ЄС розробляє вакцину проти АЧС

Минулого року Україна експортувала м’яса птиці (переважно — курятини) на 506 млн дол, передає УНН із посиланням на інформаційне видання “Агробізнес України”.

“Курятина становить основу зовнішньої торгівлі в секторі. Обсяг експорту іншого м’яса та готових продуктів суттєво менший та спрямований переважно в країни СНД”, — йдеться у повідомленні.

Головним постачальником курятини за кордон визнано “Миронівський хлібопродукт” (МХП) Юрія Косюка. На плечах компанії — 87,9% експорту продукції.

Друге місце, із суттєвим відривом, розділяють “М’ясопереробний комплекс ЛТД” та птахокомплекс “Губин” . Компаніям належить по 2,5% експорту продукції.

На третьому місці — компанії “Агро-Овен” та птахокомплекс “Дніпровський”. Їм належить по 1,8% експорту курятини.

Також повідомляється, що головними замовниками української курятини за кордоном є Нідерланди. У 2018 році Україна поставила голландцям продукту на 113 млн дол.

На другому місці — Словаччина, із показником 59,9 млн дол., на третьому — Саудівська Аравія (57,8 млн дол.).

Крім того, минулого року Україна експортувала чимало курятини в Ірак та Німеччину — на 39,7 млн дол. та 32,1 млн дол. відповідно.

Також зазначається, що експорт української курятини протягом останніх чотирьох років зростає в середньому на 13% щорічно.

Джерело: УНН

Представники влади під час  робочої зустрічі обговорили завдання щодо захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Питання запобігання обігу фальсифікованої продукції, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення обговорювались  5 лютого, під час наради, яка проходила за участю Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, її заступників, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка, Голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської та голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислави Миронової.

Під час зустрічі були позитивно відзначені проміжні результати проєкту «СТОП Фальсифікат» та підкреслена необхідність об'єднання зусиль з метою захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.

Так, були визначені першочергові завдання, серед яких:

розробка спільної стратегії пошуку недобросовісних виробників фальсифікованих харчових продуктів;

• продовження роботи з удосконалення діючого законодавства з метою підвищення ефективності боротьби з фальсифікатом;
• організація виявлення фальсифікаторів та порушників харчового законодавства через системи термінових повідомлень із залученням підрозділів Національної поліції;
• створення спільної комісії та проведення додаткових досліджень якості та безпечності різних видів харчових продуктів, особливо молочних та м’ясних, де існує найбільший відсоток фальсифікації;
• проведення рейдів спільно з відповідними підрозділами Національної поліції в місцях стихійної торгівлі з метою вилучення та послідуючого проведення розслідування походження товару, лабораторного аналізу його складу, походження поліграфії зовнішнього пакування тощо.

Учасники наради підкреслили, що всі заходи мають бути прозорими, а отримані результати — доведені до громадськості.

Кабінет Міністрів України пропонує проєкт «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що має на меті уніфікувати та спростити чинні методики нормативної грошової оцінки земель в Україні.

Відповідний проєкт оприлюднили на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У пояснювальні записці відзначають, що наразі в Україні з кінця 1990-х років історично склалися три окремих методичних підходи до проведення нормативної грошової оцінки земель. Відтак, наслідком стали значні диспропорції у показниках оцінки, необхідність складання трьох різних технічних документацій у межах громад, що значно ускладнює проведення оцінки та збільшує витрати на неї.

Тому в уряді пропонують забезпечити нормативну грошову оцінку земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території громад, незалежно від їх розташування та за принципом організаційної єдності.

«Уніфікований підхід передбачає визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки як добутку площі земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі, а також п’яти коефіцієнтів, що характеризують регіональні та зональні фактори місцеположення земельної ділянки, її цільове призначення, належність до певної категорії земель, а також індексацію нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки», — зазначають у записці.

Дуже важливо сформувати нову модель розвитку сільськогосподарського дорадництва, з урахуванням набутого власного досвіду та досвіду європейських країн. Мінагрополітики вживає ряд заходів, спрямованих на розвиток аграрного сектору, зокрема, розширення співпраці з ЄС у сфері сільського розвитку, диверсифікацію сільської економіки та підвищення рівня доходів сільського населення. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич на Всеукраїнської конференції з питань створення системи AKIS в Україні.

Він підкреслив необхідність втілення інновацій у сучасному сільському господарстві задля забезпечення продовольчої безпеки країни та розвитку конкурентних переваг на внутрішньому та міжнародному ринках.

«Сільгосптоваровиробники потребують знань з аграрного менеджменту та маркетингу, передових технологій у сільському господарстві, консультацій щодо ведення прибуткового господарювання, а сільські громади — обізнаності у можливих шляхах розбудови соціальної інфраструктури сільських територій.

У правильно функціонуючій системі знань та інновацій в сільськогосподарській галузі сільськогосподарські дорадники відіграють вирішальну роль, забезпечуючи надання фермерам актуальної інформації для впровадження їх ефективної діяльності», — зазначив Маркіян Дмитрасевич.

Нагадаємо, Система знань та інновацій в сільськогосподарській галузі (AKIS) охоплюють усіх людей та організації (організації та кооперативи фермерів та лісівників, дорадників, дослідників, представників бізнесу, недержавні громадські організації…), які створюють, поширюють та використовують знання та інновації в сільському господарстві та взаємопов’язаних сферах: на сільських територіях, в ланцюгах доданої вартості, щодо навколишнього середовища, клімату, біорозмаїття, суспільства, споживачів тощо.

minagro.gov.ua