Що відбуватиметься на світовому ринку м’яса у 2020-му році?

У кінці липня ціни закупівлі живця «надолужили» втрачене за останні два тижні, констатують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Так, за підсумками торгів на 30-й тиждень, ціни на свиней забійних кондицій повернулися до рівня, який фіксували на початку липня. Середньозважена ринкова позначка цього тижня зупинилася на рівні 56,2 грн/кг, а ціни в усіх областях консолідувалися в межах 55-57 грн/кг без істотних регіональних розбіжностей.

Виробники відзначили пожвавлення серед заготівельників ще з минулого четверга, при цьому в ході п’ятничних торгів не усі змогли закупити достатні товарні об’єми. Так, і виробники, і переробники зауважують сезонне зниження середньої забійної маси тварин через повільніші темпи їх приросту. З цієї ж причини окремі виробники були змушені зробити «паузу» в реалізації, а низка переробників — розширити ареал заготівлі.

Представники м’ясопереробної галузі зазначають незначне пожвавлення торгівлі протягом останніх двох тижнів порівняно з першою половиною місяця. При цьому здороження імпортної продукції через перегляд валютних курсів НБУ надалі слугуватиме підтримкою для цін на вітчизняну свинину, конкурентоспроможність якої істотно зросла.

Асоціація «Свинарі України»

Нещодавнє дослідження Ветеринарного коледжу в Онтаріо показало, що телята, які споживали замінник сквашеного молока (ЗСМ), менше хворіли під час відлучення порівняно з телятами, яким згодовували звичайний замінник молока. Телята, яким згодовували ЗСМ, мали вільний доступ до корму, а телят на звичайному заміннику годували двічі на добу по три літри заміннику.

Під час відлучення, яке відбувалося у віці 6 тижнів, лише 1,2% телят, яким згодовували замінник сквашеного молока, потребували лікування. А частка пролікованих телят на звичайному заміннику молока склала 5,2%. При цьому, смертність телят до відлучення, лікування захворювань та смертність після відлучення у цих групах не відрізнялись.

Крім того, телята на заміннику сквашеного молока мали кращі середньодобові прирости під час відлучення. Однак відмінностей у період після відлучення не спостерігалось.

milkUa.Info за матеріалами Hoard’s

За 9 місяців 2021 року оборот торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та Азією збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 20% і сягнув показника у $10 млрд. Про це поінформував заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки Микола Пугачов, передає «ПроАгро Груп».

При цьому, зазначив він, додатне для нашої країни сальдо торгівлі вдалось збільшити до $8 млрд. завдяки зростанню вітчизняного експорту (+$1,5 млрд.), яке перевищило ріст імпорту з країн азійського регіону (+$0,1 млрд.).

«Головними торговельними партнерами для України в Азії в контексті експорту цьогоріч виступають Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль. Сумарно ці країни акумулюють понад 4/5 вартісних обсягів наших продажів в цей регіон», – зазначив Микола Пугачов.

У якості постачальників продовольства найбільші за вартістю закупівлі вітчизняні компанії-імпортери здійснюють в Туреччині, Індонезії, Китаї та Індії, звідки надходить 76 % від всього азійського імпорту.

«Оскільки Азія є найбільшим ринком збуту для української агропродовольчої продукції, товарна структура нашого експорту в цьому регіоні цілком віддзеркалює загальну. Вона представлена переважно зерновими та олійними культурами, олією, залишками переробки харчової промисловості та м’ясопродуктами. Натомість з азійських країн Україна імпортує в основному екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву», – поінформував спеціаліст.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році Україна може оновити минулорічний рекорд аграрного експорту до країн Азії у $10,9 млрд. На користь такого очікуваного результату свідчить зростаюча динаміка поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн цього регіону впродовж понад 10 років, яка зберігалась навіть у період 2014-2016 років, коли значний негативний вплив відчувався внаслідок подій у Криму та на Донбасі. Водночас комплексна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство у цьому регіоні зростає дуже динамічно, підсумував Микола Пугачов.

Держпродспоживслужба та компетентний орган Латвії погодили два ветеринарні сертифікати.

сертифікат для експорту приматів: напівмавп, мавп Нового Світу, мавп Старого Світу, гібонів та людиноподібних мавп із зоопарку Латвії до України;

сертифікат для ввезення в Україну свіжих та/або охолоджених шкір та шкур ВРХ із Латвії.

consumer