Жорстка безпека кормовиробництва ЄС, або Коротко про GMP+

14-черв-2018

Для виходу на іноземні ринки виробникам кормів, кормових добавок, інгредієнтів і преміксів потрібно дуже відповідально поставитися до сертифікації. Одним із ключових питань для повноцінної торгівлі з ЄС є отримання сертифікату за стандартом GMP+ (вимоги до системи менеджменту безпеки кормів).

Що таке стандарт GMP+?

Схема сертифікації кормів GMP+ була ініційована та розроблена в 1992 році учасниками комбікормової промисловості Нідерландів. Спочатку схема впроваджувалась у національному масштабі країни, згодом виросла до рівня міжнародної системи. У 2013 р. був опублікований перший стандарт по забезпеченню відповідальності за виробництво кормів. Для цих цілей були створені два модулі: забезпечення безпеки кормів GMP+ і забезпечення відповідального кормовиробництва GMP+.

Якщо підприємство планує продавати у Європу вирощене зерно для переробки, а саме для виробництва жирних кислот, олії, комбікорму чи преміксів, то сертифікат GMP+ є обов’язковим. Зараз в Україні майже 100 підприємств сертифіковані за цим стандартом, у Росії — 20, у Білорусії — 7.

Система безпеки кормових продуктів у ЄС більш жорстка, ніж харчових. Це пов’язано з тим, що досить важко виявити, чим насправді хвора тварина, і часто зоотехнік приймає рішення, що тварину легше зарізати, ніж лікувати. Тому для зменшення вірогідних захворювань продукцію перевіряють на всіх етапах.

За словами генерального директора компанії MNC Group Григорія Мазура, отримання сертифіката має важливе значення, бо за його відсутності постачальник продукції просто «вилітає» з ринку.

«GMP+ — це передусім питання безпечності продукції. Крізь правила сертифікації червоною ниткою проходять питання запобігання забрудненню, дотримання зобов'язань (складу, технології, стратегії контролю, управління змінами і т.п.). Дуже важливо, щоб власники і топ-менеджери були готові до сертифікації GMP+ і розуміли її необхідність. Ті, хто цього не зрозуміють, будуть втрачати контракти, тому що не зможуть забезпечити навіть мінімально необхідний рівень якості продукції», — вважає експерт.

Для чого потрібна система безпеки кормового виробництва?

Система виробництва по стандарту GMP+ описує порядок дій на виробництві, починаючи від вхідної сировини, повністю всі технологічні процеси, як із ними працювати і т. д., до продажу.

«Сертифікація потрібна для того, щоб коза, курка, свиня чи корова добре розвивалася, швидко росла, доїлась гарно і т. д. Якщо корм якісний і безпечний, то проблем із вирощуванням худоби не буде. Тобто ті норми, на які розраховує виробник, будуть виконані. Якщо у кормовому виробництві відбувся збій, чогось не доклали, наприклад, то що виходить: виробник купив корм, дав своїй козі, а вона не доїться. Тобто одразу йде недовиробництво», — розповідає Григорій Мазур.

Законодавство, що регулює систему кормовиробництва

У вітчизняній законодавчій базі немає вимог сертифікації по GMP+. Однак нещодавно був прийнятий закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження». Він був повністю списаний із стандарту ІSO22000, який в GMP+ складає десь, напевно, 60%. Тобто все, що є в законі, те і є в стандарті, та стандарт значно більше. Загалом вимог до системи кормового виробництва більше, ніж, наприклад, до системи сироваріння.

«Дотримання законодавства з виробництва продукції — це одна сторона. Інша частина питання — репутація і маркетинг, тобто, якщо підприємство думає про вихід на ринок супермаркетів чи експорт за кордон, то вже зараз потрібно впроваджувати систему безпеки харчових продуктів. Мінус нашого менталітету — багато хто з виробників вважає, що сертифікат можна просто купити. З іншого боку виробники, що цінують свою репутацію, мають досконалі системи менеджменту з високим рівнем безпеки харчових продуктів», — зазначає генеральний директор MNC Group.

Основні стандарти GMP+

Існують 4 основні стандарти GMP+, кожен з яких стосується конкретної сфери діяльності. Один — загальний, з широкою областю сфер дії, та три специфічні для більш вузьких сфер.

GMP+ В1 — це найширший стандарт, який поширюється на всі види діяльності від виробництва комбікормів, преміксів, кормових добавок та інгредієнтів до їх зберігання і відвантаження, крім послуг перевезення. Структура стандарту аналогічна ISO, що дозволяє легко його комбінувати з різними іншими стандартами, а також він посилений вимогами GMP+ та HACCP.

GMP+ В2 стосується лише виробництва добавок та кормових інгредієнтів.

GMP+ В3 поширюється на компанії, сфера діяльності яких включає продаж кормів та інгредієнтів, послуги зберігання і відвантаження, а також збір зернових, олійних і бобових культур.

GMP+ В4 призначений для компаній, що займаються фрахтуванням, надають послуги з перевезення.

Що потрібно для отримання сертифікату?

Для виробників, які хочуть виготовляти продукцію на основі сертифікації GMP+, найпростішим варіантом буде викликати спеціаліста, який проаналізує виробництво і розповість, що треба міняти. Що стосується виробництва, то основні моменти, які потрібно міняти, це: санітарно-пропускні пункти, місця розміщення зон для зберігання сировини. Впроваджується чіткий контроль системи гігієни співробітників: у зонах виробництва робітники ходять в халатах, шапочках і бахілах. Відповідно повинен бути дотриманий процес зберігання готових матеріалів, виробництва кормів, без відхилень.

Список акредитованих в Україні спеціалістів можна знайти на офіційному сайті GMP+ International

Де можна навчитися стандартам GMP+?

В Україні працює єдина в світі російськомовна академія GMP+ Academy при Одеській національній академії харчових технологій. Навчальний курс направлений на передачу знань про менеджмент безпеки кормів на всіх рівнях для досягнення максимальної безпеки в галузі виробництва і збуту кормової продукції.

kurkul

Більше новин
Україні потрібні тверді гарантії безпеки зернових коридорів – Андрій Дикун
10-черв-2022

Українські порти сьогодні заблоковані через дії російських військових. Питання експорту зерна стає все критичнішим, проте у разі відкриття зернового коридору — Україні треба тверді гарантії безпеки.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Андрій Дикун.

«Акваторія Чорного моря замінована. Якщо ми зробимо коридор для вивозу зерна, то коридором може скористатися російський десант для висадки. Тому у першу чергу нам потрібна гарантія безпечності нашої країни. Це те, про що перші особи України вже заявляли. Якщо ми розмінуємо акваторію, то нам потрібна зброя, щоб протистояти діям росії. Я не вірю у безпечність зернового коридору, коли там будуть присутні сили Туреччини та рф. Країні-терористу в жодному разі не можна вірити. росія повинна дати гарантії третім країнам, яким ми можемо довіряти, для безпечного експорту зерна морськими шляхами. росії в цьому процесі не повинно бути», — наголосив Андрій Дикун.

За його словами, такі гарантії також потрібні і покупцям українського зерна, які наражаються на високі ризики.

«Україна готова продавати зерно. Проте його купують різні транснаціональні корпорації, яким також потрібно гарантувати, що їх кораблі спокійно зможуть зайти в український порт та виїхати з нього. Ці гарантії повинен хтось надати. Коли почалася повномасштабна війна, страхування по фрахту Чорного моря одразу зросло в рази. Наразі ризики вивозу зерна з України є високими, фрахт буде коштувати дорого», — зазначив очільник ВАР.

uacouncil.org

Детальніше
Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів
24-лип-2017

 Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів. Про це повідомляє прес-служба Торгово-промислової палати України. Як повідомляється, в ході бізнес-форуму "Співпраця Україна-Ірак" були озвучені показники взаємної торгівлі двох країн. Так в 2016 році товарообіг впав на 20%, проте вже за останні 4 місяці спостерігалося зростання на 15% - пише РБК Україна

Іракська сторона, в свою чергу, висловила зацікавленість в постачаннях українських продуктів харчування (масло, сири, яйця, м'ясо). Крім того, бізнесмени Іраку зацікавлені в інвестиціях в такі галузі української економіки, як альтернативна енергетика, енергозбереження, логістика, переробка агропромислових продуктів, фармацевтика.

Зокрема, голова іраксько-української ділової ради Аббас Ель Нурі повідомив про переговори щодо інвестування 15 млн доларів в підприємство з виробництва курятини в Київській області. За його словами, пропозиція українського виробника включає два варіанти - оренду виробництва або його повний продаж. Іракська сторона планує експорт продукції з цього підприємства в напрямку до Іраку в обсязі 1 тис. тонн вже в цьому році, а в 2018-му цю цифру планують наростити до 1,5 тис. тонн. Нагадаємо, Ірак зняв заборону на експорт українського м'яса птиці, введений у зв'язку з підозрою на зараження пташиним грипом.

Джерело -All Retail

Детальніше
Агропродсервіс відновить ще один корівник
19-жовт-2017

Корівник на 600 молочнотоварних голів на фермі в с. Теофіпілка Козівського району найближчим часом відновить компанія «Агропродсервіс».

Про це повідомляє прес-служба компанії.

«Вже зараз ми запустили в роботу першу чергу корівника для безприв'язного утримання 150 голів. За тиждень-два він буде працювати повністю», — повідомив заступник генерального директора по тваринництву Віталій Луй.

Раніше повідомлялося про відновлення ферми, яка простоювала 15 років в с. Купчинці Козівського району. Там відновили корівник для утримання 160 телят на відгодівлю.

Нагадаємо, що в стратегічних планах компанії «Агропродсервіс» збільшення не тільки молочного стада ВРХ, а й вирощування яловичини як для власної переробки м'яса в готову продукцію, так і для його реалізації на внутрішніх і зовнішніх ринках.

milkua.info

Детальніше
Верховна Рада прийняла законопроект про спрощення приєднання до електромереж
16-лип-2021

Учора парламент прийняв у другому читанні законопроект №5009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж». До його розробки активно долучились експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».

Це важливий для агросектору законопроект, оскільки агропідприємства могли роками чекати на отримання дозволу приєднатися до електричних мереж.

Документ містить прогресивні норми, спрямовані на спрощення та прискорення процесу приєднання до електромереж.
Зокрема:

— спрощуються процедури відведення земельних ділянок на будівництво ліній електропередач, що у свою чергу сприятиме пришвидшенню підключення споживачів до електромереж;

— скорочуються: строки приєднання до електромереж у 2,5 рази, строки внесення змін до Державного земельного кадастру — до 1 дня;

— запроваджується приєднання «під ключ» до 1 МВт;

— утворюється «єдине вікно» для подання і погодження проектної документації для будівництва електричних мереж. Електронна система сприятиме прискоренню документообігу та унеможливить маніпуляції з документами.

Також перед другим читанням прийнято важливі поправки, запропоновані ВАР, які спрямовані на підвищення відкритості обленерго та їх підзвітності контролюючим органам та громадськості.

Тепер, зокрема, обленерго зобов'язані встановлювати спеціальні системи на свої підстанції, які передаватимуть у реальному часі їх завантаженість. Тобто, стане доступною інформація, скільки потужності є вільною. Це прибирає корупційну складову, коли за відсутності такої інформації підключення могли відбуватись вибірково та за «винагороду». Адже раніше неможливо було перевірити безпідставність відмов приєднання до електромереж. 

Також обленерго тепер мають публікувати звіти про усі закупівлі на своїх сайтах, чого не було раніше — обленерго не підпадали під дію закону про публічні закупівлі, роблячи їх на власних майданчиках. 

Разом з тим, залишились неврахованими важливі пропозиції ВАР, спрямовані на захист інтересів споживача, зменшення тягаря комуналки, прозорості тарифів обленерго, посилення контролю за використанням коштів споживачів, покращення сервісу енергетичних компаній тощо.

Аби дані зміни були втілені на ринку електроенергії, експерти ВАР вже готують новий законопроєкт, норми якого покликані реалізувати перераховані ініціативи.

uacouncil.org

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок