Ринок живця: ціни знову зростають

28-лип-2022

У кінці липня ціни закупівлі живця «надолужили» втрачене за останні два тижні, констатують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Так, за підсумками торгів на 30-й тиждень, ціни на свиней забійних кондицій повернулися до рівня, який фіксували на початку липня. Середньозважена ринкова позначка цього тижня зупинилася на рівні 56,2 грн/кг, а ціни в усіх областях консолідувалися в межах 55-57 грн/кг без істотних регіональних розбіжностей.

Виробники відзначили пожвавлення серед заготівельників ще з минулого четверга, при цьому в ході п’ятничних торгів не усі змогли закупити достатні товарні об’єми. Так, і виробники, і переробники зауважують сезонне зниження середньої забійної маси тварин через повільніші темпи їх приросту. З цієї ж причини окремі виробники були змушені зробити «паузу» в реалізації, а низка переробників — розширити ареал заготівлі.

Представники м’ясопереробної галузі зазначають незначне пожвавлення торгівлі протягом останніх двох тижнів порівняно з першою половиною місяця. При цьому здороження імпортної продукції через перегляд валютних курсів НБУ надалі слугуватиме підтримкою для цін на вітчизняну свинину, конкурентоспроможність якої істотно зросла.

Асоціація «Свинарі України»

Більше новин
Ціни на пшеницю виросли на 6-7% через посилення агресії Росії проти України
03-бер-2022

З понеділка пшеничні котирування на світових біржах виросли на 6-7% на тлі відсутності поставок з України та Росії.

Про це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade.

«Сподівання на переговори між Україною та Росією в Білорусі та на припинення вогню не виправдалися. Крім того, російські військові отримали наказ посилити обстріли не лише військових, але й цивільних об'єктів, тому є чисельні жертви серед мирного населення, хоча в перші дні війни росіяни атакували лише військову інфраструктуру», — йдеться в повідомленні.

Так, з 28 лютого пшеничні котирування на світових біржах виросли на 6−7% на тлі відсутності поставок з України та Росії. Європейські та індійські експортери на тлі високих цін змогли активізувати експорт та замістити на ринках чорноморську пшеницю.

«Березневі ф’ючерси на європейську пшеницю на паризькій Euronext виросли на 32,5 €/т до 322,5 €/т. На тлі невизначеності з поставками з чорноморського регіону Індія може збільшити експорт, маючи значні запаси пшениці внаслідок п’яти поспіль рекордних врожаїв. Влада та приватні трейдери намагаються використати будь-яку можливість продати зерно на світовому ринку», — додають аналітики.

За оцінками трейдерів, Індія, що у 2020 році продала 1,12 млн т пшениці, а у 2021 році збільшила експорт до 6,12 млн т, у першій половині 2022 року може реалізувати 4 млн т. Якщо раніше індійські трейдери продавали пшеницю за ціною 305−310 $/т FOB, то тепер вони експортують її по 330 $/т.

На біржах США березневі ф’ючерси повністю відіграли п’ятничне падіння та виросли:

  • на 10% або 31,23 $/т до 341 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
  • на 7,6% або 24,71 $/т до 350,6 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
  • на 3,8% або 13,5 $/т до 363,4 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі,
  • на 5,4% або 17 $/т до 332,5 $/т на чорноморську пшеницю в Чикаго.

«Єгипетський GASC 1 березня скасував другий тендер по закупівлі продовольчої пшениці з поставкою 13−26 квітня через зависокі ціни пропозицій. Організатори отримали 3 пропозиції: французької пшениці від компанії Viterra — 60 тис. т по 399 $/т FOB та Soufflet — 60 тис. т по 389,92 $/т FOB, та американської від Cargill — 60 тис. т по 447 $/т FOB», — підкреслили фахівці.

milkua.info

Детальніше
Експорт української аграрної продукції збільшився на 38,3% на початку 2017 року
15-трав-2017

За три місяці 2017 року експорт української аграрної продукції збільшився на 38,3%, порівняно з відповідним періодом 2016 року, та становив $4,6 млрд. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За три місяці 2017 року експорт української аграрної продукції склав $4,6 млрд. Ми оцінюємо ці результати досить позитивно. Бачимо збільшення на $1,274 млрд або на 38,3%, порівняно з відповідним періодом попереднього року», - про це заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції та додала, що також відбулось загальне збільшення зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції на 27,4% або на $1,238 млрд.

За словами Ольги Трофімцевої, в трійці товарів-лідерів українського аграрного експорту залишаються зернові культури, які складають 37% від загального експорту, також олія -27,3% та насіння олійних культур - 10,7%.

«Сьогодні ми вже є серйозним глобальним експортером перелічених товарів. Але ми з командою міністерства чудово розуміємо, що лише диверсифікація товарної структури нашого аграрного експорту, а саме збільшення виробництва високоякісної продукції з доданою вартістю, підвищить конкурентоспроможність українських виробників та підсилить економіку України в цілому»,- підкреслила заступник Міністра.

Також Ольга Трофімцева розповіла, що головними торговими партнерами в аграрної галузі для України залишаються країни Азії - 44,4% (від усього українського експорту), Країни ЄС - 28,6% та Африканські країни -18%.

Довідково:

Загальний експорт за 3 місяці 2017 року склав $4,599 млрд. Ключові товари експорту: олія соняшникова - $1,204 млрд, кукурудза – $1,114 млрд, пшениця- $491,7 млн, соя-$ 425, 2 млн, цукор - $131,4 млн, м'ясо птиці - $ 84,2 млн, ячмінь – $84,1 млн, шоколад - $30,5 млн, хлібобулочні та кондитерські вироби - $29,1 млн.

Імпорт за вказаний період становив $1,157 млрд. Насіння соняшника - $164,02 млн, кукурудза - $73,7 млн, риба морожена - $73,7 млн, цитрусові - $50,8 млн, інші харчові продукти - $40 млн, банани - $38,6 млн, олія пальмова - $35,9 млн. Основні країни, до яких експортувалась українська продукція: Індія - $683,2 млн, Єгипет - $454,5 млн, Іспанія - $297,4 млн, Іран, Ісламська Республіка - $254,7 млн, Італія - $227,5 млн, Туреччина- $226,4 млн та інші.

Детальніше
Дефіцит яловичини в окремих країнах стимулює Україну відроджувати галузь
27-черв-2018

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Детальніше
ЄС ввів нові вимоги до маркування продуктів харчування
09-квіт-2020

У Європейському союзі ввели нові вимоги, які зобов'язують виробників продуктів харчування вказувати на упаковці, звідки надходить сировина, яка використовується для виробництва, повідомляє прес-служба Державної продовольчої і ветеринарної служби Литви (VMVT).

Нові правила вступили в силу з 1 квітня. Тепер споживачі зможуть знайти не тільки інформацію про країну походження товарів, а й дізнатися, де вони зроблені і звідки надходить сировина.

Фахівці VMVT підкреслюють: вказівка ​​на те, що продукт виробляється в Литві, не означає, що сировина, яка використовується для його виробництва, також є литовською. Тому в разі якщо країна або місце виробництва продуктів харчування відрізняється від місця походження основних інгредієнтів, тепер необхідно вказувати походження основного інгредієнта, а якщо таких інгредієнтів кілька, то походження кожного з них.

Основним компонентом продукту вважається та частина, яка складає більше 50 відсотків від загальної ваги продукту. Наприклад, основним інгредієнтом в полуничному джемі є полуниця, зернова мука — в випічці і хлібі, фруктове пюре — у фруктовому морозиві, свинина — в продуктах зі свинини. Якщо, наприклад, полуничне варення оголошено продуктом, виробленим в Литві, але полуниця, яка використовується для виробництва, вирощена і привезена з іншої країни, такої як Польща, то це необхідно також додатково вказати.

До теперішнього часу надання більш докладної інформації про походження сировини потрібно лише для обмеженої кількість продуктів — яловичини, птиці, свинини, баранини, козлятини, свіжих фруктів і овочів, оливкової олії, меду, вина. Продукти зі старим маркуванням будуть поступово вилучатися з продажу, проте поки їх продаж буде відбуватися на законних підставах.

DairyNews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок