві продуктів харчування в Європі. Corteva Agriscience володіє хорошим потенціалом для підтримки двостороннього діалогу про сталий розвиток сільського господарства, надаючи фермерам не лише бачення зі сторони споживачів, а також можливість бути почутими. Приємно усвідомлювати, що споживачі та фермери готові до використання нових методів селекції рослин, що мають багатообіцяючий потенціал вирощування більш поживних продуктів, які можуть збагатити життя виробників та споживачів. Споживачі готові платити більше за продукти, виготовлені сталим методом, і зараз — це можливість для всіх зацікавлених сторін, включаючи промисловість, відгукнутися та показати свою підтримку», — зазначив Ігор Тесленко, президент Corteva Agriscience в Європі.

milkua.info

Детальніше
Білорусь обмежила імпорт свинини ще з чотирьох областей України
18-жовт-2017

Білорусь обмежила ввезення свиней із Одеської, Луганської, Вінницької та Рівненської областей України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь.

Так, у зв’язку з виявленням вірусу АЧС вводяться тимчасові обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із зазначених областей живих свиней, зоопаркових і циркових тварин сприйнятливих видів,сперми кнурів, м’яса свиней (в тому числі диких кабанів) та іншої свинарської сировини, а також продуктів її переробки; шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м’яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Одеської, Луганської, Вінницької та Рівненської областей.

Нагадаємо, що раніше Білорусь обмежила імпорт вище зазначених продуктів з Львівської та Житомирської областей.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок